Рішення

від 15.04.2013 по справі 336/387/13- ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 336/387/13-ц

провадження № 2/336/871/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2013 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

при секретарі Петрові С.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів про визнання постанови та протоколу № 1 від 11.11.2012 р. загальних зборів Садівничого товариства «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів незаконними, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом, який в подальшому уточнила, до садівничого товариства «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів про визнання постанови та протоколу № 1 від 11.11.2012 р. загальних зборів Садівничого товариства «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів незаконними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що СТ «Авіатор» було зареєстровано розпорядженням Запорізької міської Ради народних депутатів 04.12.1974 р. № 521. Перереєстровано розпорядженням Шевченківської райадміністрації 22.01.2000 р. СТ «Авіатор» діє згідно уставу, який затверджено загальними зборами, протокол № 2 від 19.12.1999 р.

В цей час членами СТ «Авіатор» є 154 особи.

Вона є членом товариства з 2001 р. Обрана в правління СТ «Авіатор» на загальних зборах, протокол № 2 від 13.09.2009 р. На засіданні членів правління 13.09.2009 р. її одноголосно обрали головою товариства.

З того часу вона добросовісно виконує обов»язки голови правління, які відображені в Уставі товариства.

За період її діяльності скарг або заяв щодо незаконності її дій з боку членів садівництва не надходило.

19.09.2009 р. вона уклала договір № 1 з правлінням СТ «Авіатор» про матеріальну відповідальність. Зазначений договір підписали всі члени правління та скріплений печаткою товариства. Також в товаристві є касова книга, в якій відображено надходження, витрати та залишок грошових коштів, які надійшли до товариства. Рух коштів відомий членам правління та членам товариства.

За період її роботи, як голови правління, були проведені перевірки фінансової діяльності товариства ревізійною комісією, яка не виявила порушень. Акти перевірок затверджувались на загальних зборах.

В СТ «Авіатор» було розміщено оголошення, а також повідомлено телефоном, що 11.11.2012 р. будуть проводитись загальні збори, на яких вона була присутня.

Протокол загальних зборів СТ «Авіатор» від 11.11.2012 р. їй було направлено замовною кореспонденцією та отримала вона його 28.12.2012 р. Ознайомившись з зазначеним протоколом, вважає що постанова, прийнята на загальних зборах 11.11.2012 р., є назаконною, оскільки збори не були лігітивними, так як в порушення п.2.5 р.3 Уставу, рішення було прийнято без наявності кворуму у вигляді 50% членів товариства. Згідно протоколу від 11.11.2012 р. на зборах були присутні 83 особи, але фактично на зборах було 48 членів товариства, що менше, ніж 50%.

Крім того, згідно п.3.1 розділу 3 Уставу, правління товариства обирається строком на 2 роки. За п.2.1 розділу 3, загальні збори мають право відкликати членів правління та ревізійну комісію. В порушення вказаних пунктів Уставу, цього зроблено не було, а було прийнято рішення, відображене в п.8 протоколу загальних зборів від 11.11.2012 р. за яким її звільнили з посади голови СТ «Авіатор» з 11.11.2012 р.

Згідно п.10 вказаного протоколу була рекомендована нова кандидатура на посаду голови СТ «Авіатор» - ОСОБА_2 та обрано нове правління (п.14 протоколу).

З наведеного вбачається, що загальні збори порушили вимоги Уставу, обрали нового голову, тоді як голова обирається на засіданні правління.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позов, просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти позову, просили відмовити в його задоволенні. Поясняли, що збори були легітивні, ОСОБА_1 сама реєструвала членів товариства, які з»явились на загальні збори, претензій в той час не пред»являла. За деяких членів товариства дійсно голосували члени їх сімей, але вони діяли на підставі довіреностей. Яким чином були посвідчені довіреності, їм не відомо. Такий порядок голосування в них вже склався давно та ніким ніколи не оспорювався. Належним протоколом проведених 11.11.2012 року загальних зборів товариства є оформлений протокол № 1. Вважають заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, безпідставними та жодним чином не доведеними, тому просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги не визнала та просить в задоволені позову відмовити з тих підстав, що в ході судового розгляду справи позивачем заявлені позовні вимоги, які є необгрунтованими та в ході судового розгляду справи належними доказами не доведеними, базуються лише на припущеннях. Так під час розгляду справи суду не було надано доказів того, що членами СТ є саме 154 особи, а списки, складені самим позивачем від руки, не можливо визнати допустимим доказом по даній справі.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, з'ясувавши обставини справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ч.1 ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Способами захисту цивільних прав та інтересів у відповідності до вимог ст.16 ЦК України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст.3, 4, 13,16 Закону України „Про об"єднання громадян" громадською організацією є об"єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

У відповідності до ч.3 ст.6 Закону України «Про об»єднання громадян» від 16.06.1992 р. всі основні питання діяльності організації вирішуються на загальних зборах за участю всіх членів організації чи їх представників.

Об»єднання громадян діє на основі статуту або положення.

Статутний документ об"єднання громадян повинен містити: назву об"єднання громадян, його статус та юридичну адресу, мету та завдання об"єднання громадян, умови і порядок прийому в члени об"єднання громадян, вибуття з нього, права і обов"язки членів (учасників) об"єднання, порядок внесення змін і доповнень до статутного документа об"єднання, порядок припинення діяльності об"єднання і вирішення майнових питань, пов"язаних з його ліквідацією, тощо.

Легалізація (офіційне визнання) об"єднань громадян є обов"язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування.

У разі реєстрації об"єднання громадян набуває статусу юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України „Про об"єднання громадян", втручання державних органів та службових осіб у діяльність об"єднання громадян, так само як і втручання об"єднання громадян у діяльність державних органів, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що у разі виникнення спору щодо порушення об"єднанням громадян, їх посадовими особами і службовими особами прав і свобод громадянина, останній має право на підставі ст.55 Конституції України звернутися за захистом їх до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключеної компетенції об"єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об"єднань.

В судовому засіданні встановлено, що Садівниче товариство «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів є юридичною особою та зареєстровано 12.01.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 25765732, місцезнаходження: 69013 Запорізька область, місто Запоріжжя, с.Леваневського, Військбуд, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за якими станом на 12.03.2012 року загальна кількість членів садівничого товариства «Авіатор» не зазначена, керівником юридичної особи станом на 12.03.2012 року зареєстрована ОСОБА_1 про що свідчать відомості Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, сформовані Державною реєстраційною службою України, витяг з яких міститься в матеріалах справи (а.с.21).

Позивачем ні у позові, ні у судовому засіданні не приведено жодного негативного наслідку від відображеного в протоколі загальних зборів 11.11.2012 року рішення, не зазначено які ж права, свободи чи інтереси її були порушені ухваленими на загальних зборах 11.11.2012 року рішеннями.

Відповідно до ст.3 Закону України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі ст.5 цього Закону, державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцем знаходження юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи-підприємця.

Зміни до установчих документів юридичних осіб, в тому числі скасування державної реєстрації Статуту в новій редакції, зміни у керівництві товариства, проводяться державним реєстратором на підставі відповідного звернення уповноваженої особи.

Згідно з положеннями ч.1 ст.18 Закону України від 15.05.2003 року „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", згідно з яким якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Під час розгляду справи суду не було надано жодних доказів у зміні керівництва СТ «Авіатор» у встановленому законом порядку, а відтак, в розумінні приписів ст.3 ЦПК України, не встановлено яким чином порушені права чи законні інтереси ОСОБА_1, чи має вона спірні правовідносини з відповідачем, та не встановлено осіб, які мають право представляти інтереси СТ «Авіатор» в суді з урахуванням вимог ст..246 ЦК України, згідно якої довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно Статуту садівничого товариства "Авіатор" інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів, який зареєстрований 04.12.1974 року розпорядженням Запорізької міської Ради народних депутатів № 521, який перереєстровано розпорядженням голови Шевченківської райадмінітсрації № 2050 12.01.2000 р., садівниче товариство «Авіатор» у своїй діяльності керується відповідними законами та законодавчими актами України, своїм Статутом, є юридичною особою та діє на основі самостійності, самоуправління та самофінансування. Прийом громадян в члени садівничого товариства здійснюється за письмовою заявою правлінням товарства у місячний термін від дня подачі заяви, з наступним затвердженням на загальних зборах членів товариства. В товаристві допускається тільки індивідуальне членство (а.с.22-26).

В ході судового розгляду справи позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які підтверджують її доводи про те, що на час проведення загальних зборів 11.11.2012 р. членами СТ «Авіатор» були 154 особи. Надану позивачем копію списку членів СТ (а.с.35-39), який складений ОСОБА_1, суд вважає недопустимим доказом. Відсутність належних документів, зокрема: членської книжки, оригіналів протоколів загальних зборів про обрання членами садівничого товариства, позбавляє суд можливості визначитись з кількістю осіб, які мали право приймати участь в загальних зборах та голосуванні.

Враховуючи суперечливі показання свідків в судовому засіданні, низка яких не були членами СТ «Авіатор», та обставини проведення загальних зборів 11.11.2012 р., які зі слів свідка ОСОБА_4, не в повній мірі знайшли своє відображення в протоколі № 1, а саме не відображено питання обрання голови та секретаря загальних зборів, суд позбавлений можливості документально перевірити наявність кворуму при проведенні загальних зборів 11.11.2012 р. та відповідність їх Статуту, основного документу, яким визначено правові та організаційні умови діяльності садівничого товариства.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та в ході судового розгляду справи не доведеними, тому позов задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст..88 ЦПК України, з відповідача не підлягає стягненню судовий збір.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 10, 11, 57-60, 79, 84, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів про визнання постанови та протоколу № 1 від 11.11.2012 р. загальних зборів Садівничого товариства «Авіатор» інвалідів війни та праці, учасників війни, ветеранів незаконними - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів після проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В.Дмитрюк