Рішення

від 23.01.2013 по справі 2610/26643/2012

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/26643/2012

Провадження №2/761/2430/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 січня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ про визнання дій незаконними, поновлення істотних умов праці та стягнення різниці у заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 25 лютого 2011 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ (далі - Відповідач) про визнання дій незаконними, поновлення істотних умов праці та стягнення різниці у заробітній платі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працює у Відповідача із 05 січня 2009 року на посаді начальника юридичного відділу і, що з 20 жовтня 2010 року є членом Комітету первинної профспілкової організації та є уповноваженою приймати участь у переговорах щодо укладання колективного трудового договору від імені трудового колективу, має дитину віком один рік, є вагітною та єдиною особою із самостійним заробітком в родині. Зауважує, що із відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку вийшла 18 жовтня 2010 року. Зауважує також, що розмір її заробітної плати, відповідно до трудового договору, укладеного між нею та Відповідачем, складає 9 100 грн. Вказує, що 25 листопада 2010 року вона була повідомлена письмово про зміну істотних умов праці в частині щодо зменшення заробітної плати до рівня 1 000 грн., починаючи із 26 січня 2011 року. Оскільки своєї згоди на роботу за заробітну плату у розмірі 1 000 грн. вона не надавала, офіційно повідомила Відповідача про це. Вказує, що в період із 25 січня 2011 року і по 07 лютого 2011 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, по виходу із якої 08 лютого 2011 року була поновлена на своїй посаді. Зауважує, що 21 лютого 2011 року вона дізналася про те, що Відповідачем в односторонньому порядку було змінено розмір її заробітної плати, оскільки вона отримала аванс за лютий місяць 2011 року у розмірі лише 245 грн. 82 коп., в той час, як її середньоденний заробіток мав складати 452 грн. Вважає, що такі дії Відповідача є такими, що порушують діюче законодавство в частині як щодо гарантій профспілкової діяльності, трудового законодавства та є дискримінаційними по своїй суті. Просила суд ухвалити судове рішення, яким визнати дії Відповідача щодо зміни істотних умов праці в частині щодо зменшення її заробітної плати із 9 100 грн. до 1 000 грн. незаконними, зобов'язати Відповідача поновити їй попередні умови оплати праці, які визначені угодою сторін та стягнути із Відповідача на її користь різницю між заробітною платою, яку вона фактично отримала за період із 26 січня 2011 року по день набрання рішенням суду законної сили та заробітною платою, яка визначена письмовою угодою сторін.

В ході судового розгляду справи Позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги. В остаточній редакції уточнення до позовної заяви від 23 січня 2013 року, Позивач просила суд ухвалити судове рішення, яким визнати дії Відповідача щодо зміни істотних умов праці, зокрема, щодо зменшення із 26 січня 2011 року розміру її заробітної плати із 9 100 грн. до 1 000 грн., щомісячно, незаконними, поновити їй попередні умови оплати праці, починаючи із 26 січня 2011 року, зокрема, у розмірі 9 100 грн. в місяць та стягнути із Відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі за період із 26 січня 2011 року і по 22 січня 2013 року у розмірі 120 131 грн. 78 коп., у тому числі, за період із 26 січня 2011 року по 16 травня 2011 року - 23 217 грн. 78 коп. та за період із 01 березня 2012 року по 22 січня 2013 року - 96 915 грн.

У судовому засіданні Позивач позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримала у повному обсязі, просила суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання жодного разу не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду повідомлявся в установленому законом порядку. Про причину неявки суд не повідомив. Зазначену процесуальну поведінку сторони Відповідача суд розцінює, як недобросовісне здійснення Відповідачем наданих йому процесуальних прав, у зв'язку з чим було прийнято рішення про розгляд справи у відсутність представника Відповідача, оскільки Позивач не заперечувала щодо розгляду справи у відсутність останнього.

Заслухавши пояснення Позивача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно умов Трудового договору (далі - Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем від 05 січня 2009 року, Позивач була прийнята на посаду начальника юридичного відділу, починаючи із 05 січня 2009 року і на невизначений термін, із встановленням розміру оплати праці згідно з Додатком № 1 до Договору у розмірі 551 гривень (нетто) на місяць, з індексацією (а.с. а.с.126-131, том І).

Крім того, згідно з Додатком № 7 до Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем від 01 червня 2009 року, основна заробітна плата Позивача, починаючи із 01 червня 2009 року, складала 8 100 гривень (нетто) на місяць, з індексацією (а.с. 135, том І).

Крім того, згідно з Додатком № 8 до Договору, укладеного між Позивачем та Відповідачем від 18 жовтня 2010 року, основна заробітна плата Позивача, починаючи із 18 жовтня 2010 року, складала 9 100 гривень (нетто) на місяць, з індексацією (а.с. 136, том І).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно рішення зборів Первинної профспілкової організації КМПС Захист праці Відповідача від 25 листопада 2010 року, нею погоджено запровадження зміни істотних умов праці начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ ОСОБА_1, які виразилися у зменшенні розміру її заробітної плати до 1 000 грн. (а.с. 155-158, том І).

Згідно повідомлення від 25 листопада 2010 року, адресованого Позивачеві, вона повідомлялася Відповідачем про те, що у зв'язку із зменшенням обсягу робіт та запланованою передачею окремих функцій із юридичного супроводу діяльності Товариства та обліку кадрів Товариства зовнішнім виконавцям, консультантам та радникам, на підставі частини 3 статті 32 Кодексу Законів про працю, розмір її основної заробітної плати складатиме 1 000 грн. з 26 січня 2011 року і, що всі інші істотні умови праці Позивача залишатимуться без змін.

Вказане повідомлення Позивач отримала 25 листопада 2010 року (а.с. 31, том І).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до статті 8 Договору, Всі зміни і доповнення до цього Договору мають потребу у письмовій формі і є його невід'ємною складовою частиною після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін.

У випадку, якщо одне з положень даного Договору виявиться недійсним, нездійсненним або протизаконним, це не означатиме відмови сторін від своїх зобов'язань по інших статтях Договору.

У такому разі обов'язком обох сторін переговорів являється відновлення переговорів в дусі взаємної довіри з метою виконання подібного положення.

Даний Договір може бути розірваний сторонами з дотриманням вимог згідно чинного законодавства України.

Трудові суперечки між працівником і роботодавцем по мірі можливості повинні бути врегульовані шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювання трудових суперечок між працівником і роботодавцем позасудовому порядку, останні передаються на розгляд в компетентний суд згідно законодавства України.

Судом встановлено, що в порушення умов Договору, зокрема, пункту 8 Договору, згідно Додатку № 9 до Договору, з 26 січня 2011 року Позивачеві встановлювалася основна заробітна плата у розмірі 1 000 грн.

Вказаний Додаток підписаний лише з боку Відповідача (а.с. 137, том І).

Згідно телеграми, направленої Позивачем на адресу Відповідача, Позивач повідомила, що вона не згодна зі зміною суттєвих умов праці щодо зменшення її заробітної плати до 1 000 грн., та не погоджується підписувати Додаток № 9 до Договору. Крім того, 17 січня 2011 року Позивач також подала лист на ім'я директора Відповідача щодо незгоди зі зміною суттєвих умов праці (а.с.а.с. 33, 37, том І).

Разом з тим, в порушення умов Договору, Відповідач вніс зміни до вказаного правочину в односторонньому порядку, та замість того, щоб звернутися до компетентного суду з приводу суперечки, як про це зазначено у самому Договорі, та зменшив заробітну плату Позивачеві із 9 100 грн. до 1 000 грн., в місяць.

Крім того, за змістом пункту 3.1.1. Договору, роботодавець приймає на себе зобов'язання створити для працівника такі умови праці, щоб він успішно міг виконувати узяті на себе зобов'язання, а саме: надати робоче місце, передати в розпорядження працівника необхідні для роботи матеріали, інструменти і апаратуру.

Відповідно до пункту 1 посадової інструкції начальника юридичного відділу, посаду якого обіймає Позивач, начальник юридичного відділу належить до професійної групи Керівник (а.с. 19, том І).

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу № 11/23/01 від 23 листопада 2010 року Про переміщення робочих місць , з 23 листопада 2010 року робоче місце Позивача переміщено в загальну зону робочих місць, у зв'язку з підвищенням ефективності роботи між підрозділами підприємства (а.с. 43, том І). При цьому, в порушення умов Договору, вказані дії Відповідач також не узгоджував із Позивачем.

Із матеріалів справи також вбачається, що згідно розрахунку заробітної плати Позивача за лютий місяць 2011 року, вона отримала 245 грн. 82 коп. авансу, що також підтверджується видатковим касовим ордером від 21 лютого 2011 року (а.с. а.с. 63-64). Крім того, згідно видаткових касових ордерів від 10 березня 2011 року, від 22 березня 2011 року, 08 квітня 2011 року, від 27 квітня 2011 року, відповідно, Позивач отримала 250 грн. 33 коп. заробітної плати у лютому місяці 2011 року, аванс за березень місяць 2011 року у розмірі 111 грн. 73 коп., заробітну плату за березень місяць 2011 року - у розмірі 446 грн. 95 коп., аванс за квітень місяць 2011 року - у розмірі 409 грн. 70 коп., відповідно (а.с. а.с. 81-83).

Згідно довідки Відповідача, виданої від 20 травня 2011 року за № 2005/1, щомісячна заробітна платня Позивача, згідно штатного розпису, складає 1 000 грн. (а.с. 147, том І).

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказу Відповідача від 10 січня 2011 року № 10/01/11 Про внесення змін до структури ТОВ Фрі Медіа Україна ГмбХ , з 12 березня 2011 року юридичний відділ ліквідовувався, а Позивачеві, як начальнику юридичного відділу пропонувалося переведення на іншу роботу у Товаристві на посаду помічника директора з загальних питань зі збереженням заробітної плати згідно штатного розкладу (а.с. 58, том І).

За змістом наказу Відповідача від 23 березня 2011 року № 03/23/02, у зв'язку з наданням офіційної особистої відмови ОСОБА_1 від запропонованої посади, наказ від 10 січня 2011 року № 10/01/11, яким скорочувалися відділ персоналу та юридичний відділ - є таким, що не вступив у дію (а.с. 106, том І).

Відповідно до частин 1 та 2 Статті 23 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.

Кожна людина, без будь-якої дискримінації, має право на рівну оплату за рівну працю.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом частин 1 та 2 статті 21 Закону України Про оплату праці , працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Відповідно до статті 22 Закону України Про оплату праці , суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективним договором.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних норм, розмір заробітної плати Позивача, визначений умовами Договору, укладеного між сторонами, Відповідачем було зменшено в односторонньому порядку, з мотивів зміни в організації виробництва і праці.

Відповідно до частини 3 статті 32 Кодексу Законів про працю України, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніш ніж за два місяці.

Судом встановлено, що у листопаді місяці 2010 року, Позивача було повідомлено, що на підставі частини 3 статті 32 Кодексу Законів про працю України, починаючи із 26 січня 2011 року, розмір її основної заробітної плати складатиме 1 000 грн. і, що всі інші істотні умови її праці залишатимуться без змін. Згідно наказу Відповідача від 10 січня 2011 року № 10/01/11, з 12 березня 2011 року юридичний відділ ліквідовувався, а Позивачеві, як начальнику юридичного відділу пропонувалося переведення на іншу роботу у Товаристві на посаду помічника директора з загальних питань зі збереженням заробітної плати згідно штатного розкладу. Проте, вказаний наказ, згідно іншого наказу Відповідача від 23 березня 2011 року № 03/23/02, є таким, що не вступив у дію. Із наданої Відповідачем довідки від 21 листопада 2011 року за № 2111/01 щодо кількості співробітників на перше число відповідного місяця вбачається, що станом на липень місяць 2010 року кількість працівників у Відповідача складала 141 чоловік, станом на листопад місяць 2010 року - 138 чоловік, станом на січень місяць 2011 року - 139 чоловік (а.с. 101, том ІІ). Оцінюючи зазначені обставини, суд знаходить, що зміни в організації виробництва і праці у Відповідача фактично були відсутні. А така непослідовність у діях Відповідача свідчить лише про упереджене ставлення до Позивача, як до працівника. У зв'язку з чим, суд знаходить що Відповідач безпідставно зменшив розмір заробітної плати Позивачеві, що в свою чергу, дає підстави суду поновити їй попередні умови оплати праці.

Із матеріалів справив вбачається, що згідно наказу Відповідача № 12/06-К від 26 грудня 2011 року, Позивачеві в період з 26 грудня 2011 року і по 07 вересня 2014 року надавалася відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с. 275, том ІІ). Проте, згідно наказу Відповідача № 01/03/01 від 01 березня 2012 року, Про достроковий вихід ОСОБА_1 з відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , Позивач є такою, що приступила до виконання своїх обов'язків з 01 березня 2012 року на умовах повного робочого дня з оплатою згідно штатного розпису (а.с. 274, том ІІ).

З рахуванням викладеного, у зв'язку із безпідставним зменшенням Позивачеві заробітної плати в односторонньому порядку, за підрахунками Позивача, перевірених судом, всього заборгованість Відповідача перед Позивачем, складає 120 132 грн. 78 коп., у тому числі, за період із 26 січня 2011 року і по 16 травня 2011 року - 23 217 грн. 78 коп., за період із 01 березня 2012 року і по 22 січня 2013 року - 96 915 грн., які підлягають стягненню на користь Позивача.

За змістом статті 33 Закону України Про оплату праці , частини 6 статті 95 Кодексу законів про працю України, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

При ухваленні рішення, суд, відповідно до вимог статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, допускає негайне виконання рішення в частині присудження Позивачеві виплати різниці у заробітній платі у межах платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 201 грн. 33 коп.

На підставі Статті 23 Загальної Декларації прав людини, статті 43 Конституції України, статей 32, 95 Кодексу законів про працю України, Закону України Про оплату праці , керуючись статтями 10, 11, 13, 60, 88, 212-215, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ про визнання дій незаконними, поновлення істотних умов праці та стягнення різниці у заробітній платі - з а д о в о л ь н и т и.

Визнати незаконними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ щодо зменшення розміру заробітної плати начальника юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ ОСОБА_1 з 9 100 грн. в місяць до 1 000 грн. в місяць в період із 26 січня 2011 року.

Поновити із 26 січня 2011 року начальнику юридичного відділу Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) попередні умови оплати праці, визначені Трудовим договором від 05 січня 2009 року та Додатком № 8 до Трудового договору від 18 жовтня 2010 року, у розмірі 9 100 грн. в місяць, без врахування податків та зборів.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ (код ЄДРПОУ 33833378, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 52) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 120 132 (сто двадцять тисяч сто тридцять два) гривні 78 коп. (сума зазначена без утримання податку з доходів та інших обов'язкових платежів), з індексацією, у тому числі, за період з 26 січня 2011 року по 16 травня 2011 року - 23 217 (двадцять три тисячі двісті сімнадцять) гривень 78 коп. та за період із 01 березня 2012 року і по 22 січня 2013 року - 96 915 (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Фрі Медіа Україна ГмбХ (код ЄДРПОУ 33833378, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 52) на користь держави судовий збір у розмірі 1 201 (одна тисяча двісті один) гривню 33 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині щодо присудження виплати різниці у заробітній платі у межах платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :