Ухвала

від 20.02.2013 по справі 6-41671св12

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Кадєтової О.В., Мостової Г.І., Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,- розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Торгового представництва Республіки Таджикистан в Україні до ОСОБА_6, Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: Київська міська рада, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом демонтажу самочинного розміщення гаражів, за касаційною скаргою Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року Торгове представництво Республіки Таджикистан в Україні звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6, Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), треті особи: Київська міська рада, Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, розташованими по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самочинно розміщених 38 металевих гаражів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані земельні ділянки передані позивачу за договором оренди у користування, проте здійснювати своє право користування він не може, оскільки на вказаних земельних ділянках розташовано 38 металевих гаражів. Позивач просив суд зобов'язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно зведених металевих гаражів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 9 лютого 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року, позов Торгового представництва Республіки Таджикистан в Україні задоволено. Визнано 38 металевих гаражів, розташованих на земельній ділянці по АДРЕСА_1 і позначених порядковими номерами від 1 до 38 самочинно розміщеними (встановленими або збудованими), без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації. Усунуто перешкоди у користуванні наданими Торговому представництву Республіки Таджикистан в Україні в оренду земельними ділянками за вказаною адресою у Шевченківському районі м. Києва, розміром 1951 кв. м, кадастровий номер - 8000000000:91:089:0012 та розміром 424 кв. м, кадастровий номер 8000000000:91:089:0024, шляхом демонтажу 38 самочинно розміщених (встановлених або збудованих) металевих гаражів. Зобов'язано ОСОБА_6, за власний рахунок демонтувати самочинно розміщений (встановлений або збудований) металевий гараж НОМЕР_1, відповідно до Схеми гаражів по АДРЕСА_1 на зазначених вище орендованих Торговим представництвом Республіки Таджикистан в Україні земельних ділянках. Визнано такими, що не мають господаря (безхазяйними) гаражі, що розташовані на вказаних земельних ділянках, орендованих Торговим представництвом Республіки Таджикистан в Україні, власники яких не встановлені. Зобов'язано Головне управління контролю за благоустроєм міста Києва демонтувати самочинно розміщені (встановлені або збудовані) гаражі за кошти міського бюджету на орендованих Торговим представництвом Республіки Таджикистан в Україні земельних ділянках.

У касаційній скарзі Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить ухвалені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким закрити провадження у справі в частині позовних вимог Торгового представництва Республіки Таджикистан в Україні до Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у порушення норм ЦПК України не визначився хто є належним відповідачем у справі та відповідно за правилами якого судочинства справа підлягає розгляду. Позивачем було зазначено в якості відповідача фізичну особу ОСОБА_6, однак суд першої інстанції не перевірив чи є він належним відповідачем у справі, розглянувши справу за його відсутності. В апеляційному суді представник відповідача заявив, що ОСОБА_6 не є власником гаражу НОМЕР_1.

В матеріалах справи (а.с. 63) є рапорт дільничного інспектора міліції про встановлення 9 власників гаражів. Однак суд першої інстанції не перевірив чи дійсно вказані громадяни користуються гаражами, чи дійсно їх діями порушуються права позивача та якщо мало місце таке порушення, згідно вимог ч.4 ст.10 ЦПК України не роз'яснив позивачу про необхідність залучення цих громадян в якості відповідачів.

Визнаючи гаражі безхазяйними суд не звернув уваги на положення вимог ст. 335 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на ст.376 ЦК України та не звернув уваги на те, що вказана норма регулює правовідносини стосовно самочинного будівництва нерухомого майна. Однак суд розглянувши справу, не з'ясував чи відносяться гаражі до нерухомого майна у розумінні ст.181 ЦК України. Якщо спірні гаражі є нерухомим майном суду слід було вирішити питання чи є Головне управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради належним відповідачем у справі. Якщо гаражі відносяться до малих архітектурних форм або тимчасових споруд, за відсутності фізичних осіб як належних відповідачів, суду необхідно було вирішити питання чи підлягала справа розгляду за правилами цивільного судочинства.

Суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги і помилково залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За вказаних обставин в силу ст.338 ЦПК України рішення суду першої інстанції, ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 9 лютого 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 11 вересня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді: О.В. Кадєтова В.І. Мартинюк Г.І. Мостова М.І. Наумчук