Рішення

від 18.04.2013 по справі 917/446/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2013 Справа №917/446/13-г

м. Полтава

за позовом Прокурора Київського району м. Полтави, пров. Шкільний, 4, м. Полтава, 36003 в інтересах держави

в особі: Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

Орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавська обласна рада, вул. Жовтнева, 45, м. Полтава, 36014

до Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", майдан Незалежності, 24, м. Полтава, 36003

про стягнення 164753,04 грн.

Суддя Пушко І.І.

від позивача: Міняйло Г.Ю., довіреність від 02.01.2013 року, № 19-14/8;

від прокуратури: Буленко О.О. - прокурор відділу прокуратури м. Полтави;

від відповідача : Кислов І.М. - голова організації.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 164753,04 грн. заборгованості згідно договору № 3330"С" від 01.12.2011 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 86915,00 грн. - основна заборгованість з 01.01.2012 року по 28.02.2013 року, 75476,36 грн. - пеня з 11.03.2012 року по 31.08.2012 року, 1733,90 грн. - річні з 11.02.2013 року по 28.02.2013 року; 627,78 грн. - інфляційні збитки з лютого 2012 року по січень 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманої теплової енергії.

Відповідач повідомив, що позов ним визнається в частині основного боргу повністю, в іншій частині вимог проти позову заперечує, та просить суд не застосовувати до нього штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.12.2011 року між позивачем (теплопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3330"С" (далі - Договір), згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по майдану Незалежності, 24, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати одержану теплову енергію.

Пунктом 30 Договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно тарифів встановлених уповноваженим органом.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" Національною комісією державного регулювання у сфері комунальних послуг постановою № 81 від 30.09.2011 року встановлено позивачу тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 802,18 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 року розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Споживач зобов'язується здійснювати оплату вартості теплової енергії за затвердженим тарифом відповідно до п. 31 Договору один раз на місяць в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим з урахуванням суми проміжних платежів, а також можлива попередня оплата.

Цим же пунктом Договору сторони узгодили, що факт отримання споживачем теплової енергії фіксується щомісячно Актом приймання - передачі теплової енергії, який складається сторонами відповідно до вимог чинного законодавства та Договору. У разі неповернення споживачем акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, як це передбачено пунктом 12 Договору, він підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.

Позивачем надані акти прийняття-передачі теплової енергії за січень 2012 року - лютий 2013 року, які свідчать про відпуск теплової енергії споживачу та її вартість, а також реєстри, що підтверджують факт вручення відповідачу актів згідно вимог Договору.

Як свідчить розрахунок позивача, договірні зобов'язання в частині оплати отриманої теплової енергії відповідачем належним чином не виконувались внаслідок чого утворилась заборгованість. Так, за період з 01.01.2012 року по 28.02.2013 року за послуги теплопостачання відповідачем заборговано 86915,00 грн., що відповідачем визнається.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони повідомили суд про сплату відповідачем основної заборгованості за договором на загальну суму 3500,00 грн., що зафіксовано в акті звірки взаємних розрахунків від 15.04.2013 року. В бухгалтерській довідці позивача станом на 16.04.2013 року значиться, що згідно платіжного доручення № 23 від 07.03.2013 року відповідач сплатив 1000,00 грн. заборгованості, а згідно платіжного доручення № 46 від 03.04.2013 року сплачено 2500,00 грн. боргу.

За таких обставин сплата основного боргу в розмірі 2500,00 грн., стягнення якого є предметом позову, яка була здійснена відповідачем після подання позову - 03.04.2013 року (позов подано до господарського суду 13.03.2013 року), являється підставою для припинення провадження по справі в цій частині вимог відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору. Оскільки відповідачем було частково сплачено борг по Договору на суму 1000,00 грн. до пред'явлення позову - в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, до сплати підлягає заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 83 415,00 грн. за період з 01.01.2012 року по 28.02.2013 року.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Сторонами узгоджено в п. 31 Договору, що відповідач, в разі несвоєчасної оплати теплової енергії, сплачує пеню у розмірі 1 % за кожен день простроченого платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.1999 року.

