Постанова

від 20.03.2013 по справі 814/529/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року Справа № 814/529/13-а

м. Миколаїв

10:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, 55211 до відповідача:Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213 про:визнання недійсним і скасування податкового повідомлення-рішення від 09.01.2013 № 0000021701, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0000021701, що було прийнято 09.01.2013 Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ОДПІ або відповідач), про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на 36650 грн. (в тому числі 24433,33 грн. - основний платіж, 12216,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказав на те, що висновки ОДПІ про нікчемність правочинів і про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість є безпідставними.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову (ар. с 115-123), в яких, з посиланням на висновки акта перевірки позивача, просив у задоволенні позову відмовити в зв'язку з доведеністю факту порушення позивачем вимог законодавства, якими визначено порядок формування податкового кредиту з ПДВ.

Враховуючи наявність клопотань сторін (ар. с. 114, 169, 171), суд, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

В період з 17.12.2012 по 21.12.2012 ОДПІ, на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, здійснила документальну позапланову перевірку позивача … з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) з питань, щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ АММО код ЄДРПОУ - 37044991 за серпень-вересень 2010 року . Результати перевірки ОДПІ виклала в акті від 25.12.2012 № 6046/172/НОМЕР_2 (надалі - Акт, ар. с. 15-29).

В розділі 4 Висновок Акта (ар. с. 28) відповідач вказав таке: Документальною позаплановою перевіркою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за серпень, вересень 2010р. встановлено порушення пп.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу Україхни від 2 грудня 2010р. №2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за серпень 2010р. на суму 11900 грн., вересень - 12533,33 грн., згідно акту ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.03.2011 № 233/23-7/37044991. .

09.01.2013 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000021701 (надалі - Рішення, ар. с. 32) про збільшення, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, суми грошового зобов'язання позивача з ПДВ на 36650 грн. (в тому числі 24433,33 грн. - основний платіж, 12216,67 грн. - штрафні (фінансові) санкції). У Рішенні також зазначено, що позивач порушив пункти 198.2 і 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Розділ V Податкового кодексу України (Податок на додану вартість), як вказано у пункті 1 розділу ХІХ (Перехідні положення) цього Кодексу, набрав чинності з 1 січня 2011 року.

До 01.01.2011 порядок сплати податку на додану вартість регулювався положеннями Закону № 168.

Враховуючи це, у відповідача не було підстав застосовувати положення Податкового кодексу України до подій, що відбулись у серпні і вересні 2010 року, в зв'язку з чим висновок ОДПІ про порушення позивачем статті 198 Податкового кодексу України є неправомірним.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, а Рішення - визнанню протиправним і скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

До складу судових витрат віднесені зокрема витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників (частина 1 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України).

Інтереси позивача у справі представляла ОСОБА_2, яка діяла відповідно до договору від 22.01.2013 № 22/01-2013 про надання юридичної допомоги та представництво в суді (ар. с. 159-161) і довіреності від 13.02.2013 (ар. с. 156). Місцем проживання ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1. Представник позивача заявила клопотання про стягнення витрат, пов'язаних з її прибуттям до суду 26.02.2013 в сумі 212,10 грн. На підтвердження суми витрат ОСОБА_2 надала копії проїзних документів (ар. с. 162), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні. Відповідно до пункту 4.3 договору про надання юридичної допомоги та представництво в сумі витрати, що пов'язані із прибуттям представника до суду, не входять до винагороди і оплачуються довірителем окремо.

Керуючись статтями 11, 71, 91, 94, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000021701, що було прийнято Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби 09.01.2013.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в сумі 578,60 грн., (з яких: 366,50 грн. - судовий збір і 212,10 грн. - витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані з прибуттям до суду) шляхом їх безспірного списання з рахунку Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна