Рішення

від 16.04.2013 по справі 911/1090/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. справа № 911/1090/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС , Київська обл., м. Славутич

до Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Машкомплект , Київська обл., м. Славутич

про стягнення 12 829,46 гривень

за участю представників:

від позивача: Гарнага П.А. (довіреність №62-ЮВ від 10.10.2012р.)

від відповідача: Семенов В.С. (голова правління)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.03.2013р. Державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС (далі-ДСП Чорнобильська АЕС /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Машкомплект (далі-ТОВ ДП Машкомплект /відповідач) про стягнення 12 829,46 грн. штрафних санкцій, нарахованих внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором б/н від 04.07.2012р.

У відповідності до письмових пояснень, відповідач розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій визнав частково у сумі 10 916,01 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2013р. порушено провадження у справі №911/1090/13 та призначено справу до розгляду на 16.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012р. між ДСП Чорнобильська АЕС (далі-покупець) та ТОВ ДП Машкомплект (далі-постачальник) укладено договір поставки б/н (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався у 2012 році поставити та передати у власність покупцю на умовах цього договору товар загальною вартістю 173 950,20 грн., а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такі товари за рахунок коштів Державного бюджету.

Пунктами 5.1 11.1, 11.4 та 10.1 Договору передбачено, що товар повинен бути поставлений постачальником до 05.10.2012р.

Постачальник до моменту укладання договору, вносить забезпечення договору шляхом перерахування коштів у розмірі 5 218,51 грн.

Покупець не повертає договірне забезпечення учаснику торгів з яким укладено договір у разі невиконання ним умов договору.

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 25.11.2012р., а в частині гарантійних та фінансових зобов'язань - до повного виконання.

Так, на виконання вимог п. 11.1 Договору, 04.07.2012р. відповідачем було сплачено 5 218,51 грн. у якості забезпечення за Договором, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №583 від 06.02.2013р.

Натомість, у зв'язку з невиконанням відповідачем свого договірного зобов'язання в частині поставки товару вартістю 173 950,20 грн. до 05.10.2012р., позивачем в порядку п. 7.2 Договору було нараховано у сукупності 21 047,97 грн. штрафних санкцій, з яких:

- 8 871,46 грн. пені, нарахованої з 05.10.2012р. по 25.11.2012р. на 173 950,20 грн. заборгованості;

- 12 176,51 грн. штрафу нарахованого на 173 950,20 грн. заборгованості.

Факт непоставки відповідачем товару за Договором визнається відповідачем у повному обсязі.

З метою досудового врегулювання даного спору, 23.11.2012р. позивачем було надіслано відповідачу претензію №4923/39/7-512, відповідно до якої позивач інформував останнього про порушення умов Договору та вимагав сплати нарахованих штрафних санкцій. Крім того, позивачем було зазначено про зарахування сплаченого відповідачем договірного забезпечення у сумі 5 218,51 грн. в рахунок погашення нарахованих штрафних санкцій в порядку п. 11.4 Договору.

Посилаючись на те, що відповідач на вказану претензію не відповів, проте у якості часткової сплати нарахованих штрафних санкцій за Договором перерахував позивачу 3 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки з поточного рахунку позивача та визнається відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача решту нарахованих за Договором штрафних санкцій у сумі 12 829,46 грн.

В обґрунтування розміру заявленої позовної вимоги позивач посилався на те, що враховуючи сукупний розмір нарахованих за Договором штрафних санкцій станом на 25.11.2012р. у сумі 21 047,97 грн., здійснену відповідачем часткову оплату у розмірі 3 000,00 грн., а також 5 218,51 грн. списаного договірного забезпечення, заборгованість відповідача за Договором становить 12 829,46 грн.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що товар повинен бути поставлений постачальником до 05.10.2012р.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

З огляду наведеного, визначення сторонами за Договором вартості та кількості товару, що підлягає поставці, а також погодження строків його поставки породжує у відповідача обов'язок по здійсненню такої поставки у встановлені Договором строки, а саме до 05.10.2012р.

Натомість, в порушення наведених законодавчих положень відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки товару загальною вартістю 173 950,20 грн. не виконав. Зазначений факт визнається відповідачем у повному обсязі.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами статей 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості недопоставлених товарів.

За таких обставин, оскільки відповідач свої обов'язки за Договором в частині поставки товару не виконав, зазначений факт підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем неустойки в порядку п. 7.2 Договору.

Водночас, статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань унормовано, що розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, становить 3 707,14 грн., суд дійшов висновку, що посилання позивача на наявність у відповідача обов'язку по сплаті пені за Договором у сумі 8 871,46 грн. є частково обґрунтованими у розмірі 3 707,14 грн.

Проте, оскільки розмір штрафу, заявленого позивачем до стягнення відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на наявність у відповідача обов'язку по сплаті штрафу за Договором у сумі 12 176,51 грн.

Таким чином, враховуючи встановлений судом арифметично вірний розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за Договором у сумі 15 883,65 грн., розмір здійсненої відповідачем часткової оплати сумі 3 000,00 грн., а також розмір списаного договірного забезпечення у сумі 5 218,51 грн., суд дійшов висновку, що залишковий розмір штрафних санкцій, які підлягають сплаті відповідачем за Договором становить 7 665,14 грн., а не 12 829,46 грн., як помилково вважає позивач.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи встановлення судом факту невиконання відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині здійснення поставки товару, а також враховуючи арифметично вірний розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача решти нарахованих за Договором штрафних санкцій у сумі 12 829,46 грн. підлягає частковому задоволенню у розмірі 7 665,14 грн.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 627, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 236, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Машкомплект (07100, Київська обл., м. Славутич, кв-л Бєлгородський, 6, кв. 31, ідентифікаційний код 34005661) на користь Державного спеціалізованого підприємства Чорнобильська АЕС (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії, 7/1, ідентифікаційний код 14310862) 7 665 (сім тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн. 14 коп. штрафних санкцій та 1 027 (одну тисячу двадцять сім) грн. 94 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 19.04.2013р.

Суддя В.А. Ярема