Рішення

від 16.04.2013 по справі 902/335/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2013 р. Справа № 902/335/13-г

Провадження № 5/902/11/13

за позовом : Біликовецької сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326307 (вул. Радянська, 1, с. Біликівці, Жмеринський район, Вінницька область, 23133)

до : Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", код ЄДРПОУ 03338649 (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 45 627,95 грн.

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Секретар судового засідання Білоус І.М.

Представники сторін:

позивача - сільський голова Вакула Л.М., рішення 1 сесії 6 скликання Біликовецької сільської ради від 19.11.2010 р.

Кугай Т.А., головний бухгалтер, розпорядження від 26.12. 2008 р.

відповідача - Кучер А.В., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №43/13-Д від 16.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Біликовецькою сільською радою, Жмеринського району, Вінницької області заявлено позов до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 45 627,95 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що за період з січня по березень 2010 року установами Біликовецької сільської ради було спожито природного газу в кількості 17239 м. куб., а саме по Мартинівському дитячому садку в кількості 6959 м.куб. на суму 18419,01 грн. (за січень 2010 року спожито газу 2518 м. куб., за лютий - 2560 м. куб., за березень - 1881 м.куб.); по Мартинівській АЗПСМ в кількості 10280 м.куб. на суму 27208,94 грн. (січень - 3912 м.куб., лютий - 3857 м.куб., березень - 2511 м.куб.) про що свідчать акти подачі - прийому газу з Вінницької ДП "Нафтогазмережі" та дані бухгалтерського обліку Біликовецької сільської ради.

Кошти за спожитий природний газ за період з січня по березень 2010 року Біликовецькою сільською радою не були перераховані постачальнику природного газу Вінницькій філії ДП "Нафтогазмережі", у зв'язку із тим, що не було визначено єдиного постачальника газу на рівні Жмеринського району Вінницької області.

З березня 2010 року ПАТ "Вінницягаз" отримало ліцензію на постачання природного газу і стало його єдиним постачальником. Починаючи з вересня 2010 року Біликовецькою сільською радою кошти за спожитий природний газ з січня 2010 року було перераховано на рахунок ПАТ "Вінницягаз", згідно виданих відповідачем актів подачі - прийому. Так, згідно рахунків наданих Жмеринським УГГ ВАТ "Вінницягаз" та платіжних доручень (а.с. 11-35) Біликовецькою сільською радою на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" перераховано коштів в сумі 94 608,01 грн..

На думку позивача неперерахування коштів ПАТ "Вінницягаз" на рахунок ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ Біликовецькою сільською радою заподіюється шкода державним інтересам.

В судовому засіданні 16.04.2013 р. представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та підтримав позицію, викладену у відзиві № 07-15-975 від 01.04.2013 р.. Останній в спростування позиції представників позивача зазначив, що в позовній заяві позивач не викладає обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, не зазначає доказів, що підтверджують позовні вимоги, а також не надає обґрунтований розрахунок суми заборгованості чи переплати, що стягується.

До того ж, 1 квітня 2012 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" в особі Жмеринського управління газового господарства та Біликовецькою сільською радою укладено Договір №23 ЖБ - 10 - 344 на постачання та транспортування природного газу. Зокрема, в період з 1 квітня по 31 грудня 2010 року згідно договору № 23 ЖБ - 10 - 344 від 01.04.2010 р. на постачання та транспортування природного газу, Жмеринське управління газового господарства ВАТ "Вінницягаз" подало, а Біликовецька сільська рада прийняла 33 012 м. куб. газу (дитячий садок с. Мартинівка - 12 966 м. куб. газу, дільнича лікарня с. Мартинівка - 20 046 м. куб. газу) на загальну суму 94 608,01 грн. (зведена карта споживача за 2010 рік міститься в матеріалах справи) і в період з вересня по грудень 2010 року, вказаний об'єм проплатила. Згідно бухгалтерської довідки Біликовецької сільської ради, по вказаним в ній платіжним дорученням, на поточний рахунок ВАТ "Вінницягаз" із спеціальним режимом використання було перераховано позивачем за спожитий газ 94608,01 грн..

