Ухвала

від 11.02.2013 по справі 11/796/340/2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Боголюбської Л.Б.,

суддів Шальнєвої Т.П., Осіпової Л.О.,

за участю прокурора Петренко О.І.,

захисника ОСОБА_1,

виправданого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, з вищою освітою, одружений, який має на

утриманні неповнолітню дитину, працює директором ТОВ „МБС

Плюс", зареєстрований у АДРЕСА_1, фактично проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимий, -

виправданий в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України, за недоведеністю.

Органами досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у тому, що він, працюючи Генеральним директором ТОВ „ МБС Плюс", тобто обіймаючи посаду, пов'язану із виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно - господарських обов'язків, в тому числі відповідаючи за організацію і ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання звітності щодо результатів фінансово - господарської діяльності товариства, подання податковим та іншим органам звітності і інших необхідних документів та відомостей пов'язаних з обчисленням, нарахуванням і сплатою податків та інших зборів, з метою ухилення від сплати податків в порушення вимог п/п 7.2.3 п. 7.2, п/п 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п/п 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України № 168/97 - ВР від 03.04.1997 року „ Про податок на додану вартість" із змінами та доповненнями, на підставі підроблених документів в період часу з червня 2008 по листопад 2009 року незаконно сформував податковий кредит очолюваного ним підприємства на загальну суму 2 180 735 грн. та зменшив в цьому ж розмірі податкові зобов'язання ТОВ „МБС Плюс" у відповідні звітні періоди, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах за наступних обставин.

Для створення документальної видимості господарських операцій, що формують податковий кредит ТОВ „ МБС Плюс" ( придбання товаро - матеріальних цінностей, робіт, послуг) ОСОБА_2 на початку червня 2008 року в невстановленому слідством місці та особи, придбав печатку підприємства - ТОВ „БК СМУ - 2".

Протягом червня 2008 року - листопада 2009 року на власній комп'ютерній техніці, що знаходилась в офісному приміщенні товариства за адресою: м. Київ, вул. Волинська, офіс 304, ОСОБА_2 виготовляв первинні фінансово - господарські документи, які створювали видимість проведення господарських операцій між ТОВ „ МБС Плюс" та ТОВ „ БК СМУ - 2", а саме: придбання послуг у ТОВ „БК СМУ - 2", які фактично не придбавав. Ці документи ОСОБА_2 підписував від імені директора ТОВ „ МБС Плюс" та від імені службових осіб ТОВ „БК СМУ - 2", підписи яких посвідчував відтиском печатки цього підприємства.

На підставі підроблених первинних бухгалтерських та податкових документів, виписаних від імені підприємства - надавача послуг ТОВ „ БК СМУ - 2", ОСОБА_2 сформував у зазначений звітний період податковий кредит ТОВ „ МБС Плюс", збільшивши його в такий спосіб на загальну суму 2 180 735 грн., та використав його для зменшення податкових зобов'язань очолюваного ним підприємства і таким чином ухилився від сплати до бюджету податку на додану вартість на вказану суму, що більш ніж в п'ять тисяч разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_2 обвинувачується і в тому, що він протягом червня 2008 року - листопада 2009 року вніс до офіційних документів - декларацій з податку на додану вартість ТОВ „МБС Плюс", які подаються щомісяця, завідомо неправдиві відомості щодо розміру сформованого за відповідний звітний період податкового кредиту та сум податкових зобов'язань, які підлягали сплаті за цей період.

Всього в зазначений період ОСОБА_2 до декларацій з податку на додану вартість по підробленим документам включено 2 180 735 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів 2 180 735 грн. податку на додану вартість, що потягло за собою тяжкі наслідки.

Підроблені документи податкової звітності ОСОБА_2 належним чином завіряв та надавав для звіту в ДПІ Голосіївського району м. Києва у відповідні звітні періоди, де їх було прийнято та зареєстровано як офіційні документи податкової звітності.

Виправдовуючи ОСОБА_2 в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.1 ст. 366 КК України, за недоведеністю, суд прийшов до висновку, що фактичне виконання будівельних робіт ТОВ „ БК СМУ - 2" повністю підтверджено документально первинними бухгалтерськими документами, складеними за результатами господарських операцій, проведених між ТОВ „МБС Плюс" та замовниками будівельних робіт, документами, складеними між ТОВ „МБС Плюс" та ТОВ „ БК СМУ - 2", як субпідрядною організацією, які були оглянуті під час вивчення матеріалів справи в судовому засіданні, показаннями робітників ТОВ „МБС Плюс" та показаннями службових осіб підприємств - замовників, допитаних в якості свідків під час судового слідства, та послався на показання самого обвинуваченого, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які вони давали в судовому засіданні і які за своїм змістом різняться з тими показаннями, які ці свідки давали в ході досудового слідства, але суд визнав їх достовірними, посилаючись на те, що показання, які ці свідки давали в ході досудового слідства є неналежними доказами, оскільки мають майже однаковий зміст і в них не були відображені показання, які узгоджуються з показаннями обвинуваченого в тій частині, що на об'єктах, крім бригади ТОВ „МБС Плюс", працювали і працівники інших будівельних бригад, якими керував чоловік на ім'я „ОСОБА_15", описання зовнішності якого співпадає з описанням наданим ОСОБА_2 Пославшись у вироку на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які, як посадові особи підприємств, укладали договори з ТОВ „МБС Плюс" в особі ОСОБА_2 на виконання будівельних робіт, суд зазначив, що ці свідки були допитані в ході досудового слідства, але не були включені в список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, їх показання були проігноровані слідчим та навіть не приєднані до матеріалів справи. Проте, на думку суду, показання цих свідків повністю підтверджують показання ОСОБА_2 щодо виконання в повному обсязі будівельних робіт на об'єктах замовників в тому числі, в більшості випадків, робітниками іншої будівельної бригади, якими керував представник ТОВ „ БК СМУ - 2" на ім'я ОСОБА_15. Крім того, суд визнав суперечливим протокол допиту свідка ОСОБА_11, показання якого про його не причетність до створення ТОВ „ БК СМУ - 2" та підписання будь - яких документів цього підприємства, були досліджені в судовому засіданні, і відкинув цей протокол як доказ, оскільки усунути суперечності в показаннях цього свідка через його неявку не виявилось можливим.

Всі інші докази суд також оцінив критично та не взяв їх до уваги, оскільки вони спростовуються показаннями обвинуваченого та допитаних в судовому засіданні свідків, а акт за результатами документальної перевірки ТОВ „МБС Плюс" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ „ БК СМУ - 2" від 01.03.2011 року за № 122/1 - 23 - 30 - 3339853 не узгоджується з показаннями ОСОБА_11 про період, коли він значився засновником цього підприємства, і, крім того, не відповідає вимогам п/п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та вимогам п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984.

Не погоджуючись з висновками суду, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд, посилаючись на однобічність та неповноту судового слідства, зазначаючи, що суд в обґрунтування своїх висновків поклав показання свідків, які вони давали в ході судового слідства, і належно не з'ясував причини, через які ці свідки частково змінили свої показання; не проаналізував та не дав належної оцінки показанням ОСОБА_2, які він давав у ході досудового слідства; без належного обґрунтування залишилися поза увагою суду документи, вилучені в службовому приміщенні ТОВ „ МБС Плюс" за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 48/50 офіс 304, в тому числі статут ТОВ „ БК СМУ - 2", реєстраційні документи, виписки по рахункам цього підприємства, тоді як із показань ОСОБА_2 слідує, що із керівниками цього підприємства він знайомий не був; крім того, судом не призначено та не проведено судово - бухгалтерську, почеркознавчу експертизу на предмет заповнення первинних бухгалтерських документів від імені директора ТОВ „БК СМУ - 2" ОСОБА_2 Апелянт як на підставу скасування вироку посилається на те, що державним обвинувачем в судовому засіданні був заявлений цивільний позов, але з цього питання суд рішення при постановленні вироку не прийняв.

На апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисником ОСОБА_1 подані заперечення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію і просила її задовольнити, пояснення виправданого та його захисника, які заперечували проти апеляції, посилаючись на законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши доводи апеляції та матеріали кримінальної справи, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово виправданого, колегія суддів уважає, що апеляція підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 327 КПК України виправдувальний вирок постановляється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Виправдувальний вирок постановляється за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно - небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним. Включати у виправдувальний вирок формулювання, які ставлять під сумнів невинність виправданого, не допускається.

Як убачається з постанови про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченого, йому в провину ставилося вчинення двох злочинів, а саме: службового підроблення, тобто внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей і складання завідомо неправдивих документів, а також умисного ухилення від сплати податків, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах.

Посилаючись в мотивувальній частині вироку на те, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення не знайшло свого підтвердження, суд першої інстанції не розмежував докази, які стосуються кожного із інкримінованих злочинів, а свої висновки про недоведеність участі ОСОБА_2 як в службовому підробленні, так і в умисному ухиленні від сплати податків, обґрунтував шляхом визнання протоколів допиту свідків під час досудового слідства неналежними доказами, або такими, що містять істотні суперечності, які неможливо усунути в судовому засіданні, визнавши достовірними показання свідків у судовому засіданні.

Мотивуючи такі свої висновки, суд у вироку зазначив, що в судовому засіданні показаннями підсудного та свідків, допитаних в суді, підтверджено факт виконання ТОВ „БК СМУ - 2" робіт за умовами субпідрядного договору, а тому, на думку суду, відображені в бухгалтерському та податковому обліках дані про господарські операції з ТОВ „ БК СМУ - 2" відповідають дійсності.

Викладене свідчить про те, що суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 як складу злочину ухилення від сплати податків, так і складу злочину службове підроблення.

Проте, як убачається з резолютивної частини вироку, суд як підставу виправдання ОСОБА_2 зазначив недоведеність, але відповідно до положень ч.4 ст. 327 КПК України така підстава виправдання не передбачена.

Таким чином, колегія суддів уважає, що судом першої інстанції у вироку викладені такі формулювання, які ставлять під сумнів невинність ОСОБА_2, що є неприпустимим, тому вирок суду підлягає скасуванню, а апеляція прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, в цій частині задоволенню.

Разом з тим, доводи апелянта про необхідність повернення даної кримінальної справи на новий судовий розгляд через однобічність та неповноту судового слідства колегія суддів уважає не обґрунтованими, оскільки невизначеність суду в підставах виправдання ОСОБА_2 стала наслідком неповноти та неправильності саме досудового слідства.

Згідно з вимогами ст. 22 КПК України 1960 року органи досудового слідства зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до положень ст. 64 КПК України 1960 року при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину ( час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.

Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення питання. Ці дані згідно до ч.2 ст. 65 КПК України 1960 року встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно - розшукових заходів, та іншими документами.

За змістом ст. 212 КК України передбачений нею злочин може бути вчинений різними способами, які безпосередньо в диспозиції статті не названі. Проте, спосіб вчинення цього злочину відповідно до ст. 64 КПК України 1960 року підлягає обов'язковому доказуванню.

Як зазначено у обвинуваченні, пред'явленому ОСОБА_2, він ухилився від сплати податків шляхом формування податкового кредиту очолюваного ним підприємства на підставі підроблених документів за період червень 2008 року - листопад 2009 року на загальну суму 2 180 735 грн. та в такому ж розмірі зменшив податкові зобов'язання ТОВ „ МБС Плюс" у відповідні звітні періоди, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах.

Таким чином, обов'язковому доказуванню в даній кримінальній справі підлягають обставини, які свідчать про створення підроблених документів, що стали підставою для формування даних, викладених у податкових деклараціях.

На підтвердження цих обставин органи досудового слідства послалися як на докази на показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, кожен з яких в певний період часу був директором ТОВ „ БК СМУ - 2", показання свідків - працівників ТОВ „МБС Плюс" ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про те, що питаннями фінансово - господарської діяльності займався виключно ОСОБА_2, що ними виконувалися всі ремонтно - будівельні роботи на об'єктах замовників, з працівниками та службовими особами ТОВ „БК СМУ - 2" ніхто з них знайомий не був, а також на висновки спеціаліста № 46 від 22.02.2011 року ( т. 1, а.с. 41 - 100) за результатами почеркознавчого дослідження копій актів приймання виконаних підрядних робіт за період з липня 2008 року по червень 2009 року, договорів та податкових накладних за цей же період часу, з яких слідує, що підписи в досліджуваних документах ймовірно виконані не ОСОБА_11, а іншою особою; та висновки судової комп'ютерно - технічної експертизи № 56 - 2011 від 01.08.2011 року проведеної експертом ТОВ „ ІТ - Консалтинг" ( т. 11, а.с.146 - 170), згідно до яких на відповідних носіях, що вилучені при обшуку в офісному приміщенні ТОВ „ МБС Плюс" 08.07.2011 року ( т.11, а.с. 133 - 137), були виявлені документи фінансово - господарської діяльності різних підприємств, в тому числі і ТОВ „БК СМУ - 2", - це договори, акти, податкові накладні, оборотно - сальдові відомості, платежі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 65 КПК України висновки спеціаліста не включені до джерел доказів, перелік яких не може бути змінений.

З огляду на це, отримавши із висновку спеціаліста дані про ймовірне виконання іншою особою підписів у документах, які стали підставою для формування відомостей у податкових деклараціях, органам досудового слідства належало ці дані перевірити шляхом призначення почеркознавчої експертизи із залученням зразків підписів не тільки ОСОБА_11, а і ОСОБА_2, ОСОБА_7

Крім того, підлягали з'ясуванню і дані щодо того, ким і коли була отримана печатка ТОВ „БК СМУ - 2", яка була вилучена під час обшуку в офісному приміщенні ТОВ „ МБС Плюс" 08.07.2011 року ( т.11, а.с. 133 - 137) та чи цією печаткою посвідчувалися підписи службових осіб ТОВ „БК СМУ - 2" на актах приймання виконаних підрядних робіт і на податкових накладних, оскільки вони мають значення для підтвердження чи спростування посилань органів досудового слідства в обвинуваченні на те, що ОСОБА_2 придбав цю печатку в невстановленому місці та особи на початку червня 2008 року.

В ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 підтвердили показання ОСОБА_2 про те, що на об'єктах, де ними виконувалися ремонтні роботи, працювали і інші бригади, однією з яких керував чоловік на ім'я „ОСОБА_15", описання зовнішності якого відповідала описанню, яке вказував і ОСОБА_2

При цьому свідки стверджували, що повідомляли ці дані і слідчому, але пояснити їх відсутність в протоколах їх допитів не змогли.

Про чоловіка на ім'я „ОСОБА_15" ОСОБА_2 повідомляв у ході досудового розслідування при допиті його як обвинуваченого 14.01.2012 року.

Проте, органами досудового слідства ці показання ОСОБА_2 належно перевірені не були, хоч ці твердження мають значення для встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

З огляду на викладене, органам досудового слідства належало вжити, передбачені законом заходи, для встановлення зазначеної особи з метою перевірки тверджень ОСОБА_2 щодо непричетності до оформлення податкових накладних та інших документів, які стали підставою для складання податкових декларацій та формування податкового кредиту.

Кримінальна відповідальність за ст. 212 КК України за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів настає в разі, коли ці діяння призвели до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, в тому числі і у особливо великих розмірах.

З огляду на це, обов'язковому доказуванню підлягає сума несплачених податків, що фактично не надійшла до бюджету.

На підтвердження обвинувачення ОСОБА_2 про ухилення від сплати податку на додану вартість в особливо великих розмірах органи досудового слідства, як на доказ вини ОСОБА_2, послалися на висновки акту № 122/1-23-30-3398530 від 01.03.2011 року „ Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ „ МБС - Плюс" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ „ БК СМУ - 2" ( код за ЄДРПОУ 34808735)" , згідно до яких при аналізі бази даних АІС „ Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", а також Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( додаток 5 до податкових декларацій податку на додану вартість) виявлено фінансову операцію з ознаками сумнівності: ТОВ „ МБС Плюс" включело до податкового кредиту за період з 01.012008 року по 31.10.2010 року суму в розмірі 2 108 735 грн. за податковими накладними, виписаними ТОВ „БК СМУ - 2" на ТОВ „МБС Плюс" у відповідних сумах щомісяця, при цьому ТОВ „БК СМУ - 2" відповідно до даних АІС обласного рівня має стан - 23 „ Місцезнаходження не встановлено", проте відповідно бази облікових даних ТОВ „ БК СМУ - 2" звітує до ДПІ у Печерському районі м. Києва; директором, головним бухгалтером та засновником підприємства є ОСОБА_11, інформація щодо наявності основних та обігових фондів відсутня. Пославшись на норми Цивільного Кодексу України, які встановлюють підстави для визнання договорів нікчемними та укладеними з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, особа, яка здійснювала перевірку, зробила висновок, що бухгалтерські та податкові документи, складені ТОВ „ БК СМУ - 2" по взаємовідносинам з ТОВ „ МБС Плюс" є недійсними, а тому суми сплаченого ( нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів ( послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту, таким чином, службовими особами ТОВ „ МБС Плюс" порушено п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР „ Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за вказаний період і нарахуванню до сплати в бюджет підлягає сума 2 180 735 грн.

Зі змісту цього акту убачається, що сума, яка підлягає нарахуванню до сплати, яка зазначена в розділі 3 „Результати перевірки повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів ( обов'язкових платежів)", та сума, яка зазначена у розділі 4 „ Висновок" відрізняється за своїм розміром: у розділі 3 вона становить 2 108 735 грн., а у розділі 4 - 2 180 735 грн.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 65 КПК України щодо переліку джерел доказів та суперечності, які містяться в акті № 122/1-23-30-3398530 від 01.03.2011 року „ Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ „ МБС - Плюс" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ „ БК СМУ - 2" ( код за ЄДРПОУ 34808735)", органам досудового слідства належало у визначеному кримінально - процесуальним законом порядку та у визначений спосіб перевірити та процесуально зафіксувати дані про розмір суми податку, від сплати якого ухилявся ОСОБА_2

Проте, вказані обставини належно перевірені та процесуально зафіксовані не були.

Наведене свідчить про те, що органами досудового слідства поверхово та однобічно були досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи, що можливості одержання додаткових доказів у даній справі не вичерпані, неповнота та однобічність були допущені органами досудового слідства під час досудового слідства, колегія суддів уважає, що кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст. 212 КК України, підлягає поверненню прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування, в ході якого з додержанням вимог кримінально - процесуального закону підлягають з'ясуванню обставини, що вказані в ухвалі апеляційної інстанції.

Керуючись положеннями п. 15 Розділу ХІ „Перехідні положення" Кримінального процесуального Кодексу України, ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 5 грудня 2012 року, яким ОСОБА_2 виправдано в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 212 КК України, за недоведеністю - скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 212 КК України, повернути прокурору Голосіївського району м. Києва на додаткове розслідування.

Запобіжний захід, який було обрано ОСОБА_2 під час досудового слідства, - підписка про невиїзд, - залишити без зміни.

С У Д Д І:

Боголюбська Л.Б. ШальнєваТ.П. Осіпова Л.О.

Справа № 11/796/340/2013 Категорія КК: ч. 3 ст. 2 12

Головуючий у першій інстанції Дмитрук Н.Ю.

Доповідач Боголюбська Л.Б.