Рішення

від 04.04.2013 по справі 917/214/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.04.2013р. Справа №917/214/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Добробут", вул. Радянська 8, смт.Козельщина,Козельщинський район, Полтавська область,39100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", вул. Будька,47, м.Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300

про стягнення 58 436,55 грн.

Суддя Іваницький О.Т.

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: Савченко А.Г. дов.№ 9 від 03.01.2013 року

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява /за вхід. № 297/13 від 05.02.2013р.канцелярії суду / про стягнення 58436,55 грн. заборгованості за поставлену продукцію ( молоко незбиране коров'яче) відповідно до договору без номеру на закупівлю молока від 1 березня 2009 року, товарно-транспортних накладним та приймальних квитанцій.

21.02.2013 року представник ТОВ Агрофірма ''Добробут'' С.І. Шендрик подав клопотання за вхід. № 2589д про залучення документів до матеріалів справи, а саме:довідку про суму боргу від ц20.02.2013р. за вих.; 04-64-02/13; довідку-розрахунок від 20.02.2013р. за вих. № 04-65-02/13; копії товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини на 34-х арк.; копії податкових накладних за період поставки молока на 3-х арк./а.с. 57-96/.

21.02.2013р. представником відповідача надано до суду заяву №139/3 від 20.02.2013р., якою відповідач, посилаючись на статтю 267 Цивільного кодексу України, просить застосувати до вимог позивача загальний строк позовної давності у три роки та у позові ТОВ Агрофірма ''Добробут'' відмовити. До зазначеної заяви відповідачем додано копію Договору № б\н на закупівлю молока від 01.03.2009р. укладеного між ТОВ ''Нива'' та ЗАТ ''Гадячсир''- а.с. 54-55.

21.02.2013р. за клопотанням представників сторін в судовому засідання було оголошено перерву до 09.30 год. -14.03.2013р. для надання їх можливості самостійно врегулювати предмет господарського спору та подати додаткові докази /а.с. 100-101/.

14.03.2013р. ТОВ ''Гадячсир'' в особі представника за дорученням А.Г. Савченко через канцелярію суду за вхід. № 3643 подало відзив на позовну заяву в тексті якого відповідач позовні вимоги не визнає і просить суд відмовити в їх задоволені з підстав викладених у його тексті /а.с. 103-106/.

Позивач після оголошеної перерви в судовому засіданні 14.03.2013 року до 11.30 год. - 04.04.2013 р. належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання об 11.30 год. - 04.04. 2013 р. /під розписку/ так і не виконав вимог пункту 4 ухвали господарського суду від 07.02.2013 року і не подав суду витребуваних документів / первинної бухгалтерської документації, реєстри господарських операцій та бухгалтерські проводки по рахунках товариства за спірний період (оригінали для огляду складом суду в засіданні та належним чином , їх світлокопії до матеріалів справи ), явку свогопредставника судовий процес 04.04.2013р. не забезпечив і поважності причин його неявки в суд не повідомив. Представник позивача ТОВ АФ '' Добробут '' О.С. Дмитренко за вхід. № 4766 від 04.04.2013р. канцелярії суду письмово повідомив суд про розгляд справи за відсутності представника позивача та просить задовольнити позов в повному обсязі/а.с.116-118/.

Неявка позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, тому відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих представниками сторін додаткових доказів, у нарадчій кімнаті суд дійшов висновків про відмову в задоволення позовних вимог виходячи з наступного:

Позивач два рази звертався до господарського суду області: 31.01.2013 року позовна заява та додані до неї матеріали була повернута ухвалою у справі № 917/171/13-г у зв'язку з несплатою судового збору у встановлених розмірі та порядку /а.с. 7/.

Правовою підставою подання позову ТОВ Агрофірма ''Добробут'' /вхід.№ 297/13 від 05.02.2013 року /а.с. 2-50/ являється договір без номеру на закупівлю молока від 01 березня 2009 року, а саме ''Нива'' надалі товаровиробник в особі директора Рябека А.Г та ЗАТ '' Гадячсир'' надалі заготівельник в особі директора Севідова М.Д., який відповідно до пункту 5.1 набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2009 року/а.с.54-55/ та товарно - транспортних накладні, податкові накладні та приймальні квитанції форми №3-ПК(МС) /а.с. 54-55/.

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві, Позивачем долучено до матеріалів справи світлокопії товарно - транспортних накладних та податкові накладні №0001644 від 01.05.2009 p., №0001662 від 2.05.2009 р., №0001679 від 3.05.12 р., №0001696 від 4.05.2009 р., №0001713 від 5.05.2009p., №0001731 від 06.05.2009 p., №0001749 від 7.05.2009 p., №0001769 від 8.05.2009 p., №0001784 від 09.05.2009 p., №0001801 від 10.05.2009 p., №0001818 від 11.05.2009 p., №0001837 від 12.05.12 p., №0001851 від 13.05.12 року, №0001880 від 15.05.2009 p., №0001910 від 17.05.2009 p., №0001926 від 18.05.2009 p., №0001939 від 19.05.2009 p., №0001958 від 20.05.2009 p., №0001973 від 21.05.2009 p., №0001987 від 22.05.2009 p., №0002002 від 23.05.2009 p., №0002017 від 24.05.2009 p., №0002032 від 25.05.2009 p., №0002050 від 26.05.2009 p., №0001645 від 01.05.2009 p., №0001663 від 02.05.2009 p., №0001680 від 03.05.2009 p., №0001697 від 04.05.2009 p., №0001714 від 05.05.2009 p., №0001732 від 06.05.9009 p., №0001750 від 07.05.2009 p., №0001770 від 08.05.2009 p., №0001785 від 09.05.2009 p., №0001802 від 10.05.2009 p., №0001819 від 11.05.2009 p., № 0001838 від 12.05.2009 p.,№ 0001852 від 13.05.2009 p.. №0001867 від 14.05.2009 p., №0001881 від 15.05.2009 p., № 0001900 від 16.05.2009 p., №0001911 від 17.05.2009 p., №0001927 від 18.05.2009 p., №0001940 від 19.05.2009 p., №0001959 від 20.05.2009 p.

Приймальні квитанції форми №3-ПК(МС): №108 на закупівлю молочної сировини з 01.04.2009 року до 30.04.2009 року на загальну суму 26 402.08 грн.; приймальна квитанція на закупівлю молочної сировини з 17.03.2009 р. по 31.03.2009 p.. №541 на загальну суму 11 436,86 грн.; приймальна квитанція на закупівлю молочної сировини з 01.03.2009 року по 16.03.2009 року на загальну суму 15 057,53 грн.; приймальна квитанція №248 на закупівлю молочної сировини з 01.03.2009р по 16.03.2009 р. на загальну суму 7 084,41 грн., приймальна квитанція №673 на закупівлю молочної сировини з 17.03.2009 р. по 31.03.2009 р. на загальну суму 9 267,98 грн.. приймальна квитанція №248 на закупівлю молочної сировини з 01.04.2009 р. по 30.04.2009 р. на загальну суму 21 845,08 грн., приймальна квитанція №354 на закупівлю молочної сировини з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р. на загальну суму 14 565,52 грн., приймальна квитанція №178 на закупівлю молочної сировини з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. на загальну суму 7 136,71 грн., приймальна квитанція №170 на закупівлю молочної сировини з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. на загальну суму 1 075,70 грн., приймальна квитанція №300 на закупівлю молочної сировини з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р. на загальну суму 22 497.02 грн., приймальна квитанція №236 на закупівлю молочної сировини з 01.05.2009 р. по 31.05.2009р. на загальну суму 32 295,42 грн.. приймальна квитанція №234 на закупівлю молочної сировини з 01.06.2009 р. по 30.06.2009 р. на загальну суму 32 732,88 грн. Позивач вказує, що відповідач за умовами договору оплату за отриману продукцію здійснив частково. Заборгованість на день подання позовної заяви до господарського суду по оплаті поставленої продукції згідно бухгалтерського обліку становить 58 436,55 гри.

Подані в якості доказів копії товарно-транспортних накладних складені позивачем одноособово і на них відсутні будь-які реквізити /печатки чи штампи відповідача/, посада та підписи особи що отримувала молоко. На всіх наданих товарно-транспортних накладних підписи відрізняються одна від другої і у них не вказано навіть прізвища та ініціалів даної особи. Позивач у позові вказує, що поставка молока відбувалась підприємствами та СТОВ ''Хліб і люди'', але в товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини вказано, що вони виписані починаючи з 01 по 25 травня 2009 року слідуючими товариствами: ''Добробут МТФ-1'' та ''Добробут МТФ-2'' а.с. 12-22 ; а приймальні квитанції від 16 березня 2009 року № 248 /з 01.03по 16.03.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с.23 ; № 116 від 16 березня2009 року №116 /з01.03 по 16.03.2009р. Добробут АФ ТОВ/ а.с. 24 ; № 673 від 31.03.2009р. /з 17.03.09 по 31.03.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с.25 ; № 541 від 31.03.2009р./ з 17.03.09 по 31.03.2009р. Добробут АФ ТОВ/ а.с. 26 ; №248 від 30.04.2009р . / з 01.04.09р. по 30.04.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с.27 ; № 108 від 30.04.2009р./ з 01.04.09р. по 30.04.2009р. Добробут АФ ТОВ/ а.с.28/ ; № 236 від 31.05.2009р. / з 01.05.09р. по 31.05.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с.29/ ; № 234 від 30.06.2009р. / з 01.06.09р. по 30.06.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с. 30 /; № 300 від 31.07.2009р. / з 01.07.09р.по 31.07.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с. 31 /; № 354 від 31.08.2009р. / з 01.08.09р. по 31.08.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с. 32; № 178 від 30.09.2009р. /з 01.09.09р. по 30.09.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с.33 /; № 170 від 31.10.2009р. /з 01.10.09р. по 31.10.2009р. ТОВ ''Нива''/ а.с. 34 /; товарно-транспортних накладних на перевезення молочної сировини вказано, що вони виписані починаючи з 2 березня по 26 вересня 2009 року виписані ''НиваТОВ -1''/а.с. 63-64, 65-68 /; Колос ПСП -/а.с. 65 /; ''Добробут МТФ-1'' та ''Добробут МТФ-2'' /а.с.69- 96 /; ''Хліб і люди'' / а.с. 96 /.

Податкові накладні: № 23с від 16.03.2009р.; № 24с від 31.03.2009р.; № 46 с від 18.06.2009р.; № 47с від 18.06.2009р.;№ 48с без дати червень 2009р.; № 61с від 31 липня 2009р.; № 69с від 31 серпня 2009р.; № 78с від 30.09.2009р.; № 92с від 30.10.2009р. виписані ТОВ ''Нива'' код ЄДРПОУ № 037710816136 і посвідчені печаткою ТОВ АФ ''Добробут '' код ЄДРПОУ № 32682703- див.а.с. 60-62.

У позовній заяві ТОВ Агрофірма Добробут посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Нива та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Хліб і люди , правонаступником яких є це товариство - позивач у справі, поставили у 2009 році Закритому акціонерному товариству Гадячсир , що згодом було реорганізовано шляхом перетворення у ТОВ Гадячсир (Відповідач), товар (молоко незбиране коров'яче) на загальну суму 201424,19 грн., за яке Відповідач розрахувався лише частково, перерахував грошових коштів на загальну суму 142987,64 грн., а заборгованість перед Позивачем становить 58436,55 грн., яку останній і просить стягнути на свою користь.

Пунктом 2.2. зазначеного договору сторони встановили порядок розрахунків наступним чином: ''Оплату за продукцію проводити за договірними цінами грошовими коштами в строки за домовленістю. Після закінчення місяця на підставі приймальної квитанції провести остаточні розрахунки не пізніше 7 календарних днів після звітного періоду. Оплату за спожиту продукцію проводити щотижнево''- а.с. 54.

Позивач у вимозі за вих. № 03-268-10/12 від 29 жовтня 2012 року див. а.с. 43-44.посилається на договір без номеру від 04 березня 2009 року купівлі-продажу укладеного між ТОВ АФ ''Добробут'' та ЗАТ ''Гадячсир'', який не є правовою підставою подання позову . В цій же вимозі генеральний директор ТОВ АФ ''Добробут'' О.А. Коваленко вказує, що відповідач на підставі акту здачі-приймання (надання послуг) № ДТЦ-000217 від 06.10.2009 року отримав послуги автокрану КС 3675 КЦЗ на загальну суму 168,42 грн. але розрахунок за надані послуги не проведений. ЗАТ ''Гадячсир'' часткового погасив борг в сумі 36 691,52 грн. і станом на 29 жовтня 2012 року заборгованість згідно бухгалтерського обліку становить перед товариством АФ ''Добробут'' та ТОВ ''Нива'' правонаступником якого є ТОВ АФ ''Добробут'' 58436,55 грн. які на підставі ч.2 ст. 530 ЦК України просить оплатити у семиденний строк з дня отримання цієї вимоги на вказаний рахунок.

При досліджені та оцінці поданих позивачем суду доказів, а саме: оригіналів та світлокопій товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу встановлено, що вони належним чином не оформлені, на них відсутні будь-які реквізити, печатки чи штампи відповідача. Підписи посадових осіб, що отримала товар у більшості товарно-транспортних накладних різняться, більше того, у них не вказано хто саме отримав товар за накладною/ відсутні прізвище, ім'я, по-батькові та посада особи, що поставила підпис.

Замість приймальної квитанції форма N 1-ТН (МС) позивачем подано приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини (формаN 3-ПК (МС), що не відповідає пункту 1.1 Інструкції затвердженої наказом Мінагрополітики від 01.07.2002 р. № 176, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2002 р. за №722/7010 '' Товарна накладна за формою № 1ТН(МС) це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

Приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини (формаN 3-ПК (МС), це документ у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.

За таких умов, приймальні квитанції за своєю правовою природою не можуть бути самостійним доказом поставки товару, оскільки це узагальнюючий документ, який складається за результатами певного періоду у часі. Тому суд вважає, що даний документ можна розглядати як доказ поставки товару лише у сукупності із товарними накладними на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1-ТН (МС), яких Позивачем суду не надано.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що поставки товару на користь Відповідача відбувалися підприємствами, правонаступником яких є Позивач, а саме ТОВ Нива та СТОВ Хліб і люди , при цьому, жодного доказу на підтвердження поставки товару саме СТОВ Хліб і люди суду не надано.

Виходячи з вищевикладеного долучені Позивачем до матеріалів справи документи через дефекти форми і змісту судом не можуть вважатися належними і допустимими доказами у справі.

За спірний період позивачем - ТОВ Агрофірма Добробут як правонаступником документально не доведено факту здійснення поставок та отримання ТОВ Гадячсир товару, а відповідно й існування у останнього заборгованості.

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма''Добробут'', ідентифікаційний код 32682703(нова редакція) затверджена загальними зборами учасників товариства, протокол № 17.0712/7 від 02 липня 2012 року і зареєстрованого державним реєстратором за № 156710500260000147 03.08.2012р. Це товариство створено на засадах угоди між учасниками шляхом об'єднання їх майна і є правонаступником всіх прав та обов'язків: ТОВ АФ''Козацький стан'', код ЄДРПОУ 33435362; ТОВ ''Зоря'', код ЄДРПОУ 31937676; ТОВ АФ '' Шедієво'', код ЄДРПОУ 30731528; ТОВ АФ '' Василівське '', код ЄДРПОУ 03771092; СТОВ '' Хліб і люди '', код ЄДРПОУ 03771235; ДП АФ '' Софіївська'' ТОВ фірма '' Астарта-КИЇВ '' код ЄДРПОУ 34070259; ТОВ ''Сто-жари '' код ЄДРПОУ 32115224; ТОВ '' Наука-агро-маяк'', код ЄДРПОУ 31937791;ТОВ '' Нива '', код ЄДРПОУ 03771086; СТОВ ''Здобуток ''; приватно-орендного сільгосппідприємства ім. Суворова, код ЄДРПОУ 03567227; ТОВ ''Імені Воров-ського'' які припинили свою діяльність в процесі реорганізації шляхом приєднання до товариства - а.с.38-40.

Зідно до витягу з ЄДРПОУ серія АА № 049209 станом на 04.10.2012р. ТОВ АФ ''Добробут '' код ЄДРПОУ № 03771086 знаходиться за місцезнаходженням: 39100, Полтавська область, Козельщинський район, селище міського типу Козельщина, вул. Радянська, буд.8 (місцезнаходження реєстраційної справи: 04057379, Кобеляцька РДА Полтавської області (39200, Полтавська область, Кобеляцький район, м. Кобеляки, вул. Шевченка,15/27)- а.с. 112.

Судом встановлено, що Статут ТОВ Агрофірма''Добробут'', ідентифікаційний код 32682703(нова редакція) затверджена загальними зборами учасників товариства, протокол № 17.0712/7 від 02 липня 2012 року і зареєстрованого державним реєстратором за № 156710500260000147 - 03.08.2012р.

Таким чином, лише з моменту державної реєстрації змін до статуту 03.08.2012р. ТОВ АФ''Добробут '' код ЄДРПОУ № 03771086 стало правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хліб і люди" які припинили свою діяльність в процесі реорганізації шляхом приєднання до товариства.

Через чотирі роки, коли сплила позовна давність до основної вимоги за договором без номеру на закупівлю молока від 01 березня 2009 року, який відповідно до пункту 5.1 цього договору набирає чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом.

Заяву про визнання поважності причин пропущення строку позовної давності позивач суду не подавав.

Таким чином позивач не визначився з правовою підставою подання позову, предметом позову і не довід обставин на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статями256 -257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до положень ч.ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Згідно з статтею 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленимистатями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Порядок застосування позовної давності врегульовано ч.3 та ч.4 статті 267 Цивільного кодексу України:

3. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

4. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 261 Цивільного кодексу Українипередбачено, що за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

На дату звернення позивача з позовом до суду 05.02.2013 р. строк позовної давності для стягнення з відповідача заборгованості за договором сплинув.

Відповідач за вхід. № 2578д від 21.02.2013р. канцелярії суду в порядку ч.3 статті 267 ЦК України продав заяву про застосування строку позовної давності про стягнення 58436,55 грн. та відмовити у позові повністю - а.с. 51-55.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію /передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ст. 509,ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (п. 1 та п. 5 ст. 692 Цивільного Кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, у розумінні приписів статей 32, 33-34,36 ГПК України та єдиним належним доказом на підтвердження факту поставки та отримання Відповідачем товару (молока), можуть бути лише товарні накладні за спеціалізованою формою № 1-ТН (МС) та інші первинні бухгалтерські і перевізні документи, які у позивача відсутні.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

За таких умов, суд дійшов висновку застосувати загальний строк позовної давності в три роки до заявлених вимог позивача які ґрунтуються на договорі № б\н на закупівлю молока від 01.03.2009р., та вимозі за вих. № 03-268-10/12 від 29 жовтня 2012 року див. а.с. 43-44, розрахунку № 2 по ТОВ ''Нива'' а.с.48,59, довідок розрахунків ТОВ АФ ''Добробут'' і ВП ''Хліб і люди''а.с. 58.

Вирішуючи господарський спір суди зобов'язані достаменно встановити сам факт виконання договірних зобов'язань оскільки з'ясування вказаних питань має істотне значення для вирішення спору на впливає на правильність застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 '' Про судове рішення '' рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно до ч.1 статті 4-7 ГПК України судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а ч.1 ст. 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36, 38 ГПК України не доведено обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень, не подано витребуваних судом доказів, які б підтверджували обгрунтованість заявлених позовних вимог.

На підставі вище наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю, безпідставністю та спливом строку позовної давності на підставі ст..267ЦК України .

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю за недоведеністю та без підставністю.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4 ,4-3, 4-5, 4-7, 22, 28, 32 - 34, 36, 38, 43, 44 - 45, 47 1 , 49,69,75,77, 81-1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

ВИ Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог за недоведеністю, безпідставністю та спливом строку позовної давності.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя Іваницький О.Т.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.