Рішення

від 16.04.2013 по справі 909/197/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 р. Справа № 909/197/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника прокурора м.Івано-Франківська

в інтересах держави в особі виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради

вул. Гаркуші, 9 м.Івано-Франківськ ,76000

вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Свіча"

вул. Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76000

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фінансового управління виконавчого комітету

Івано-Франківської міської ради

вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 95585 грн.01 коп., з яких: 93325 грн. 73 коп. основного боргу,

1664 грн. 23 коп. пеня, 555 грн. 05 коп. 3% річних,

40 грн. 00 коп. інфляційних втрат

за участю представників:

від прокуратури: Майковський Р.Р. - старший прокурор відділу м. Івано-Франківська,

(посвідчення №007899 від 06.10.12)

від позивача: Буджак В.М. - заступник начальника юридичного відділу,

(довіреність № 48/01-20/66-в від 09.01.13, посвідчення № 308)

від третьої особи:Чекайло В.М. - представник, (довіреність №2-07 від 09.01.13)

від відповідача представники не з явилися

ВСТАНОВИВ:

у відповідності до ч.1 ст. 2 ГПК України Перший заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, на підставі покладеного на нього п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру представництва, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Свіча" про стягнення 95585 грн.01 коп., з яких: 93325 грн. 73 коп. основний борг, 1664 грн. 23 коп. пеня, 555 грн. 05 коп. 3% річних, 40 грн. 00 коп. інфляційні втрати.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України Перший заступник прокурора м. Івано-Франківська в позовній заяві № 106/3-13-13 від 08.02.13 (вх. № 737/13 від 18.02.13) визначив на підставі якого законодавства подається позов, в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 20.02.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.03.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.13 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та відкладено розгляд справи на 04.04.13, в порядку ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.13, в порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 16.04.13.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не надіслав, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 20.02.12, від 05.03.12 та від 04.04.13, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ).

Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 03.08.12 надіслана відповідачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві: вул. Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76000.

Ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 05.03.13 та від 04.04.13 надіслані відповідачеві рекомендованою кореспонденцією за адресою, зазначеною у позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ (а.с. 36-38).

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи в судовому засіданні заявлені вимоги підтримують з підстав викладених в позовній заяві та просять суд позов задовольнити.

В обгрунтування позовних вимог перший заступник прокурора посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 96 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста від 16.11.11 та додаткової угоди до нього від 14.03.12 в частині сплати пайового внеску, у зв язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 93325 грн. 73 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 1664 грн. 23 коп. пені, 555 грн. 05 коп. 3% річних та 40 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

Згідно вимог ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 16.11.11 між позивачем (далі - виконком) та відповідачем (далі - замовник) укладено договір № 96 про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Пунктом 1 Договору визначено, що за цим договором замовник, що здійснює будівництво групи житлових будинків в межах орендованої земельної ділянки на вул. Горбачевського,11 (ІІ черга), в порядку та на умовах, визначених договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Івано-Франківська.

Обов язки сторін визначені в розділі 3 Договору.

Розмір і порядок сплати пайового внеску визначений в розділі 2 Договору.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язується сплатити пайовий внесок у розмірі та у терміни, визначені договором.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що розрахунок попереднього розміру пайового внеску здійснюється відповідно до додатку 1 до договору. Попередній розмір пайового внеску складає 666612 грн. 38 коп.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що замовник сплачує 20 відсотків попереднього розміру пайового внеску в сумі 133322 грн. 48 коп. протягом 30-ти робочих днів з моменту реєстрації договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що договір набуває чинності з моменту його реєстрації і діє до моменту повного виконання умов договору.

14 березня 2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 96 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, згідно якої погоджено розстрочення платежу за договором про пайову участь № 96 від 16.11.11, в терміни встановлені графіком. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати 01.01.13.

У відповідності до графіку розтермінування, погодженого наступні терміни оплати:

- до 30.04.12 - 13332 грн. 25 коп.;

-ІІ квартал 2012 р. - 26664 грн. 49 коп.;

- ІІІ квартал 2012 р. - 39996 грн. 74 коп.;

-IV квартал 2012 р. - 53328 грн. 99 коп.

Замовник (відповідач) прийняті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у погоджені графіком терміни, пайові внески за ІІІ, IV квартали у загальній сумі 93325 грн. 73 коп. не здійснив.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензії-вимоги: № 2-07/657 від 22.10.12 про сплату заборгованості в розмірі 39996 грн. 74 коп. та № 2-07/22 від 11.01.13 про сплату заборгованості в розмірі 53328 грн. 99 коп. Однак вимога позивача залишена без задоволення.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача щодо неналежного виконання зобов'язання по оплаті пайового внеску у ІІІ- IV кварталах 2012 року в загальній сумі 93325 грн. 73 коп.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати коштів на пайову участь у ІІІ- IV кварталах 2012 р., тому вимога позивача про стягнення 93325 грн. 73 коп. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного Кодексу України).

Ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.1. договору сторони обумовили, що при простроченні платежу, визначеного пунктами 3.2, 3.3 та 3.4 Договору, замовник сплачує виконкому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми та пеню у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен прострочений день.

На підставі вказаного пункту договору за прострочення платежу позивач просить стягнути пеню у розмірі 1664 грн. 23 коп.

Господарським судом встановлено, що договірний розмір пені не перевищує розміру подвійної облікової ставки Національного банку України (граничний розмір пені згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 1664 грн. 23 коп. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних.

З огляду на обґрунтованість позовних вимог в цій частині та правильність поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 555 грн. 05 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті боргу.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 1664 грн. 23 коп. пені та 555 грн. 05 коп. 3% річних обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо нарахуванні позивачем інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Позивачем відповідачу нараховані інфляційні втрати в сумі 40 грн. за період жовтень-грудень 2012 року.

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву дефляція , то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці (Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.12 у справі №5021/1596/2011).

Господарським судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, оскільки позивачем при розрахунку інфляційних втрат не враховано дефляцію, яка була у листопада 2012 року, враховуючи Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 362-97р. та беручи до уваги повідомлення Державної служби статистики України щодо індексу інфляції за період зазначений у позовній вимозі, судом встановлено, що мала місце дефляція, тому в задоволенні інфляційних втрат слід відмовити.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч.ч. 4, 5 статті 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход бюджету.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 218, 230 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 626, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4-3, 22, 33, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Свіча" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення 95585 грн.01 коп., з яких: 93325 грн. 73 коп. основний борг, 1664 грн. 23 коп. пеня, 555 грн. 05 коп. 3% річних, 40 грн. 00 коп. інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Свіча" (вул. Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76000; код 37794359) на користь виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, код 04054346; одержувач платежу - МБ м. Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002,МФО 836014, УДКСУ в м. Івано-Франківську, призначення платежу: на інфраструктуру міста) - 93325(дев яносто три тисячі триста двадцять п ять)грн. 73 коп. основного боргу, 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири)грн. 23 коп. пені, 555(п ятсот п ятдесят п ять) грн. 05 коп. 3 % річних.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Свіча" (вул. Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76000; код 37794359) в доход бюджету - судовий збір в розмірі 1910(одна тисяча дев"ятсот десять)грн. 90 коп. за наступними платіжними реквізитами: найменування суду - господарський суд Івано-Франківської області, рахунок 31219206783002, назва рахунку - Державний м. Івано-Франківськ 22030001, назва одержувача - УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача - 836014, ЄДРПОУ 37952250, код класифікації доходів - 22030001, назва коду класифікації доходів - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позову першого заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Свіча" про стягнення 40(сорок) грн. 00 коп. інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"