Постанова

від 19.03.2013 по справі 2а-9630/12/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 р. (14:15) Справа №2а-9630/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування наказу і податкових повідомлень - рішень, визнання протиправними дій,

за участю:

представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № 427,

представник відповідача - не з'явився

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби Про проведення позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 23.07.2012 року № 1436; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача, за результатами якої складений акт Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання достовірності формування податкового кредиту з БВП Строитель Плюс , ТОВ Крымстройиндустрия , ПП Ротонда Торг за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року від 08.08.2012 року № 4310/17-2/НОМЕР_1; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.08.2012 року № 0016781702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 66 491, 36 грн., у т.ч. за основним платежем - 54 624,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 866,54 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.08.2012 року № 0016791702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 25 383,71 грн., у т.ч. за основним платежем - 21 381,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4002,54 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 19.03.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами докази по справі у їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 31.08.2011 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії В01 № 199948 (т. 1 а.с. 11).

Позивач знаходиться на податковому обліку як платник податків у ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю Крымстройиндустрия є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32100553), яка зареєстрована 08.08.2002 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 в„– 436569 (т. 2 а.с. 11).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 232082, виданою Головним управлінням статистики в АР Крим ТОВ Крымстройиндустрия здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу; 45.21.1 Будівництво будівель; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 28.12.0 Виробництво будівельних металевих виробів; 74.20.3 Діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології; 45.31.0 Електромонтажні роботи (т. 2 а.с. 18).

ТОВ Крымстройиндустрия зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00887770 (т. 2 а.с. 14).

Приватне підприємство Ротонда Торг є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36165656), яка зареєстрована 14.10.2008 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 145623 (т. 1 а.с. 51).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 008449, виданою Головним управлінням статистики в АР Крим ПП Ротонда Торг здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 74.13.0 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; 51.39.0 Неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами , напоями та тютюновими виробами; 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (т. 1 а.с. 53).

ПП Ротонда Торг зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100280965 (т. 1 а.с. 52).

Будівельно - виробниче підприємство Строитель - Плюс є юридичною особою (код ЄДРПОУ 31263808), яка зареєстрована 14.12.2000 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 146667 (т. 1 а.с. 107).

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 233418, виданою Головним управлінням статистики в АР Крим ПП Ротонда Торг здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 45.21.1 Будівництво будівель; 51.51.0 Оптова торгівля паливом; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.52.2 Оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикати з них; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 71.21.0 Оренда інших наземних транспортних засобів та устаткування (т. 1 а.с. 173-174).

БВП Строитель Плюс зареєстровано як платник податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100326353 (т. 1 а.с. 108).

Таким чином, позивач та контрагенти є суб'єктами господарювання, зобов'язані виконувати обов'язки, покладені на них законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Судом встановлено, що з 27.07.2012 року по 02.08.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питання достовірності формування податкового кредиту з БВП Строитель Плюс , ТОВ Крымстройиндустрия , ПП Ротонда Торг , податкового зобов'язання за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення:

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 Про прибутковий податок з громадян , п.п. а п.19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV Про податок з доходів фізичних осіб , п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся на суму 21 381,17 грн., у т.ч. по періодах: 2010 рік на суму 10 131,17 грн., 2011 рік на суму 11 250,00 грн.;

- ч. 1,5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_1 із зазначеними в акті перевірки постачальниками, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удаваноз метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Викладене свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.5, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на суму 54 624,82 грн., у т.ч. по періодах: липень 2009 року - 6 266,67 грн., серпень 2009 року - 4 666,66 грн., вересень 2009 року - 3 900,00 грн., жовтень 2009 року - 5 000,00 грн., листопад 2009 року - 3 099,93 грн., грудень 2009 року - 1 850,00 грн., січень 2010 року - 2 500,00 грн., лютий 2010 року - 1 850,00 грн., березень 2010 року - 1100,00 грн., квітень 2010 року - 941,67 грн., травень 2010 року - 1 533,33 грн., червень 2010 року - 2 250,00 грн., липень 2010 року - 1 583,33 грн., серпень 2010 року - 583,24 грн., вересень 2010 року - 583,33 грн., жовтень 2010 року - 583,33 грн., березень 2011 року - 3 583,33 грн., квітень 2011 року - 416,67 грн., травень 2011 року - 916,67 грн., червень 2011 року - 2 250,00 грн., серпень 2011 року - 4 500,00 грн., вересень 2011 року - 2 250,00 грн., грудень 2011 року - 1 083,33 грн., лютий 2012 року - 1 333,33 грн.

За результатами перевірки складений акт від 08.08.2012 року № 4310/17-2/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 18-29).

Не погодившись із висновками, зробленими відповідачем у акті перевірки, позивачем надані заперечення на нього (т. 1 а.с. 30-32).

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення - рішення від 17.08.2012 року № 0016781702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 66 491, 36 грн., у т.ч. за основним платежем - 54 624,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 866,54 грн. та податкове повідомлення - рішення від 17.08.2012 року № 0016791702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 25 383,71 грн., у т.ч. за основним платежем - 21 381,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4002,54 грн. (т. 1 а.с. 33-34).

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки суд зазначає наступне.

Оцінюючи правомірність прийнятих рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки.

Судом встановлено, що 23.07.2012 року відповідачем видано наказ № 1436 про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань взаємовідносин з БВП Строитель Плюс , ТОВ Крымстройндустрия та ПП Ротонда Торг за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року (т. 2 а.с. 133).

Зазначений наказ направлений позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 24.07.2012 року та отриманий останнім 27.07.2012 року, про що свідчить поштове повідомлення (т. 2 а.с. 134).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам податкового законодавства.

Суд зазначає, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Як свідчать матеріали справи, в наказі відповідачем підставами для проведення зазначеної перевірки вказано п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, зазначеним пунктом встановлені наступні умови призначення перевірки: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації; направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень; ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень; після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Судом встановлено, що 12.06.2012 за вих. № 12101/5/17-1 відповідачем на адресу позивача спрямовано запит про надання інформації та ії документального підтвердження щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Крымстройиндустрия , БВП Строитель Плюс , ПП Ротонда Торг (т. 1 а.с. 13).

В матеріалах справи міститься відповідь позивача на запит відповідача від 26.06.2012 року за вих. № 05. Проте суду не надано доказів із зазначенням дати його відправлення та отримання відповідачем. (т.1 а.с. 14).

Таким чином суд не має можливості встановити факт дотримання позивачем десятиденного строку направлення відповіді.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача щодо протиправності наказу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби Про проведення позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 23.07.2012 року № 1436; протиправності дій Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача, за результатами якої складений акт Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання достовірності формування податкового кредиту з БВП Строитель Плюс , ТОВ Крымстройиндустрия , ПП Ротонда Торг за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року від 08.08.2012 року № 4310/17-2/НОМЕР_1, а тому вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

01.04.2009 року між ФОП ОСОБА_1 (Орендар) та ТОВ Крымстройиндустрия (Орендодавець) укладений договір оренди приміщення № 79, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення, загальною площею 50,0 кв.м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення офісу, зберігання харчових добавок та іншого товару (т. 2 а.с. 5-8).

Розмір орендної плати за 1 кв.м (з урахуванням ПДВ) за день становить 20,00 грн. (п. 5.1 Договору).

Згідно з письмовими актами, які підписані сторонами та скріплені печатками від 01.04.2009, 17.09.2009, 09.11.2009 року здійснювалось прийняття та передача вказаного приміщення (т. 2 а.с. 15-17).

Відповідно до додаткової угоди від 09.11.2009 року № 79/1 зазначений договір був розірваний достроково (т. 2 а.с. 10).

Судом встановлено, що за період з 01.04.2009 року по 09.11.2009 року позивач отримав від ТОВ Крымстроиндустрия послуги на загальну суму 177 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 29 500,03 грн.

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується наданими ТОВ Крымстройиндустрия первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними від 30.04.2009 року № 221 на загальну суму 25 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4 166,67 грн. (т. 2 а.с. 34), 31.05.2009 року № 288 на загальну суму 31 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 166,67 грн. (т. 2 а.с. 35), 30.06.2009 року № 351 на загальну суму 30 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 000,00 грн. (т. 2 а.с. 36), 31.07.2009 року № 498 на загальну суму 31 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 166,67 грн. (т. 2 а.с. 37), 31.08.2009 року № 557 на загальну суму 20 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 333,33 грн. (т. 2 а.с. 38), 30.09.2009 року № 599 на загальну суму 13 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 166,67 грн. (т. 2 а.с. 39), 31.10.2009 року № 699 на загальну суму 19 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 166,67 грн. (т. 2 а.с. 40), 30.11.2009 року № 732 на загальну суму 8 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 333,34 грн (т. 2 а.с. 41), акти виконаних робіт від 30.04.2009 року на загальну суму 25 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4 166,67 грн. (т. 2 а.с. 33), 31.05.2009 року на загальну суму 31 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 166,67 грн. (т. 2 а.с. 31), 30.06.2009 року на загальну суму 30 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 000,00 грн. (т. 2 а.с. 30), 31.07.2009 року на загальну суму 31 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5 166,67 грн. (т. 2 а.с. 27), 31.08.2009 року на загальну суму 20 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 333,34 грн. (т. 2 а.с. 25), 30.09.2009 року № 599 на загальну суму 13 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2 166,67 грн. (т. 2 а.с. 26), 31.10.2009 року на загальну суму 19 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 3 166,67 грн. (т. 2 а.с. 23), 30.11.2009 року на загальну суму 8 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 1 333,34 грн (т. 2 а.с. 22).

Розрахунки між підприємствами здійснені у безготівковій формі на загальну суму 177 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 29 500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 13.05.2009 року № 440 на суму 25 000,00 грн. (т. 2 а.с. 49), 09.06.2009 року № 452 на суму 31 000,00 грн. (т. 2 а.с. 48), 03.07.2009 року № 459 на суму 30 000,00 грн (т. 2 а.с. 47), 27.08.2009 року № 479 на суму 31 000,00 грн. (т. 2 а.с. 46), 17.09.2009 року № 488 на суму 20 000,00 грн. (т. 2 а.с. 45), 20.10.2009 року № 500 на суму 13 000,00 грн (т. 2 а.с. 44), 27.11.2009 року № 517 на суму 19 000,00 грн. (т. 2 а.с. 43), 18.12.2009 року № 524 на суму 8000,00 грн. (т. 2 а.с. 42).

Суд зазначає, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2012 року між позивачем та ТОВ Крымстроиндустрия заборгованість відсутня (т. 2 а.с. 21).

Суд зазначає, що наявність та використання договорів оренди у попередніх періодах, дійсність правочинів підтверджується актом перевірки від 11.06.2010 року № 8953/17-1/НОМЕР_1 Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.04.2007 року по 31.12.2009 року .

Між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та Приватним підприємством Ротонда Торг (Виконавець) укладені договори про надання послуг від 01.04.2009 року № 34 (т. 1 а.с. 50), 01.04.2010 року № 47 (т. 1 а.с. 56), 01.04.2011 року № 106 (т. 1 а.с. 58), відповідно до умов яких замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги по зберіганню товару в холодильній камері, а також послуги із завантаження - відвантаження товару з використанням засобів малої механізації.

Ціна договорів розраховується виходячи з кількості днів зберігання товару в холодильній камері та становить 300,00 грн. на добу. Ціна за послуги по завантаженню - розвантаженню товару становить 50,00 грн. на годину. Ціна договорів включає у себе ПДВ (п. 2.1, 2.2 Договорів).

Оплата за договорами здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця (п. 4.1 Договору).

Судом встановлено, що за 2009 рік позивач отримав від ПП Ротонда Торг послуги на загальну суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16 666,67 грн.

Фактичне виконання договору про надання послуг від 01.04.2009 року № 34 підтверджується наданими ПП Ротонда Торг первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними від 30.04.2009 року № 370 на загальну суму 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 833,33 грн. (т. 1 а.с. 82), 30.04.2009 року № 371 на загальну суму 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1500,00 грн. (т. 1 а.с. 83), 31.05.2009 року № 580 на загальну суму 11 800,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 966,67 грн. (т. 1 а.с. 84), 30.06.2009 року № 720 на загальну суму 16 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 750,00 грн. (т. 1 а.с. 85), 31.07.2009 року № 1070 на загальну суму 6 600,00 грн., у т.ч ПДВ в сумі 1 100,00 грн (т. 1 а.с. 86), 31.08.2009 року № 1219 на загальну суму 8 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 333,33 грн (т. 1 а.с. 87), 30.09.2009 року № 1395 на загальну суму 10 400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 733,33 грн. (т. 1 а.с. 88), 31.10.2009 року № 1594 на загальну суму 11 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 833,33 грн. (т. 1 а.с. 89), 30.11.2009 року № 1639/1 на загальну суму 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 90), 30.11.2009 року № 1640/1 на загальну суму 1 600,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 266,67 грн. (т. 1 а.с. 91), 31.12.2009 року № 1949 на загальну суму 11 100,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 850,00 грн. (т. 1 а.с. 92), актами виконаних робіт від 30.04.2009 року на загальну суму 5000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 833,34 грн. (т. 1 а.с. 63), 30.04.2009 року на загальну суму 9000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1500,00 грн. (т. 1 а.с. 62), 31.05.2009 року на загальну суму 9 300,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 550,00 грн. (т. 1 а.с. 66), 31.05.2009 року на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,17 грн. (т. 1 а.с. 67), 31.07.2009 року на загальну суму 6 600,00 грн., у т.ч ПДВ в сумі 1 100,00 грн (т. 1 а.с. 69), 31.08.2009 року на загальну суму 2000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 333,34 грн. (т. 1 а.с. 71), 31.08.2009 року на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 72), 30.09.2009 року на загальну суму 1 400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 233,33 грн. (т. 1 а.с. 73), 31.10.2009 року на загальну суму 1 700,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 283,33 грн. (т. 1 а.с. 75), 31.10.2009 року на загальну суму 9 300,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 550,00 грн. (т. 1 а.с. 76), 30.11.2009 року на загальну суму 1 600,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 266,67 грн. (т. 1 а.с. 77), 30.11.2009 року на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 78), 31.12.2009 року на загальну суму 1 800,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 300,00 грн. (т. 1 а.с. 80), 31.12.2009 року на загальну суму 9 300,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 550,00 грн. (т. 1 а.с. 81).

Розрахунки за цим договором здійснені у безготівковій формі на загальну суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 16 666,67 грн., що підтверджується випискою банку на суму 5 000,00 грн. (т. 1 а.с. 99), платіжним дорученням від 12.05.2009 року № 439 на суму 9 000,00 грн. (т. 1 а.с. 99), платіжним дорученням 09.06.2009 року № 451 на суму 11 800,00 грн. (т. 1 а.с. 98), платіжним дорученням від 21.07.2009 року № 467 на суму 7 500,00 грн. (т. 1 а.с. 96), платіжним дорученням від 03.07.2009 року № 458 на суму 9 000,00 грн. (т. 1 а.с. 97), платіжним дорученням від 17.09.2009 року № 489 на суму 8 000,00 грн. (т. 1 а.с. 95), платіжним дорученням від 16.10.2009 року № 497 на суму 10 400,00 грн. (т. 1 а.с. 94), платіжним дорученням від 27.11.2009 року № 518 на суму 11 000,00 грн. (т. 1 а.с. 93), платіжним дорученням від 18.12.2009 року № 525 на суму 10 600,00 грн. (т. 1 а.с. 93), платіжним дорученням від 09.02.2010 року № 12 на суму 11 100,00 грн. (т. 1 а.с. 132).

Судом встановлено, що за 2010 рік позивач отримав від ПП Ротонда Торг послуги на загальну суму 59 050,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9 841,67 грн.

Фактичне виконання договору про надання послуг від 01.04.2010 року № 47 підтверджується наданими ПП Ротонда Торг первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними від 31.01.2010 року № 260 на загальну суму 15 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 2 500,00 грн. (т. 1 а.с. 118), 28.02.2010 року № 483 на загальну суму 11 100,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 850,00 грн. (т. 1 а.с. 119), 31.03.2010 року № 681 на загальну суму 6 600,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 100,00 грн. (т. 1 а.с. 120), 30.04.2010 року № 930 на загальну суму 5 650,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 941,67 грн. (т. 1 а.с. 121), 31.05.2010 року № 1181 на загальну суму 5 700,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 950,00 грн. (т. 1 а.с. 122), 30.06.2010 року № 1482 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 123), 31.07.2010 року № 1988 на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 124), актами виконаних робіт від 31.01.2010 року на загальну суму 5 700,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 950,00 грн. (т. 1 а.с. 146), 31.01.2010 року на загальну суму 9 300,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 550,00 грн. (т. 1 а.с. 147), 28.02.2010 року на загальну суму 8 400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 400,00 грн. (т. 1 а.с. 106), 28.02.2010 року на загальну суму 2 700,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 450,00 грн. (т. 1 а.с. 107), 31.03.2010 року на загальну суму 5 400,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 900,00 грн. (т. 1 а.с. 110), 31.03.2010 року на загальну суму 1 200,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 200,00 грн. (т. 1 а.с. 111), 30.04.2010 року на загальну суму 850,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 141,67 грн. (т. 1 а.с. 112), 30.04.2010 року на загальну суму 4 800,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 800,00 грн. (т. 1 а.с. 113), 31.05.2010 року на загальну суму 5 700,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 950,00 грн. (т. 1 а.с. 115), 30.06.2010 року на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 116), 31.07.2010 року на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 117).

Розрахунки за цим договором здійснені у безготівковій формі на загальну суму 59 050,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 9 841,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.02.2010 року № 15 на суму 15 000,00 грн. (т. 1 а.с. 133), 19.03.2010 року № 26 на суму 11 100,00 грн. (т. 1 а.с. 129, 131), 20.04.2010 року № 37 на суму 6 600,00 грн. (т. 1 а.с. 127), 17.05.2010 року № 54 на суму 5 650,00 грн. (т. 1 а.с. 126), 16.06.2010 року № 66 на суму 5 700,00 грн. (т. 1 а.с. 125), 05.07.2010 року № 80 на суму 9 000,00 грн. (т. 1 а.с. 125).

Судом встановлено, що за 2011 рік позивач отримав від ПП Ротонда Торг послуги на загальну суму 50 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8 333,33 грн.

Фактичне виконання договору про надання послуг від 01.04.2011 року № 106 підтверджується наданими ПП Ротонда Торг первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними від 31.03.2011 року № 190 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 148), 30.04.2011 року № 233 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 149), 31.05.2011 року № 230 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 150), 30.06.2011 року № 273 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 151), 30.08.2011 року № 277 на загальну суму 18 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 152), 30.09.2011 року № 242 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 153), актами виконаних робіт від 31.03.2011 року № ОУ-000 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 136), 30.04.2011 року № ОУ-00233 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 137), 31.05.2011 року № ОУ-230 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 138), 30.06.2011 року № ОУ-0113/6 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 139), 30.08.2011 року № ОУ-007/8 на загальну суму 18 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 141), 30.09.2011 року № ОУ-00021/9 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 144).

Розрахунки за цим договором здійснені у готівковій формі на загальну суму 50 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 8 333,33 грн., що підтверджується фіскальними чеками від 04.04.2011 року ПБ 57304405 № 5963 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 159), 13.05.2011 року ПБ 57304405 № 6276 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 158), 01.06.2011 року ПБ 57304405 № 6411 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 156), 30.06.2011 року ПБ 57304405 № 6599 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 156), 31.08.2011 року ПБ 57304405 № 7238 на загальну суму 18 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 155), 30.09.2011 року ПБ 57304405 № 7569 на загальну суму 9 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 154).

Факт передачі товару позивача на зберігання підтверджується внутрішніми накладними (т. 2 а.с. 169-214).

Судом встановлено, що за вказаний період позивачу від ПП Ротонда Торг надано послуги на загальну суму 209 050,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 34 841,67 грн.

Суд зазначає, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2012 року між позивачем та ПП Ротонда Торг заборгованість відсутня (т. 1 а.с. 61).

30.04.2010 року між позивачем (Суборендатор) та БВП Строитель Плюс (Орендатор) укладений договір суборенди № 510, відповідно до умов якого позивачу на умовах суборенди передається приміщення за адресою: АДРЕСА_1 для зберігання товарів (т. 1 а.с. 175-178).

Строк суборенди становить 1 рік. Суборендатор сплачує плату за суборенду в розмірі з урахуванням її індексації 50,00 грн. за 1 кв.м щомісячно (п. 4.1, 5.1 Договору).

Приміщення передано в суборенду згідно з актом приймання - передачі від 30.04.2010 року (т. 1 а.с. 165).

Зазначений договір та акт приймання - передачі узгоджений з Орендодавцем ТОВ Крымстройиндустрия , про що свідчить відмітка орендодавця на ньому.

29.04.2011 року договір переукладений на тих самих умовах, але площа переданого в суборенду приміщення становить 60 кв.м (т. 1 а.с. 162-164).

Приміщення передано в суборенду згідно з актом приймання - передачі від 30.04.2010 року (т. 1 а.с. 165).

Крім того, 30.04.2010 року між позивачем (Замовник) та БВП Строитель Плюс (Виконавець) укладений договір про надання послуг № 486, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати послуги по завантаженню - відвантаженню товару з використанням засобів малої механізації (т. 1 а.с. 166).

Ціна договору за послуги по завантаженню - відвантаженню товару становить 50,00 грн. на годину (п. 2.1 Договору). Договір діє з дати його підписання до 30.04.2011 року (п. 5.1 Договору).

29.04.2011 року договір переукладений на тих самих умовах (т. 1 а.с. 162-164).

Судом встановлено, що за період з травня 2010 року по лютий 2012 року позивачем отримано від БВП Строитель Плюс послуги на загальну суму 70 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11 666,67 грн.

Фактичне виконання зазначених договорів підтверджується наданими БВП Строитель Плюс первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: податковими накладними від 31.05.2010 року № 2132 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 193), 31.05.2010 року № 2131 на загальну суму 1000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 194), 30.06.2010 року № 2632 на загальну суму 2 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 333,33 грн. (т. 1 а.с. 195), 30.06.2010 року № 2631 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. 416,67 грн. (т. 1 а.с. 196), 31.07.2010 року № 3282 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 197), 31.07.2010 року № 3284 на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 198), 31.08.2010 року № 4540 на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 199), 31.08.2010 року № 4539 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 200), 30.09.2010 року № 5091 на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 201), 30.09.2010 року № 5090 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 202), 31.10.2010 року № 6155 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 203), 29.10.2010 року № 6151 на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 204), 31.03.2011 року № 368 на загальну суму 7 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 250,00 грн. (т. 1 а.с. 231), 31.03.2011 року № 368 на загальну суму 5 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 833,33 грн. (т. 1 а.с. 232), 31.05.2011 року № 466 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 233), 30.06.2011 року № 416 на загальну суму 1 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 250,00 грн. (т. 1 а.с. 234), 30.06.2011 року № 417 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 235), 30.08.2011 року № 414 на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 236), 31.08.2011 року № 460 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 237), 30.09.2011 року № 417 на загальну суму 1 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 250,00 грн. (т. 1 а.с. 238), 30.09.2011 року № 416 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 239), 30.12.2011 року № 498 на загальну суму 6 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 083,33 грн. (т. 1 а.с. 240), 29.02.2012 року № 100 на загальну суму 2 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 333,33 грн. (т. 2 а.с. 1), 29.02.2012 року № 101 на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 2 а.с. 2), актами виконаних робіт від 31.05.2010 року на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 192), 31.05.2010 року на загальну суму 1000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 191), 30.06.2010 року на загальну суму 2 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 333,33 грн. (т. 1 а.с. 189), 30.06.2010 року на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. 416,67 грн. (т. 1 а.с. 190), 31.07.2010 року на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 187), 31.07.2010 року на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 188), 31.08.2010 року на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 186), 31.08.2010 року на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 185), 30.09.2010 року № 5091 на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 183), 30.09.2010 року № 5090 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 184), 31.10.2010 року № 6155 на загальну суму 2 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 416,67 грн. (т. 1 а.с. 229), 29.10.2010 року № ОУ-00151 на загальну суму 1 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 166,67 грн. (т. 1 а.с. 181), 31.03.2011 року № ОУ-000 на загальну суму 7 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 250,00 грн. (т. 1 а.с. 214), 31.03.2011 року № ОУ-000 на загальну суму 5 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 833,33 грн. (т. 1 а.с. 216), 31.05.2011 року № 466 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 217), 30.06.2011 року № ОУ-00137 на загальну суму 1 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 250,00 грн. (т. 1 а.с. 219), 30.06.2011 року № ОУ-000138 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 221), 30.08.2011 року № ОУ-008 на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 224), 31.08.2011 року № ОУ-0078/11 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 222), 30.09.2011 року № ОУ-00040/9 на загальну суму 1 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 250,00 грн. (т. 1 а.с. 226), 30.09.2011 року № ОУ-00039/9 на загальну суму 3 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 500,00 грн. (т. 1 а.с. 227), 30.12.2011 року № ОУ-0182/12 на загальну суму 6 500,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 083,33 грн. (т. 2 а.с. 235), 29.02.2012 року № ОУ-00014/2 на загальну суму 2 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 333,33 грн. (т. 1 а.с. 245), 29.02.2012 року № ОУ-00014/3 на загальну суму 6 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 1 000,00 грн. (т. 1 а.с. 247).

Розрахунки за цим договором здійснені у готівковій формі на загальну суму 70 000,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11 666,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 16.06.2010 року № 67 на суму 3 500,00 грн. (т. 1 а.с. 212), 05.07.2010 року № 79 на суму 4 500,00 грн. (т. 1 а.с. 211), 04.08.2010 року № 103 на суму 3 500,00 грн. (т. 1 а.с. 211), 03.09.2010 року № 544 на суму 3 500,00 грн. (т. 1 а.с. 210), 05.10.2010 року № 561 на суму 3 500,00 грн. (т. 1 а.с. 208), фіскальними чеками від 08.11.2010 року № 2711 на суму 3 500,00 грн. (т. 1 а.с. 206), 04.04.2011 року № 4588 на суму 7 500,00 грн. (т. 2 а.с. 3), 05.04.2011 року № 4597 на суму 5 000,00 грн. (т. 1 а.с. 242), 01.06.2011 року № 5244 на суму 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 242), 30.06.2011 року № 5555 на суму 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 241), 30.06.2011 року 3 5556 на суму 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 241), 31.08.2011 року № 6237 на суму 9 000,00 грн. та прибутковий ордер від 31.08.2011 року № 2858 на суму 9 000,00 грн (т. 1 а.с. 243), фіскальними чеками від 30.09.2011 року № 6636 на суму 3 000,00 грн. (т. 1 а.с. 244), 30.09.2011 року № 6637 на суму 1 500,00 грн. (т. 1 а.с. 244), 29.12.2011 № 7527 на суму 6 500,00 грн. (т. 2 а.с. 4), 29.02.2012 року № 7839 на суму 6 000,00 грн. (т. 2 а.с. 3), 29.02.2012 року № 7840 на суму 2 000,00 грн. (т. 2 а.с. 4).

Суд зазначає, що згідно з актом звірки взаємних розрахунків станом на 30.06.2012 року між позивачем та БВП Строитель Плюс заборгованість відсутня (т. 1 а.с. 180).

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи документи відповідають нормативним вимогам до первинних документів бухгалтерського обліку, а тому є належним підтвердженням фактичного здійснення господарських операцій з отримання позивачем послуг за договорами з ТОВ Крымстройиндустрия , ПП Ротонда Торг та БВП Строитель Плюс .

Суд зазначає, оскільки договори, укладені позивачем з контрагентами є реальними, то відсутні будь - які порушення позивачем Декрету Кабінету Мінстрів України Про прибутковий податок з громадян , п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України в частині визначення валових витрат, включених позивачем до декларації про доходи за 2010-2011 роки на загальну суму 142 541,15 грн. по операціям із вказаними контрагентами та відсутні підстави для донарахування зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 21 381,17 грн.

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Податковий кредит платника податку складається із сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача (п.п. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168).

Податкова накладна має містити всі обов'язкові реквізити, які визначені в п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону № 168.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168).

З 01.01.2011 року порядок формування податкового кредиту визначений у статті 198 Подакового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до положень п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Викладені норми свідчать про відсутність права платника податків включати до податкового кредиту суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Таким чином податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, дослідженими документами бухгалтерського та податкового обліку позивача підтверджується реальне здійснення господарських операцій по виконанню договорів, укладених із ТОВ Крымстройиндустрия , ПП Ротонда Торг та БВП Строитель Плюс .

В акті перевірки відповідач зазначив, що позивач декларував у податковій звітності господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) з ТОВ Крымстройиндустрия , ПП Ротонда Торг , БВП Строитель Плюс , які фактично не відбувались, отже є нікчемними.

Згідно встановленого перевіркою ланцюгу придбання товарів ФОП ОСОБА_1 технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Враховуючи викладене, відповідач дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 безпідставно формував податковий кредит з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень відповідача щодо нікчемності операцій, суд зазначає наступне.

Частинами 1,5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення частин 1-5 ст. 203 ЦК України не є безумовною підставою визнання правочину нікчемним, а є лише підставою для визнання його недійсним.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проте, суд зазначає, що в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Ця норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини без посередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Суду не надано доказів звернення до суду з метою визнання вказаного правочину недійсними.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагента за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації данного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Доказів щодо вжиття перелічених заходів органами державної податкової служби суду не надано. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків кримінальних справ не розпочато, вироків суду не прийнято за результатами розгляду таких справ в судовому порядку, до підприємства, яке на думку органів державної податкової служби здійснює діяльність із порушенням закону та установчим документам, адміністративно-господарські санкції не застосовані, інших доказів суду під час розгляду справи не надано.

Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Суд також зазначає, що чинним законодавством не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо -складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Відтак, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в м. Сімферополі від 17.08.2012 року №№ 0016781702, 0016791702 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат (стаття 161 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

Враховуючи викладене, суд за вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 316,98 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

У судовому засіданні 19.03.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 20.03.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.08.2012 року № 0016781702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 66 491, 36 грн., у т.ч. за основним платежем - 54 624,82 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 866,54 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.08.2012 року № 0016791702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 25 383,71 грн., у т.ч. за основним платежем - 21 381,17 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4002,54 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 316,98 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.