ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2013 р.Справа № 2а-5900/12/1470
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Зуєвої Л.Є.
- Шевчук О.А.
роглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної Податкової Служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року по справі № 2а-5900/12/1470 за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «БФ Груп» про припинення юридичної особи,
В С Т А Н О В И Л А :
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «БФ Груп» про припинення юридичної особи.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що відповідач з першого кварталу 2010 року по півріччя 2012 року декларує відсутність фінансово-господарської діяльності. Посилаючись на те, що збиткова діяльність суперечить нормам законодавства та статуту підприємства, яким метою діяльності визначено отримання прибутку, позивач робить висновок про наявність підстав для припинення юридичної особи, передбачених ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у зв'язку з провадженням Приватним виробничо-торгівельним підприємством «БФ Груп» діяльності, що суперечить установчим документам.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «БФ Груп» про припинення юридичної особи .
В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради як суб'єкт господарської діяльності 21.02.2003 року, та перебуває на податковому обліку як платник податків в Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової інспекції з 24.02.2003 року за №14035861. До видів діяльності Приватного виробничо-торгівельного підприємства «БФ Груп» за КВЕД -2010: 84.11 Державне управління загального характеру.
Приватне виробничо-торгівельне підприємство «БФ Груп» постійно та своєчасно звітує до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової інспекції. Відповідно до декларації з податку на прибуток Приватного виробничо-торгівельного підприємства «БФ Груп» за півріччя 2012 року, підприємством доходу не задекларовано .
Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 22.10.2012 року №1705/122, підприємство в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за податкові періоди з першого кварталу 2010 року по півріччя 2012 року декларувало відсутність фінансово - господарської діяльності.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивач не навів належних доказів щодо наявності обставин, які є передумовою для звернення до суду з вимогою про припинення юридичної особи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п.20.1.12 п.20.1 ст. 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.
Частиною другою ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням та ін..
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством та здійснення юридичною особою діяльності, що заборонена законом.
Позивач стверджує, що підставою для припинення юридичної особи в даному випадку є здійснення діяльності, що суперечить установчим документам, оскільки не направлена на одержання прибутку, проте з доводами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС погодитися неможливо, оскільки такі є надуманими та ґрунтуються на хибному тлумаченні змісту норм, якими врегульовано спірні правовідносини.
Так, відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Господарського кодексу України обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 142 Господарського кодексу України, прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Таким чином, одержання прибутку це не обов'язок, а саме мета підприємницької діяльності.
Матеріали справи не містять доказів, що підприємство здійснювало господарську діяльність, яка не передбачена статутом у відповідності до класифікації видів економічної діяльності, а свідчать про те, що підприємство регулярно подавало звітність.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відсутність прибутку у підприємства за певний період є лише недосягненням ним за цей період мети діяльності - одержання прибутку і не є доказом здійснення діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.2 ч.1,197, ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.12.2012р. по справі № 2а-5900/12/1470 за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної Податкової Служби до Приватного виробничо-торгівельного підприємства «БФ Груп» про припинення юридичної особи - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30839157 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Лук'янчук О.В.
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Зіньковський О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні