Постанова

від 03.02.2009 по справі 23/251-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/251-Б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 лютого 2009 р.                                                                                    № 23/251-Б  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоПанової І.Ю.,

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постановугосподарського суду міста Києва від 16 жовтня 2008 року          

у справігосподарського суду № 23/251-бміста Києва

за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"

до

товариства з обмеженою відповідальністю "Семі Лайт"

про визнання банкрутом

за участю представників: державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Мишковець О.В.,

В С Т А Н О В И В  :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (далі –ТОВ "Енергомаш-Інвест") звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Семі Лайт" (далі –ТОВ "Семі Лайт") на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закон).

Постановою господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2008 року ТОВ "Семі Лайт" визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора.

Не погоджуючись з винесеною постановою, державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі –ДПІ) звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати зазначену постанову аргументуючи порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 52 Закону, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців".

Обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

В обґрунтування касаційної скарги ДПІ зазначає, що у даній справі судом не було належним чином враховано приписи ст. 52 Закону, а саме, щодо відсутності боржника за місцезнаходженням.

З матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції порушено провадження  у даній справі та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону, якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ "Семі Лайт" порушено 9 жовтня 2008 року.

У разі наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону, суд визнає боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру, тобто продовжує рух справи про банкрутство, а за їх відсутності –припиняє провадження у справі на підставі ст. 80 ГПК України.

Таким чином, з урахуванням підстав звернення ініціюючого кредитора із заявою про порушення справи про банкрутство щодо вказаного боржника, чинне законодавство про банкрутство пов'язує можливість відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону з доведенням обставин відсутності боржника за місцезнаходженням або за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, у контексті вказаної норми при розгляді даної справи за правилами ст. 52 Закону, доказуванню підлягає визначення місцезнаходження боржника –юридичної особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України та до положень п. 5 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Проте установчі документи боржника в матеріалах справи відсутні, відповідно, вони не досліджувались судом першої інстанції з метою з'ясування питання про те, який орган або особа уповноважений виступати від імені ТОВ "Семі Лайт", яка його адреса, а відтак, і місцезнаходження юридичної особи - боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (ст. 17 цього Закону).

В касаційній скарзі ДПІ вказує, що ТОВ "Енергомаш-Інвест" на виконання приписів вказаної норми не надано суду належних доказів в підтвердження відсутності боржника за місцезнаходженням, а саме довідки з Єдиного державного реєстру з відомостями про відсутність ТОВ "Семі Лайт" за своєю адресою.

На вимогу господарського суду міста Києва, викладену в ухвалі про порушення провадження у справі від 9 жовтня 2008 року, ініціюючий кредитор надав витяг з Єдиного державного реєстру щодо боржника станом на 15 вересня 2008 року, в якому зазначено місцезаходження боржника та вказано, що статус відомостей про юридичну особу - ТОВ "Семі Лайт" не підтверджено (а.с. 21).

Як встановлено судом першої інстанції, свою заяву про порушення справи про банкрутство за ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ТОВ "Енергомаш-Інвест" обґрунтувало відсутністю боржника та його керівних органів за місцезнаходженням, в підтвердження чого послалось на складений ним за участю ТОВ "Консталтингова компанія "Стайлінг" акт від 20 червня 2008 року № 10/02/МС/08-В про відсутність боржника за місце- знаходженням, а також визнану ТОВ "Семі Лайт" претензію, про наявність перед ініціюючим кредитором заборгованості у розмірі 27 600 грн. (а.с. 15, 19).

Згідно із ч. 8 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ініціюючим кредитором до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство суду не було надано доказів достатніх для підтвердження відсутності боржника за його місцезнаходженням, а вказаний акт та витяг з Єдиного державного реєстру,  у якому зазначено  місцезнаходження боржника, не є належними доказами в підтвердження зазначеного.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що оскільки справа про банкрутство ТОВ "Семі Лайт" порушена за відсутності належних доказів у підтвердження підстав передбачених ст. 52 Закону, оскаржувана постанова господарського суду міста Києва є передчасною у зв'язку з чим підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до суду першої інстанції.

При розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, дати належну оцінку доказам, зібраним у підтвердження підстав для порушення провадження у справі за приписами ст. 52 Закону, і в залежності від встановленого прийняти законне рішення.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити.

Постанову господарського суду міста Києва від 16 жовтня 2008 року у справі № 23/251-б скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                             І. Панова         

Судді                                                                                                А. Заріцька

              Л. Продаєвич