cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/2804/13 10.04.13 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон Фешн Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "СІТІ" про стягнення 13 641, 60 грн., за участю представників позивача - Карбовської О.М., довіреність від 24.01.2013 року, відповідача - не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 8 820, 00 грн. попередньої оплати та 4 821, 60 грн. штрафу у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з поставки продукції за договором про виготовлення поліграфічної продукції № 20/09 від 20.09.2012 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.03.2013 року.
Представник відповідача в судове засідання 10.04.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20 вересня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелон Фешн Україна" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "СІТІ" (виконавець) було укладено договір про виготовлення поліграфічної продукції № 20/09, за умовами якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з виготовлення та передачі у власність замовнику поліграфічної продукції, вказаної в додатковій угоді №1 до договору. Замовник зобов'язався прийняти і оплатити продукцію відповідно до умов договору (п. 1.1., п. 1.2. договору).
Згідно п. 2.1. договору продукція повинна відповідати поставленому замовником в електронному вигляді макету продукції.
Відповідно до п. 3.1.1. договору замовник підписує акт прийому-передачі продукції або видаткову накладну, оформлену виконавцем після перевірки відповідності продукції умовам договору. В момент підписання сторонами акту прийому-передачі продукції право власності на товар переходить від виконавця до замовника (п. 3.3. договору).
Пунктами 4.1, 5.1. договору передбачено, що строк виготовлення продукції після надання замовником матеріалів та вартість продукції вказуються в додатковій угоді №1 до договору.
20.09.2012 року сторони підписали додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони узгодили предмет договору - пакет чорного кольору «Банан» розміром 30 х 40, підсилена ручка, щільністю 35 мкм, пантон: 320 CVC (один колір), друк: 1+0 кількістю 20 000 шт.
У відповідності до п. 2, п. 3, п. 4 додаткової угоди №1 вартість продукції згідно п. 1 специфікації становить 11 760, 00 грн. Виконавець зобов'язується протягом 15 календарних днів з моменту затвердження макету та отримання від замовника платежу в розмірі 70% від вартості продукції, яку замовник перераховує на поточний рахунок виконавця.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання (п. 10.1. договору).
Позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачеві 8 820, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3083 від 21.09.2012 року на суму 5 880, 00 грн. та № 3120 від 27.09.2012 року на суму 2 940, 00 грн.
Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань продукцію позивачеві не поставив .
20.11.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.11.2012 року про повернення перерахованих коштів та штрафу у строк до 21.11.2012 року, .
Відповідач на лист не відповів, суму попередньої оплати позивачу не повернув.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором з внесення попередньої оплати у розмірі 70 % вартості продукції та перерахував 8 820, 00 грн., а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з передачі продукції.
Доказів передачі відповідачем позивачу продукції або повернення суми попередньої оплати у розмірі 70 % вартості продукції 8 820, 00 грн. матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8 820, 00 грн. попередньої оплати за договором про виготовлення поліграфічної продукції № 20/09 від 20.09.2012 року є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
У відповідності до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В п. 7.3. договору сторони передбачили, що у випадку порушення відповідачем п. 4.1. договору він сплачує позивачеві штраф у розмірі 0,5 % від вартості товару за кожен день прострочення.
На підставі вищевикладених норм закону та умов договору, у зв'язку з порушенням відповідачем виконання зобов'язань з поставки продукції вартістю 11 760, 00 грн. позивачем нараховано 4 821, 60 грн. штрафу.
Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Застосовуючи цей припис вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені та штрафу наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір штрафу до 3 000, 00 грн.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 83, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна агенція "СІТІ" (02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 7, кв. 79; код 37387936) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон Фешн Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; код 37100448) 8 820 (вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. попередньої оплати, 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. штрафу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 13.04.2013р.
Суддя С.О.Чебикіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 23.04.2013 |
Номер документу | 30843070 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чебикіна С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні