Рішення

від 17.04.2013 по справі 427/1796/13-ц

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 427/1796/13-ц

Провадження № 2/427/1137/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2013 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Новосьолової Г.М.,

при секретарі Вобліковій І.О.,

за участю прокурора Харітонової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Свердловська цивільну справу за позовом Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі управління охорони здоров'я Свердловської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування ОСОБА_2, яка потерпіла від злочину у розмірі 846 грн. 88 коп. на користь Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради, які перерахувати на р/р 35427016001794 в ДУДКУ Луганської області, МФО 804013, код 24852860.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що розслідуванням кримінальної справи №17\11\216 встановлено, що 12.03.2011 року водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України При виборі в установлених межах безпечної швидкості водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, який перевозиться та стан транспортного засобу, для того щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно їм управляти не врахував дорожні умови, та внаслідок екстреного гальмування втратив контроль над управлінням автомобілем, у зв'язку з чим в ході неконтрольованого занесення, раптово виїхав на полосу зустрічного руху, де в цей час рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який перевозив в якості пасажира ОСОБА_4 та ОСОБА_2 В результаті вищенаведеного сталося зіткнення передньої частини автомобіля ВАЗ 2107 з лівою задньою частиною автомобілю ВАЗ 2115.

Таким чином внаслідок зіткнення вищезазначених транспортних засобів, пасажиру ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 208 від 30.03.2011 року були спричинені тілесні ушкодження, а саме: в лікарні 13.03.2011 року у громадянки ОСОБА_2 встановлені закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, закритий перелом нижньої треті правого плеча, ушиб гематома лівої голені. Вищеописані пошкодження виникли при зіткненні з тупими твердими предметами, якими можуть бути виступаючі частини салону автомобіля. Ушиб, гематома лівої голені має ознаки легкого тілесного пошкодження. Закрита черепна-мозкова травма, струс головного мозку згідно з наказом № 245 МОЗ України від 25.04.2006 року як правило відносяться к легким тілесним пошкодженням, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, та які потребують строк для свого за живлення більш ніж 6 днів, але менш 21 день. Закритий перелом нижньої треті правого плеча відноситься к пошкодженням середньої степені тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я, які потребують для свого за живлення строку більше ніж 21 день. Дії водія ОСОБА_1 у цій дорожній обстановці не відповідали вимогам п. п. 12.1 Правил дорожнього руху України і знаходилися в причинному зв'язку з виникненням аварійної ситуації та настанням дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті заподіяних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Свердловської ЦГБ 8 днів. Вартість лікування склала 846 грн. 88 коп., що підтверджується довідкою УОЗ Свердловської міської ради № 303. Вказані витрати на лікування обчислені відповідно до Постанови КМУ № 545 від 16.04.1993 року Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання .

Постановою Свердловського міського суду від 14.01.2013 р. провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України припинено на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

Цивільний позов прокурора м. Свердловська у порядку ст. 29 КПК України не вирішено по суті. Суд в своїй постанові, посилаючись на: п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна , Постанову Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину та судових витратах № 11 від 07.07.1995 року від 07.07.1995 року з внесеними змінами та доповненнями Постановою Пленуму Верховного суду України " № 12 від 03.12.1997 року, вказав, що позов прокурора підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

До теперішнього часу шкода залишається невідшкодованою, сума збитків підтверджується довідками, виданими УОЗ Свердловської міської ради № 303 та № 372 від 26.02.2013 року, яка міститься в матеріалах кримінальної справи та в матеріалах доданих до позовної заяви.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного Кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

У судове засідання прокурор Харітонова Н.В. не з'явилася, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник управління охорони здоров'я Свердловської міської ради у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позов визнав, просив суд розглянути справу у його відсутності.

Суд, дослідивши надані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру прокурор має право звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

За змістом ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 року Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв'язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікуванні.

Відповідно до ст. 93-1 КПК України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, стягуються судом при постановленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я, органу Міністерства фінансів України або прокурора.

У разі, коли при постановленні вироку рішення про відшкодування коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, не було прийнято, стягнення їх провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом осіб, зазначених у частині першій цієї статті. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочинного діяння, в разі закриття кримінальної справи чи відмови у порушенні справи за обставин, передбачених пунктами 3, 6 частини першої статті 6, статтями 7, 7-2, 8, 9 і 10 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 61 ч.4 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що постановою Свердловського міського суду Луганської області від 14 січня 2013 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 286 ч. 1 КК України у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Провадження по зазначеній справі закрито на підставі ст. 46 КК України, ст. 8 КПК України. При цьому судом встановлено, що 12.03.2011 року водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 не врахував дорожні умови, та внаслідок екстреного гальмування втратив контроль над управлінням автомобілем, у зв'язку з чим в ході неконтрольованого занесення, раптово виїхав на полосу зустрічного руху, де в цей час рухався автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який перевозив в якості пасажира ОСОБА_4 та ОСОБА_2 В результаті вищенаведеного сталося зіткнення передньої частини автомобіля ВАЗ 2107 з лівою задньою частиною автомобілю ВАЗ 2115, внаслідок зіткнення вищезазначених транспортних засобів, пасажиру ОСОБА_2 згідно висновку судово-медичної експертизи № 208 від 30.03.2011 року були спричинені тілесні ушкодження. Постанова суду від 14.01.2013 року у відношенні ОСОБА_1 не оскаржувалася в апеляційному, касаційному порядку та набрало законної сили. Таким чином, ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності , у зв'язку з чим його провина в скоєнні інкримінованого йому злочину є встановленою.

Також у зв'язку із закриттям провадження по справі на підставі ст.46 КК України, залишився не вирішеним цивільний позов прокурора, внаслідок чого цей позов повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з довідки № 303 Свердловської ЦМЛ № 2, ОСОБА_2 провела 8 койка/днів вартістю 105,86 грн. за день, станом на 2011 року. Вартість лікування склала 846,88 грн.

З довідки № 372 на а. с. 7 убачається, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування хворої ОСОБА_2 потерпілої від злочину ОСОБА_1 в розмірі 846,88 грн., 2158,80 грн. по кримінальній справі 17/11/0216 на рахунок Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради станом на 25.02.2013 року не надходило.

Відповідно постанови Свердловського міського суду Луганської області від 14.01.2013 року, провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 1 КК України припинено на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим

За таких обставин суд вважає, що вина відповідача у заподіянні потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень є доведеною та доказуванню не підлягає.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року; термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні; до справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день; кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого; визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилося лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Згідно з вимогами п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України суд повинен вирішити, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судових витрат при подачі до суду позову про відшкодування коштів, затрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, судовий збір складає 229,40 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 61, 88, 174, 212-215, ЦПК України, ст. 1206 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року №11 Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат , суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі управління охорони здоров'я Свердловської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 витрати на лікування ОСОБА_2, яка потерпіла від злочину у розмірі 846 грн. 88 коп. на користь Управління охорони здоров'я Свердловської міської ради, які перерахувати на р/р. 35427016001794 в ДУДКУ Луганської області, МФО 804013, код 24852860.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 229 грн. 40 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Г.М. Новосьолова