Постанова

від 12.12.2006 по справі 28/164-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/164-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2006                                                                                   Справа № 28/164-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Лотоцької Л.О.

суддів:  Бахмат Р. М. (доповідача), Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Шваб О.А.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 05.12.06 р.:

від позивача:  Ірклієвський С.В. керівник (протокол №1  від 03.10.96 р.);

від відповідача:  Смирний О.С. (дов. № 06/12  від 03.01.06 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексимтрейд” м.Алчевськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  04.08.06 року   у справі № 28/164-06

за позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексимтрейд” м.Алчевськ

до  Відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” м.Кривий Ріг

про  витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення  463 580 грн.

                                                  В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 04.08.2006 р. у справі № 28/164-06 (суддя Манько Г.В.) відмовлено у позові ТОВ “Ексимтрейд” до ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 463 580 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права, а саме ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, а також при недостатньому вивченні матеріалів справи, тобто судом не застосовані статті 386-388, ч.2 ст. 390 ЦК України та Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996-ХІУ від 16.07.99 р. в частині оформлення придбання товару в бухгалтерському обліку.

Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що він надав суду всі документи, які підтверджують право власності на спірний вагон.

У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ “Центральний ГЗК” просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає, що доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, а рішення господарського суду Дніпропетровської обл. не підлягає скасуванню.

Відповідач вказує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ексімтрейд” та  Відкритим акціонерним товариством “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” було укладено договір № 492-06-1/98 від 08.04.1998 р. щодо поставки відповідачу десяти вагонів-самоскидів (думпкарів) мод 34-9023.

Відповідно  до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, термін якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Оскільки сторони визначили строк оплати протягом 10 днів з моменту поставки вагонів, то саме з моменту поставки десяти вагонів у відповідача виникає зобов'язання по їх оплаті.

Відповідач вважає, що позивач виконав зобов'язання за договором № 492-06-01/98 від 08.04.1998 р. в частині поставки одного вагону-самоскиду (думпкару), у зв'язку з чим у відповідача по справі ще не настав строк оплати за поставлений товар.

ВАТ “Центральний ГЗК” вказує, що  право власності на поставлений вагон перейшло до нього з моменту передачі спірного вагону Позивачем, а тому знаходження його на балансі Позивача є незаконним, як і стягнення з відповідача 462 726 грн. нарахованих Позивачем амортизаційних нарахувань.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на той факт, що позивач звернувся до суду поза межами встановленого строку позовної давності стосовно вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

11.12.06 р. ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” звернулося з клопотанням № 11/12-06, в якому просить відкласти розгляд справи в зв'язку з тим, що відповідач запросив документи, які можуть суттєво вплинути на розгляд справи.

Колегія суддів порадившись відхилила клопотання, оскільки, згідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і  обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

В судовому засіданні оголошено перерву з 05.12.06 р. до 12.12.06 р. до 15 год. 30 хвилн.

Заслухавши  суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні в судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи, вказані в  апеляційній скарзі, у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних  підстав.

Між ТОВ “Ексимтрейд” (постачальник) та ВАТ “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” (покупець) укладено договір від 08.04.1998 р. № 492-06-1/98, на підставі якого постачальник (позивач), згідно з п.1.1 договору зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити вагони - самоскиди (думпкари) мод-9023 г/п 150 тн в кількості 10 штук.

Умови і строки поставки передбачені розділом 3 договору. Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що після відвантаження товару постачальник зобов'язаний передати покупцю рахунок-фактуру і податкову накладну.

Оплата товару, згідно п.5.1 договору,  встановлена протягом 10-ти днів з моменту поставки вагону на станцію призначення, яка зазначена у базисних умовах поставки.

Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його повноваженими представниками і діє в частині розрахунків –до повного виконання.

З матеріалів справи вбачається (а.с.5), що ВАТ “Стаханівський вагонобудівний завод”, згідно договору № 47-98 від 10.04.98 р., виготував вагон-самоскид моделі 34-9023-02, бортовий заводський номер 076, заводський номер 005, дата випуску 25 серпня 1998 р., який у 1998 р. відправив у власність ТОВ “Ексимтрейд”, отримувач “ЦГЗК”.

Відповідач не заперечує проти отримання  одного вагону-самоскиду (думпкару) і вказує, що, в порушення п.3.4 договору, позивач не передав йому рахунок-фактуру і податкову накладну.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу вартість поставленого вагону-самоскиду (думпкару) позивач, на підставі ст. 50 Закону України “Про власність” та ст.ст. 387 і 390 ЦК України, звернувся з позовом зобов'язати відповідача передати йому вагон-думпкар мод. 34-9023-02, заводський № 005 (бортовий № 076) та стягнути з відповідача на його користь суму прямих збитків, пов'язаних з амортизацією вагону у сумі 463 580 грн.

Суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у позові посилаючись на те, що доводи позивача про незаконне заволодіння відповідачем вказаним вагоном є необґрунтованими і не підтверджуються відповідними належними доказами, оскільки позивач сам у позовній заяві зазначив, що спірний вагон був поставлений відповідачу на підставі договору.

Стаття 387 ЦК України передбачає, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділо ним.

Право власника на витребуване майно від добросовісного набувача передбачені статтею 388 ЦК України.

Оскільки спірний вагон був отриманий  відповідачем на підставі договору № 492-06-1/98 від 08.04.98 р., то позивач не вправі вважати що відповідачем майно (вагон) було придбано незаконно.

Якщо відповідач своєчасно не розрахувався з позивачем за отриманий вагон, то позивач не був позбавлений права у встановлений законом строк звернутися до відповідача про стягнення його вартості, а не звертатися з позовом про стягнення прямих збитків в сумі 463 580 грн., пов'язаних з амортизацією вагона, так як стягнення таких збитків  не передбачено ні договором, ні законом.

Зважаючи на вищевикладене, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -                      

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ексимтрейд” м.Алчевськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 04.08.2006 р. у справі № 28/164-06  залишити без змін.

Головуючий                                                                                        Л.О.Лотоцька  

Судді:                                                                                   Р.М.Бахмат

О.С.Євстигнеєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                І.Г.Логвиненко

12.12.06 р.