Рішення

від 17.04.2013 по справі 918/360/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа № 918/360/13

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евростандарт"

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Городниця"

про стягнення 197 473 грн. 56 коп.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Мироненко О.О. (довіреність № 1 від 02.04.2013 року).

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Евростандарт" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Городниця" про стягнення 197 473 грн. 56 коп., в т. ч. 195 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 041 грн. 78 коп. неустойки; 390 грн. 00 коп. - інфляційних та 1 041 грн. 78 коп. 3 % річних.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що всупереч умов Договору № 1804-11 від 18 квітня 2011 року, укладеного між сторонами, Селянське (фермерське) господарство "Городниця" свої зобов'язання щодо поставки та передачі у власність товару не виконало, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 195 000 грн. 00 коп., сплачені як попередня оплата за товар та нараховані неустойку, інфляційні та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 20.03.2013 року порушено провадження у справі № 918/360/13 та призначено справу до розгляду на 03.04.2013 року.

Ухвалою суду від 03.04.2013 року в зв'язку з нез'явленням у судове засідання відповідача розгляд справи відкладено на 17 квітня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судові засідання 03 квітня 2013 року та 17 квітня 2013 року не з'явився, вимог ухвал суду від 20.03.2013 року та від 03.04.2013 року не виконав, відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернулися конверти, в яких відповідачу за адресою: 35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця відповідно, було направлено вищевказані ухвали, з довідкою відділення підприємства зв'язку: "за зазначеною адресою не знаходиться" (а.с. 42-44, 54-56).

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.04.2013 року (а.с. 45) вбачається, що місцезнаходження відповідача - Селянського (фермерського) господарства "Городниця": 35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами - в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2011 року Селянським (фермерським) господарством "Городниця" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евростандарт" (покупець) укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції № 1804-11 (далі - Договір) (а.с. 18-20) за умовами якого продавець зобов'язувався поставити і передати у власність покупцю капусту і моркву врожаю 2011 року (далі - товар) на загальну суму 334 200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 55 700,00 грн., в кількості 250 тон капусти і 280 тон моркви, а покупець зобов'язувався прийняти товар і провести розрахунок за товар в строк, в розмірі і в порядку, передбаченому даним Договором (п. 1.1. Договору).

Відповідно до розділу 5 Договору вартість товару, вказаного в п. п. 1.1. даного Договору, встановлюється на момент укладення даного Договору і складає 0,62 коп. в т. ч. ПДВ - за 1 кг капусти і 0,64 коп., в т. ч. ПДВ - за 1 кг моркви. Загальна вартість товару, вказаного в п. п. 1.1. даного Договору, складає 334 200,00 грн., в т. ч. ПДВ - 55 700,00 грн. Оплата вартості товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата вартості товару проводиться покупцем згідно з умовами оплати вказаних в специфікації до даного Договору. Факт отримання покупцем товару оформляється накладними, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Момент переходу права власності на товар, вказаний п. п. 1.1. даного Договору, від продавця до покупця, є фактична передача такого товару.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, позивач 29.04.2011 року, 16.05.2011 року, 24.05.2011 року, 02.06.2011 року, 23.06.2011 року, 06.10.2011 року, 17.10.2011 року та 27.10.2011 року провів попередню оплату за товар згідно договору № 1804-11 від 18.04.2011 р. на загальну суму 195 000,00 грн., що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками, а саме від 29.04.2011 року, від 16.05.2011 року, від 24.05.2011 року, від 02.06.2011 року, від 23.06.2011 року, від 06.10.2011 року, від 17.10.2011 року та від 27.10.2011 року (а.с. 26-39).

24.04.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки сільськогосподарської продукції № 1804-11 від 18.04.2011 р. (далі - Додаткова угода), відповідно до умов якої, сторони узгодили здійснити поставку продукції на суму попередньої оплати, отриманої в 2011 році з врожаю 2012 року. (а.с. 21).

31.10.2012 року відповідачу подано Заявку згідно договору № 1804-11 від 18.04.2011р., відповідно до якої позивач просив поставити 250 тон капусти та 280 тон моркви в термін - до 31.12.2012р.

Доказів поставки товару у встановлений термін відповідачем суду не подано.

Крім того, як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, підписаних уповноваженими представниками сторін, станом на 25.12.2012 р. сторони зафіксували наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 195 000,00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, коли перерахування позивачем попередньої оплати згідно Договору підтверджується зібраними у справі доказами, то за відсутності доказів поставки товару з боку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 195 000 грн. 00 коп. боргу судом визнаються обгрунтованими.

Крім того, статтею 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, згідно пункту 3 якої, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 6.4. Договору, сторони передбачили, що у разі затримки в передачі (відвантаженні) товару покупцю понад строк, передбачений в п. 2.2. даного Договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 3 % від вартості затримки товару, за кожен день прострочки.

Посилаючись на зазначений пункт Договору, враховуючи, що відповідач не здійснив передачу товару у визначений строк, позивачем нараховано відповідачу неустойку у сумі 1 041 грн. 78 коп.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що покупець припустився прострочення виконання зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні та 3 % річних, розмір яких за підрахунками останнього складає 390 грн. 00 коп. та 1 041 грн. 78 коп., відповідно.

Разом з тим, перевіривши подані позивачем розрахунки, судом встановлено невідповідність нарахування інфляційних за спірний період вимогам чинного законодавства. Так зокрема, у визначеному позивачем періоді (01.02.2013р. по 06.03.2013р.) інфляційне збільшення суми боргу складає 195 грн., а отже обгрунтованою судом визнається саме ця сума.

За таких обставин, коли наявність заборгованості та її розмір підтверджується зібраними у справі доказами, а нарахування неустойки, інфляційних та трьох процентів річних (з урахуванням здійсненого судом перерахунку інфляційних) не суперечить вимогам чинного законодавства, суд визнає позовні вимоги про стягнення 195 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 041 грн. 78 коп. - неустойки, 390 грн. 00 коп. інфляційних та 1 041 грн. 78 коп. - 3 % річних такими, що підлягають частковому задоволенню, з покладенням судових витрат на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Городниця" (35183, Рівненська область, Млинівський район, с. Велика Городниця, код ЄДРПОУ 22559765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Евростандарт" (04112, м. Київ, вул. Ризька, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 34765456) 195 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 041 грн. 78 коп. - неустойки, 195 грн. 00 коп. інфляційних, 1 041 грн. 78 коп. 3 % річних та 3 945 грн. 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "22" квітня 2013 року.

Суддя Романюк Р.В.