Рішення

від 15.04.2013 по справі 911/753/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" квітня 2013 р. Справа № 911/753/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства Укрросметал , ідентифікаційний код: 21120079, місцезнаходження: 40020, м. Суми, проспект Курський, 6,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Термобудкерам , ідентифікаційний код: 36445703, місцезнаходження: 09350, Київська обл., Володарський р-н, с. Завадівка, вул. Комсомольська, 68-А,

про стягнення

за участю представників сторін

від позивача: Масіч Ю.В., який діє на підставі довіреності від 18.01.2013 року за № 03/09-000911;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

приватне акціонерного товариства Укрросметал (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Термобудкерам (далі за текстом: Відповідач) про стягнення передоплати за Договором купівлі-продажу цегли від 11.06.2012 року за № 10 (далі за текстом: Договір) у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що Позивач з метою придбання у Відповідача товару на підставі договору купівлі-продажу цегли від 11.06.2012 року за № 10 перерахував останньому в якості передоплати кошти у сумі 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), після чого Відповідач порушуючи умови Договору поставив Позивачу лише частину товару на суму 9450,00 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 00 коп.), внаслідок чого Відповідач недопоставив Позивачу за Договором товар на суму 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та кошти не повернув, в зв'язку з чим у Позивача виникло право на стягнення з Відповідача заборгованості за Договором у вигляді передоплати у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 04.03.2013 року порушено провадження у справі № 911/753/13-г та призначено її розгляд на 25.03.2013 року.

25.03.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 04.03.2013 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 04.03.2013 року не виконав. Ухвалою суду від 25.03.2013 року розгляд справи відкладено на 15.04.2013 року.

15.04.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 04.03.2013 року та від 25.03.2013 року не виконав.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 15.04.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, то суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

11.06.2012 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст. 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 655 Цивільного кодексу України, був укладений договір купівлі-продажу цегли від 11.06.2012 року за № 10 (далі за текстом: Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Продавець (Відповідач) зобов'язується передати Покупцю (Позивачу) у власність керамічну цеглу (надалі - Товар ) в кількості, якості та згідно характеристик, що викладені в цьому Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його на умовах цього Договору.

Договір у п.п. 2.1. передбачає, що ціна товару - 1350,00 грн. за 1 тис. шт. (в т.ч. ПДВ).

Відповідно до п. 3.3. Договору, передача Товару або його частини підтверджується підписанням видаткової накладної Сторонами.

Договір у п. 4.1. передбачає, що оплата за Товар здійснюється авансовим платежем на поточний рахунок або в касу Продавця за 14 календарних днів до моменту поставки Товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання п.п. 1.1., 4.1. Договору, Позивач з дотриманням вимог ст.ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України 13.06.2012 року перерахував Відповідачу кошти на загальну суму 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), що підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2012 року за № 10996, копія якого знаходяться в матеріалах справи та достовірність якого Відповідач не заперечує, внаслідок чого Позивач виконав свої зобов'язання за Договором щодо передоплати товару.

Згідно із п. 3.1. Договору, Продавець зобов'язаний передати Покупцю Товар, що відповідає зазначеним у цьому Договорі характеристикам, у відповідній кількості та належної якості на об'єкті Покупця в м. Києві за адресою: вул. Ушинського, 40, на протязі 14 календарних днів з моменту оплати.

Відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п.п. 1.1., 3.1. Договору 02.07.2012 року, поставив Позивачу на об'єкт останнього за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40, товар у вигляді цегли в кількості 7 тис. шт. на загальну суму 9450,00 грн. (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 00 коп.) будучи зобов'язаним поставити Позивачу товар на загальну суму 19000,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.), внаслідок чого Відповідач недопоставив Позивачу за Договором товар у вигляді цегли на суму 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Факт недопоставки Відповідачем Позивачу товару у вигляді цегли на суму 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) підтверджується платіжним дорученням від 13.06.2012 року за № 10996 та видатковою накладною від 02.07.2012 року за № РН-0000018, копії яких знаходяться в матеріалах справи та достовірність яких Відповідач не заперечує.

Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 693 передбачає, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направляв Відповідачу претензію від 10.08.2012 року за № 33 з вимогою до Відповідача щодо повернення Позивачу передоплати в семи денний термін з моменту отримання цієї претензії.

Відповідач на дану претензію Позивача не відреагував, відповіді не надав та в порушення вимог ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передоплату у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), на яку Відповідач не поставив Позивачу товар, не сплатив.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням, умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по недопоставці товару Позивачу за Договором та неповернення Відповідачем Позивачу за Договором передоплати, на яку Відповідач недопоставив Позивачу товар, станом на 15.04.2013 року в сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань у встановлені сторонами строки, в зв'язку з тим, що істотно порушив умови Договору, внаслідок чого Позивач позбавляється можливості отримання товару, який Відповідач не поставив за Договором Позивачу, на що Позивач розраховував при укладенні Договору та з приводу чого між сторонами Договору досягнуто згоди при його укладенні.

Таким чином, станом на 15.04.2013 року за Відповідачем рахується заборгованість перед Позивачем з повернення безпідставно набутих коштів у вигляді передоплати, на яку Відповідач не поставив Позивачу товар, у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Відповідач не надав суду доказів повернення повністю або частково Позивачу коштів у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та факт наявності заборгованості перед Позивачем не спростував.

Згідно із вимогами ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Відповідач без достатньої правової підстави набув належне Позивачу майно у вигляді грошей у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) внаслідок виконання на вказану суму своїх зобов'язань за Договором лише Позивачем , в зв'язку з чим Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу кошти у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), в зв'язку з чим вимоги Позивача про стягнення з Відповідача безпідставно набутого майна у вигляді коштів у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.), як вартості недопоставленого Відповідачем Позивачу товару, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору, в ході розгляду справи не спростовані та Відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують повне або часткове повернення безпідставно набутого майна у вигляді коштів у сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.).

Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову, господарські витрати покладаються на відповідача.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства Укрросметал до товариства з обмеженою відповідальністю Термобудкерам про стягнення, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Термобудкерам , ідентифікаційний код: 36445703, місцезнаходження: 09350, Київська обл., Володарський р-н, с. Завадівка, вул. Комсомольська, 68-А, на користь приватного акціонерного товариства Укрросметал , ідентифікаційний код: 21120079, місцезнаходження: 40020, м. Суми, проспект Курський, 6, за договором купівлі-продажу цегли від 11.06.2012 року за № 10 передоплату в сумі 9550,00 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 00 коп.) та судовий збір у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 15.04.2013 року