Постанова

від 18.04.2013 по справі 5009/4519/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.04.2013 р. справа №5009/4519/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСкакуна О.А., Колядко Т.М., Принцевської Н.М. за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за дов., від відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Нікателл" м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 26.12.2012р. по справі№5009/4519/12 (суддя Зінченко Н.Г.) за позовомфізичної особи -підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікателл" м. Запоріжжя простягнення 65 657,57 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.2010 р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2012р. по справі №5009/4519/12 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя задоволено частково та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Нікателл" м. Запоріжжя на користь позивача 65 657 грн. 57 коп. заборгованості.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, мотивуючи тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, посилаючись на наступні підстави:

- відповідач не користувався спірним приміщенням №84 (64) в літ.А та жодних договорів відносно нього не укладав з позивачем. Натомість, відповідач стверджує про те, що він орендував приміщення АДРЕСА_2, в підтвердження чого посилається на відповідний договір та акт приймання-передачі від 01.07.2010 року. Крім того, скаржник зазначає про те, що приміщення №84 (64) літ.А-5, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, не могло бути передано в оренду, оскільки на нього накладено арешт.

У запереченнях на апеляційну скаргу без номеру та дати представник позивача висловився проти задоволення апеляційної скарги та просив оскаржуване рішення залишити без змін. Вказана позиція позивача підтримана повноважним представником в судовому засіданні 20.03.2013 року.

Відповідач не скористався наданим законом правом щодо участі в судовому засіданні, незважаючи на його належне повідомлення про час та місце судового розгляду.

Колегія суддів апеляційної інстанції, встановивши, що до апеляційної скарги відповідачем додано додаткові докази (копії договору оренди від 01.07.2010р. та акту приймання-передачі від 01.07.2010р. щодо нежитлового приміщення АДРЕСА_2 договору на технічне обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації від 03.07.2010р. з робочим проектом, актів здачі прийняття робіт (надання послуг) за період з липня 2010 року по березень 2011 року, листа СУ ГУ МВС України в Запорізькій області №6/7883 від 13.09.2012 року, витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №39168594 від 06.12.2012 року, постанов про відкриття та закінчення виконавчого провадження від 10.12.2009 року та 11.12.2009 року відповідно), які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, вважає за необхідне повернути їх заявникові за відповідним супровідним листом, оскільки зміст скарги не містить відповідного клопотання щодо їх долучення до матеріалів справи та доказів в підтвердження неможливості їх надання місцевому господарському суду з причин, що не залежали від відповідача.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.07.2010р. між ФОП ОСОБА_5 (орендодавець) та ТОВ "Нікателл"(орендар) був укладений Договір б/н оренди нежитлового приміщення з відповідними додатковими угодами до нього (далі за текстом -Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення № 84 (64) літ. А-5 (Об'єкт оренди), розташоване за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 81,1 кв.м. (пункт 1.1 Договору).

У відповідності до п. 1.5 Договору об'єкт оренди передається в платне строкове користування для організації роздрібної торгівлі товарами народного вжитку (магазин).

Згідно з п., п. 4.1, 4.2 Договору, об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарю протягом 3-х днів з моменту підписання Договору за актом приймання-передачі. Об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцем та прийнятий Орендарем (а також навпаки) з моменту підписання акту приймання-передачі. Договір вважається припиненим лише після підписання акту приймання-передачі Об'єкту оренди.

Факт передання відповідачу 11.07.2010р. об'єкту в оренду підтверджується відповідним актом прийому-передачі нежитлового приміщення (а.с. 9).

Пунктом 2.3.2 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі здійснювати платежі, передбачені Договором, а після закінчення строку дії Договору повернути Об'єкт оренди позивачу за актом приймання-передачі у стані, не гіршому ніж на момент прийняття Об'єкту оренди в строкове платне користування.

Відповідно до п.3.1 - 3.3, 3.5, 3.7 договору орендна плата за перший місяць оренди становить 10 000,00 грн. з урахуванням ПДВ щомісячний розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексуванню на коефіцієнт інфляції за попередній місяць. Індексування розміру орендної плати здійснюється позивачем за наростаючим підсумком. До орендної плати не входять витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, оплату яких відповідач здійснює на підставі рахунків, що виставляються щомісячно. Всі платежі за Договором відповідач здійснює в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, зазначений в Договорі або у відповідному рахунку-фактурі. Орендна плата сплачується відповідачем до 5 числа поточного місяця згідно Договору або на підставі виставленого рахунку. Компенсація комунальних витрат здійснюється відповідачем до 15 числа місяця. Зміни розміру орендної плати оформлюються шляхом укладення сторонами додаткової угоди.

Додатковою угодою від 01.12.2011р. до Договору оренди б/н від 01.07.2010 р., сторони дійшли згоди, що з 01.12.2011р. розмір орендної плати за календарний місяць становитиме 7 000,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 7.1 передбачено, що договір вступає в силу з 01.07.2010 р. і діє до 01.06.2013р.

Згідно з п. 7.3 Договору всі зміни і доповнення до Договору здійснюються лише в письмовій формі.

Додатковою угодою від 27.03.2012 р. до Договору оренди б/н від 01.07.2010 р. сторони припинили дію вказаного договору з 27.03.2012 р., в зв'язку з чим 27.03.2012 р. відповідач повернув об'єкт з оренди за відповідним актом (а.с.12).

За період з 01.01.2012 р. по 27.03.2012р. згідно рахунків-фактур № СФ-0000003 від 01.01.2012 р., № СФ-00028 від 31.01.2012 р., № СФ-0000020 від 29.02.2012 р., № СФ-00034 від 29.02.2012 р., № СФ-0000027 від 27.03.2012 р. відповідачу було нараховано 20 804,58 грн. орендної плати та витрат на компенсацію комунальних і експлуатаційних послуг, які останнім частково сплачено на суму 6 000,00 грн., внаслідок чого станом на 28.03.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем за Договором оренди від 01.07.2010 р. склала 65 657,57 грн.

В підтвердження факту наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі позивач посилається на Акт звірки взаємних розрахунків від 28.03.2012 р. та в п. 2 Додаткової угоди від 27.03.2012 р.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з розглядуваним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договору та вимоги чинного законодавства щодо виконання свого зобов'язання своєчасно і повно вносити орендну плату; факт наявності та розмір заборгованості підтверджено належними та допустимими доказами; сума заборгованості відповідачем не спростована та доказів її сплати останнім суду не надано.

Проте, колегія суддів не може погодитися з передчасними висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Як вбачається зі змісту як описової, так і прохальної частини позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя, предметом позову є стягнення 65 657,57 грн. заборгованості з орендних платежів, передбачених умовами договору оренди №б/н від 01.07.2010 року.

За умовами договору (п.п.3.1, 3.2) до орендних платежів відноситься орендна плата та витрати за комунальні і експлуатаційні послуги, які сплачуються орендарем окремо один від одного.

Разом з тим, позивач, звертаючись з позовом, в останньому не конкретизував загальну заборгованість в сумі 65 657,57 грн. за договором оренди №б/н від 01.07.2010 року, тобто не розмежував її на борг з орендної плати та комунальних послуг, а також не вказав період нарахування вказаної заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції неодноразово витребував у позивача повний нормативно і документально обґрунтований розрахунок суми заявленої до стягнення з визначенням періоду, за який нарахована заборгованість (ухвали від 03.12.2012 року, від 18.12.2012 року). Однак позивач вказаних вимог господарського суду не виконав, розрахунку суми позову не надав та період заборгованості не уточнив.

Незважаючи на це, суд першої інстанції визнав позов законним та доведеним, стягнувши з відповідача заявлену заборгованість у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції послався на акт звірки взаємних розрахунків від 28.03.2012 року, наявна в матеріалах справи копія якого не відповідає вимогам ст.36 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може бути належним доказом по справі. До того ж даний акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції, а є лише документом бухгалтерської звірки обліку операцій.

Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилися положення п.3.2 договору, згідно якому оплата комунальних послуг здійснюється орендарем на підставі щомісячно виставлених рахунків.

Однак, матеріали справи не містять доказів надсилання рахунків на оплату комунальних послуг, що свідчить про ненастання у відповідача обов'язку щодо виконання договірних зобов'язань в частині сплати комунальних послуг.

За таких обставин позивачем не доведено його позовні вимоги, тому колегія суддів апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя.

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів апеляційної інстанції скасовує рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2012р. по справі №5009/4519/12 як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нікателл" м.Запоріжжя - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2012р. по справі №5009/4519/12 - скасувати.

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя до товариства з обмеженою відповідальністю "Нікателл" м. Запоріжжя про стягнення 65 657,57 грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення від 01.07.2010 р. - відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (69035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікателл" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17, код ЄДРПОУ 37129419) 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1-позивачу

2,3-відповідачу

4 -у справу

5-ГСЗО

6-ДАГС