Позивач на підставі ст. 230 Господарського кодексу України та Договору нарахував за період з 11.03.2012 року по 31.08.2012 року пеню в розмірі 75476,36 грн. - 1 % за кожен день прострочки платежу. Відповідач просить суд не застосовувати до нього штрафних санкцій.

Вирішуючи позов в частині вимог про стягнення пені суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 КГ України, ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, проте частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В даному випадку сума неустойки в розмірі 75476,36 грн. за 174 дні прострочення платежу при сумі боргу 83415,00 грн., яку позивач прохає стягнути з відповідача, є завищеною, крім цього, судом береться до уваги, що відповідач до та після подачі позову частково вносив кошти в рахунок погашення заборгованості за отриману теплову енергію. Також, судом враховуються виключні обставини, а саме те, що відповідач є громадською організацією що займається некомерційною діяльністю, фінансування якої на даний час місцевим бюджетом не здійснюється, підтвердженням чого є звернення відповідача до міського голови листом з проханням вирішення питання щодо виділення коштів. Судом враховується вид діяльності відповідача який сприяє підняттю та посилення спортивного іміджу та авторитету Полтавської області на території України та за її межами шляхом сприяння в підготовці спортсменів для участі у спортивних заходах на обласному національному, міжнародному рівнях. Стягнення заявленої позивачем суми пені в повному обсязі може стати причиною закриття шахово-шашкового клубу, навчання дітей в якому проводиться безкоштовно або його перепрофілювання для того, щоб клуб міг заробляти на своє існування. До матеріалів справи доданий лист з підписами тренерсько-викладацького складу ДЮСШ "Юність-1", батьківського комітету та учнів спортивної школи, в якому вони звертаються до суду не застосовувати штрафні санкції до ФСТ "Україна".

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України суд задовольняє клопотання відповідача частково та зменшує розмір пені і тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню на суму 754,76 грн. - 1 % від заявленої суми.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 627,78 грн. інфляційних витрат за період з 01.02.2012 року по 31.01.2013 року, а також 1733,90 грн. - 3% річних від простроченої суми за період з 11.02.2012 року по 28.02.2013 року.

При перевірці вказаних сум судом виявлено, що період їх нарахування та розмір є обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства України, тому, приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань, 3 % відсотків річних задовольняються в повному обсязі.

Засновником позивача є Полтавська обласна рада, а власником - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області в особі Полтавської обласної ради. Внаслідок безоплатного споживання теплової енергії позивач не отримує кошти необхідні для розрахунків з енергопостачальниками і газопостачальними підприємствами, яке може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, що потягне за собою виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам. Таким чином, прокурор міста Полтави звернувся до суду з позовною заявою, оскільки позивач - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" уособлює інтереси держави.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49 (ч.3), 80 (п. 1.1. ч. 1), 82, 83 (п.3 ч. 1), 84-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", майдан Незалежності, 24, м. Полтава, 36003, код ЄДРПОУ 02608266 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, р/р 260007148 АК "Полтава-банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030 - 83415 грн. 00 коп. боргу ; 754 грн. 76 коп. пені; 1733 грн. 90 коп. - три проценти річних; 627 грн. 78 коп. - інфляційні витрати.

3. Стягнути з Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", майдан Незалежності, 24, м. Полтава, 36003, код ЄДРПОУ 02608266 в доход Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у м. Полтаві, р/р 31214206783002 в ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22030001) - 1710грн. 05 коп. судового збору .

4. В частині стягнення 2500,00 грн. основного боргу провадження припинити.

5. В частині стягнення 1000,00 грн. основного боргу, 74721,60 грн. пені у позові відмовити.

6. Видати накази при набранні рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.