Постанова

від 28.01.2009 по справі 10/460/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/460/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 січня 2009 р.                                                                                    № 10/460/08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства "Посейдон-4"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р.

у справі№ 10/460/08

господарського судуЗапорізької області

за позовомРибогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога"

доПриватного підприємства "Посейдон-4"

проусунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:Куратченко І.В., дов. № б/н від 01.09.2008 р.;

відповідача:— не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2008 р. Рибогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога" (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, у якій просило зобов'язати Приватне підприємство "Посейдон-4" (далі –Підприємство) усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, а саме –звільнити нежитлові приміщення будівлі холодильника загальною площею 379,08 кв. м, які розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Миронівка, вул. Набережна, 88.

Позовні вимоги Товариство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, обґрунтовувало тим, що Підприємство без будь-яких правових підстав займає майно, щодо якого виник спір.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.2008 р. (суддя Алейникова Т.Г.) позовні вимоги Товариства задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р. (колегія суддів: Антонік С.Г., Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.) рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2008 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з посиланням на норм Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що договір оренди від 01.09.2006 р., укладений між Товариством та Підприємством, об'єктом якого є спірні приміщення, є нікчемним, що встановлено рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2008 р. у справі № 10/280/08, у зв'язку з чим Підприємство займає ці приміщення без будь-яких правових підстав.

Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р. і рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не дослідили усіх обставин та доказів по справі.

Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Підприємства, у якому просить залишити її без задоволення. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що судові акти, які оскаржуються, є законними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Підприємства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:

– Товариство є власником нежитлових приміщень будівлі холодильника загальною площею 379,08 кв. м, які розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Миронівка, вул. Набережна, 88;

– між Товариством та Підприємством укладено договір оренди від 01.09.2006 р., згідно з яким Товариство передає, а Підприємство приймає у тимчасове володіння об'єкт оренди, який знаходиться за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Миронівка, вул. Набережна, 88, до складу якого входять, зокрема, холодильні приміщення;

– на виконання умов договору оренди від 01.09.2006 р. Товариство передало, а Підприємство прийняло у користування відповідне майно;

– рішенням господарського суду Запорізької області від 03.06.2008 р. у справі № 10/280/08, яке набрало законної сили, встановлено, що договір оренди від 01.09.2006 р., враховуючи прямі приписи закону, є нікчемним;

– Товариство звернулось до Підприємства з листом № 07/23 від 03.06.2008 р. з пропозиціями підписати новий договір оренди майна, яке знаходиться за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Миронівка, вул. Набережна, 88, або звільнити вказане майно, у тому числі майно, щодо якого виник спір;

– Підприємство майна не звільнило, нового договору оренди вказаного майна з Товариством не уклало.

Відповідно до частини другої ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильними висновки господарських судів першої та другої інстанцій про те, що Підприємство використовувало нежитлові приміщення будівлі холодильника загальною площею 379,08 кв. м, які розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Миронівка, вул. Набережна, 88, без будь-яких правових підстав.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили позовні вимоги Товариства, зобов'язавши Підприємство звільнити нежитлові приміщення будівлі холодильника загальною площею 379,08 кв. м, які розташовані за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с. Миронівка, вул. Набережна, 88.

Твердження Підприємства, викладене у касаційній скарзі, про те, що воно правомірно користувалось майном, щодо якого виник спір, виходячи з ухвали господарського суду Запорізької області від 04.04.2008 р. у справі № 10/280/08 про вжиття заходів до забезпечення позову, якою Товариству було заборонено вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання використовувати зазначене майно, є необґрунтованим, оскільки вказана ухвали не є актом, на підставі якого у Підприємства виникло право користуватись відповідним майном.

Посилання Підприємства у касаційній скарзі на здійснення ним значних поліпшення спірного майна не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства у даній справі, оскільки Підприємство належними та допустимими доказами не довело, що в результаті поліпшення відповідного майна воно набуло право власності на його частину.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Підприємства не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Посейдон-4" залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 04.11.2008 р. у справі № 10/460/08 господарського суду Запорізької області –без змін.

Головуючий суддя                                                                Г.А. Кравчук

Суддя                                                                                   Г.М. Мачульський

Суддя                                                                                   В.І. Шаргало