Станом на 31 грудня 2010 року, згідно даних бухгалтерського обліку підприємства заборгованості або переплат за ВАТ "Вінницягаз" перед Біликовецькою сільською радою не рахується.

Крім того, останній надав суду письмові пояснення з яких вбачається, що 10 червня 2009 року прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 775 "Про підвищення ефективності управління державним майном газорозподільних мереж", якою передбачено передачу на баланс визначеною Національною компанією Нафтогаз України її дочірнього підприємства, з переліком, затвердженим Міністерством палива та енергетики, майно державних розподільних мереж (розподільні газопроводи, споруди на них, транспортні засоби спеціального призначення, а також необхідна проектно- кошторисна документація), які перебувають на балансі підприємств з газопостачання та газифікації.

Постановою НКРЕ України від 26 листопада 2009 року № 1346 ліцензію на постачання природного газу за регульованим тарифом, виданою ВАТ Вінницягаз анульовано з 1 грудня 2009 року.

Але, зазначена постанова була оскаржена в судовому порядку, а також до експертно-апеляційної ради при Державному комітеті України з питань регулярної політики та підприємництва. Відповідно до ст. 21 Закону України Про ліцензування певних видів господарської діяльності в разі подання скарги до експертно-апеляційної ради, дія рішення про анулювання ліцензії зупиняється до прийняття відповідного рішення.

В зв'язку з оскарженням постанови НКРЕ від 26 листопада 2009 року № 1346 в судовому порядку та до експертно-апеляційної ради і на той час не вирішення питання стосовно постачальника природного газу, перераховані кошти Біликовецької сільської ради, Жмеринським управлінням газового господарства були зараховані на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, які в подальшому, після відновлення роботи нашого підприємства, зараховані в рахунок попередньої оплати за спожитий природний газ Біликовецької сільської ради в майбутніх періодах.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №247 Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ та Постанови НКРЕ від 25 грудня 2008 року № 1529 Про затвердження Алгоритму розподілів коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств та визнання деяких постанов НКРЕ такими, що втратили чинність" кошти, які надходять за спожитий природний газ від установ та організацій, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

В період з 01.12.2009 р. по квітень 2010 року постачання природного газу Біликовецькій сільській раді, ПАТ "Вінницягаз" не здійснювало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши фактичні обставини справи суд встановив наступне. Позивач в своїх поясненнях посилається на те, що ПАТ "Вінницягаз" не мало права на одержання коштів з січня по березень 2010 року за спожитий природний газ. Сплачені кошти мали б бути перераховані відповідачем на рахунок ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", як правонаступнику дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі".

Разом з тим, позивачем не додано до позовної заяви доказів перерахування коштів у першому кварталі 2010 р.. Наявне лише рішення господарського суду Вінницької області від 27.11.12 р. у справі №14/85/2012/5003 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Біликовецької сільської ради, за участю третьої особи публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в сумі 31 196,34 грн. за поставлений газ у першому кварталі 2010 року. Вказане рішення до цього часу не виконане і кошти з Біликовецької сільської ради не стягнуті.

В матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів за перший квартал 2010 року на рахунок ПАТ "Вінницягаз", як і рахунки останнього з вимогами оплатити спожитий газ в січні-березні 2010 року. Посилання позивача на оплату газу в наступні місяці в більших розмірах, ніж його одержано від ПАТ "Вінницягаз" не підтверджується актом взаємозвірки та доказами переплати, враховуючи роки господарських взаємовідносин між сторонами. Однак, дане є іншою підставою для задоволення позову про яку позивач не заявляв в позовній заяві і не змінив підстав, виходячи з вимог ст. 22 ГПК України.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов"язанні встановлений сторок (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вищенаведеному та вимогам ухвал суду позивач не подав до суду належних доказів в підтвердження заявлених позовних вимог щодо стягнення 45 627,95 грн..

Враховуючи викладене, суд критично відноситься до заявлених позовних вимог, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 527, 530 ЦК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

В позові Біликовецької сільської ради, Жмеринського району, Вінницької області до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 45 627,95 грн. - відмовити.

Повний текст рішення суду складено та оформлено 22 квітня 2013 р.

Суддя Бенівський В.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи