Рішення

від 18.04.2013 по справі 918/347/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. Справа № 918/347/13

Суддя Заголдна Я.В.,

розглянувши матеріали справи за позовною заявою Заступника прокурора Сарненського району, в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради до Державного закладу "Вузлова лікарня станції Сарни Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про стягнення в сумі 137 097,58 грн.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гуменюк Є.М. дов.№4 від 15.04.2013р.

Від відповідача: не з'явився

Від органу прокуратури: Місько Н.В. посвідчення №010726 від 22.10.2012р.

СУТЬ СПОРУ :

У березні 2013 року заступник прокурора Сарненського району звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради про стягнення з Державного закладу "Вузлова лікарня станція Сарни Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" 137 097 грн. 58 коп. В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що на виконання умов договору № 96-КТ, укладеного між Підприємством та відповідачем 23 лютого 2012 року, відповідачу були надані послуги з постачання водяної пари і гарячої води. Оскільки відповідач взяте на себе зобов'язання щодо оплати послуг у встановлений договором строк не виконав, прокурор, посилаючись на статті 526, 625 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) та статті 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з Відповідача 133 107 грн. 33 коп. основного боргу; 3 990 грн. 25 коп. пені.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні 18 квітня 2013 року позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача в судові засідання 02.04.2013р. та 18.04.2013р. не з'явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Крім того, з листа від 16.04.2013р. №228 вбачається, що відповідач просить розглянути провадження у справі без участі представників відповідача.

Отже, суд вбачає, що відповідно до статті 75 ГПК України наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, позивача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2012 року між Державним закладом "Вузлова лікарня станції Сарни Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (Замовник) та Комунальним підприємством "Сарнитеплосервіс" Сарненської міської ради (Учасник) було укладено договір № 96-КТ (далі - договір) про закупівлю послуг з централізованого опалення за державні кошти, за умовами якого КП "Сарнитеплосервіс" зобов'язалось у 2012 році надати Замовникові послуги з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагрегатами) (послуги з виробництва, виробництва і розподілу теплової енергії у вигляді пари і гарячої води для опалення) код ДК 06-97 40.30.1., а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти і оплатити такі послуги на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 13.1, договір набирає чинності з 23.02.2012 року і діє до 31.12.2012 року. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б містили заяву про припинення дії договору. Відтак, суд вбачає, що на момент подачі позовної заяви до суду, договір є чинним.

Крім того, про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором № 96-КТ від 23 лютого 2012 року щодо закупівлі послуг з централізованого опалення за державні кошти свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

Однак, відповідач взятий на себе за договором обов'язок, щодо своєчасної оплати послуг з постачання водяної пари і гарячої води не виконав, сума боргу станом на день розгляду даної справи не сплачена.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України ).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу, за договором від 23 лютого 2012 року № 96-КТ, яка складає 133 107 грн. 33 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги про стягнення з Відповідача вказаної суми.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг, останній просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 990 грн. 25 коп., нарахованої у період з 06 листопада 2012 року по 14 лютого 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої прокурором, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 3 990 грн. 25 коп. пені підлягає задоволенню.

На підставі статті 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного закладу Вузлова лікарня станції Сарни Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (Рівненська область, м. Сарни, вул. Залізнична, 62, код ЄДРПОУ 01111003) на користь комунального підприємства "Сарнитеплосервіс" (34503, Рівненська область, місто Сарни, вул. Кулікова, будинок 7, код ЄДРПОУ: 35132153) 133 107 (сто тридцять три тисячі сто сім) грн. 33 коп. основного боргу, 3 990 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 25 коп. пені.

3.Стягнути з Державного закладу "Вузлова лікарня станція Сарни Державного територіально - галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (Рівненська область, м. Сарни, вул. Залізнична, 62, код ЄДРПОУ 01111003) в доход Державного бюджету України 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.04.2013р.

Суддя Заголдна Я.В.