Рішення

від 18.04.2013 по справі 913/718/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 квітня 2013 року Справа № 913/718/13-г

Провадження №1пд/913/718/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровськ-сервіс", м. Кіровськ Луганської області

про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні додаткової угоди до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення

Суддя Зюбанова Н.М.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача - Гуртова К. В., за довіреністю від 12.12.12 № 1300;

від відповідача - Щіголева І.А., директор;

Суть спору: про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні додаткової угоди за проектом від 28.12.12 до договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 41/2 від 01.08.08 у редакції позивача щодо п. 5.9 , яким встановлюється обов'язок по оплаті споживачем поверхневих стічних вод.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.

Так, матеріалами справи підтверджено, що 01.08.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" в особі Кіровського департаменту /позивачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровськ-сервіс" /відповідачем/ було укладено договір № 41/2 на послуги з водопостачання та водовідведення, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а відповідач - своєчасно оплачувати надані йому послуги на підставі наданих постачальником рахунків.

Строк дії вказаного договору неодноразово продовжувався шляхом підписання сторонами додаткових угод, у т.ч. за додатковою угодою від 01.12.11 дію договору продовжено до 31.12.12.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2012 року позивачем було направлено споживачу для розгляду та укладання проект додаткової угоди від 28.12.12 до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (арк. справи 42), яку підписано відповідачем з протоколом розбіжностей (арк. справи 41) та згідно супровідного листа від 05.02.13 № 10 (арк. справи 16) повернуто позивачу, що підтверджено відміткою особи про прийняття кореспонденції 12.02.13.

За змістом додаткової угоди від 28.12.12 позивач запропонував внести зміни до договору № 41/2 на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.08 та викласти пункти 1.2, 2.1, 5.4, 5.9, 6.2, 11.1 у новій редакції, а також згідно п. 10.1 термін дії договору встановити з 01.01.08 по 31.12.13.

Таким чином, згідно наявних в матеріалах справи проекту вказаної додаткової угоди від 28.12.12 та протоколу розбіжностей, оформленого відповідачем, предметом спору є врегулювання у судовому порядку питання викладення п. 5.9 договору у новій редакції, з чим не погодився відповідач, та який передбачає наступне :

- "При відсутності приладів обліку стічних вод на системи каналізації, "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживача" або через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п. 4.10.-4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 № 131). Дані для розрахунку надає "Споживач".

У протоколі розбіжностей (арк. справи 41) відповідач запропонував даний пункт виключити з додаткової угоди, а у відзиві на позовну заяву за листом від 08.04.13 № 21 ТОВ "Кіровськ-сервіс" проти позову заперечує, посилаючись на те, що, на його території немає каналізації, тому потрапляння стічних вод до мережі водовідведення постачальника унеможливлене. Також відповідач наголошує на необхідності встановлення для нього кількісних та якісних показників скиду стічних вод та норм режиму скиду у відповідності до п. 2.2 Правил приймання стічних вод.

У запереченнях на відзив відповідача позивач доводи останнього відхиляє та зазначає про необхідність приведення укладеного договору у відповідність до чинного законодавства, у т.ч. на підставі ст. 652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги позивача необгрунтованими, а позов таким, у задоволенні якого слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Господарським кодексом України /далі - ГК України/, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.02 № 2918-ІІІ; Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв. наказом Держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 № 37, зареєстр. у Міністерстві юстиції України за № 403/6691 від 26.04.02 (далі - Правила № 37); Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затв. наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 № 190, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 07.10.08 за № 936/15627 (далі - Правила № 190).

Зокрема, у відповідності до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Як звісно, чинність ЦК України поширюється на всі майнові та немайнові відносини з участю осіб, зазначених у ст. 1 даного Кодексу, якщо таким відносинам властиві ознаки рівності, вільного волевиявлення і майнової самостійності, в тому числі на господарські відносини, що мають такі ознаки. У той же час на такі господарські відносини поширюється чинність ГК України, оскільки ст. 9 ЦК України передбачається можливість регулювання законом майнових відносин у сфері господарювання.

Зокрема, у відповідності до ст. 179 ГК України господарські договори укладаються заправилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Щодо порядку зміни та розірвання господарських договорів, то ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як свідчить зміст позовної заяви, у якості нормативно-правової підстави позову позивач зазначив ст. 181 ГК України, яка регулює загальний порядок укладання господарських договорів, тому таке посилання є необгрунтованим. Однак, у ході розгляду спору у запереченнях на відзив він послався на ст. 652 ЦК України та наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. На думку позивача зміна договору у частині п. 5.9 обумовлена внесенням змін до п. 4.10 Правил № 190 та доповнення їх п.п. 4.11-4.13.

Так, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 № 131, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.12 за № 557/20870, були затверджені зміни до Правил № 190 та п. 4.10 останніх викладено у новій редакції, а саме: середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою ОР = ОД + ОС + ОПМ, (1), де ОР - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м3/рік; ОД - середньорічний об'єм дощових вод, м3/рік; ОС - середньорічний об'єм снігових вод, м3/рік; ОПМ - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м3/рік.

Правила №190 також доповнено пунктами 4.11-4.13 наступного змісту:

- п. 4.11. Середньорічний об'єм дощових вод, ОД, визначають за формулою ОД = 10hДкДFД, (2), де hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними; кД - загальний коефіцієнт стоку дощових вод, що враховує кількість дощових вод (шар або об'єм), що надходить у мережі водовідведення за певний період часу (доба, місяць, сезон, рік), від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період; FД - загальна площа стоку дощових вод, га. Загальний коефіцієнт стоку дощових вод для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у додатку 3 до цих Правил. Для визначення середньорічного об'єму дощових вод, ОД, з території населеного пункту, що має різні види поверхонь, загальний коефіцієнт стоку, кД, для загальної площі стоку, FД, розраховується як середньозважена величина з окремих значень коефіцієнта стоку, наведеного у додатку 3, для площ стоку з різним видом поверхні.

- п. 4.12. Середньорічний об'єм снігових вод, ОС, визначають за формулою ОС = 10hСкСFС, (3), де hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними; кС - загальний коефіцієнт стоку снігових вод (з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6); FС - загальна площа стоку снігових вод з території підприємства, установи, організації, га.

- п. 4.13. Середньорічний об'єм поливально-мийних вод, ОПМ, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою ОПМ = 10mpFПМкПМ, (4), де m - питома витрата води на миття покриттів (як правило, приймається 1,35 л/м2 на одне миття), л/м2; p - середня кількість операцій поливання та миття на рік (складає близько 150), од.; FПМ - площа твердих покриттів, на яких здійснюється миття, га; кПМ - коефіцієнт стоку для поливально-мийних вод (приймається рівним 0,5).

Таким чином, головним питанням для оцінки обґрунтованості позовних вимог є зворотна дія у часі підзаконного відомчого нормативного акту - Правил № 190 (у редакції змін від 27.03.12), з чим позивач пов'язує настання істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору у 2008 році.

Так, приписами ст. 629 Цивільного Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дане визначення пріоритетної сили договору свідчить про те, що законодавцем виключено зворотну дію нового законодавства, встановленого для договорів (за винятком прямої вказівки закону).

Згідно зі ст. 5 ЦК України, яка регулює дію актів цивільного законодавства у часі, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як було зазначено вище, Правила № 190 є відомчим підзаконним нормативним актом, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, однак він не відноситься до переліку актів цивільного законодавства України, передбаченому ст. 4 ЦК України.

Тому суд робить висновок, що чинним законодавством України не передбачено можливості розповсюдження дії Правил № 190 (у редакції змін від 27.03.12) на правовідносини, які виникли за договором від 01.08.08, п. 10.2 якого передбачено їх зміну тільки за взаємною згодою сторін.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо посилань позивача на ст. 652 ЦК України, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. При цьому законодавець розтлумачив, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Одночасно, ч. 2 ст. 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

За приписом ч. 4 вищевказаної норми зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не доведено настання істотної зміни обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, які б стали підставою для внесення змін до договору в судовому порядку, зокрема, відсутнє обгрунтування порушення співвідношення майнових інтересів сторін у разі виконання договору в існуючій редакції та позбавлення б позивача того, на що він розраховував при укладенні даного договору. Крім того, позивачем не доведено, що чинна редакція договору на послуги з водопостачання та водовідведення № 41/2 від 01.08.08 суперечить суспільним інтересам, не представлено доказів завдання шкоди або понесення затрат, необхідних для виконання договору.

Тому для позивача, який має на меті приведення у відповідність до чинного законодавства договірних правовідносин, правильним є укладання нових договорів, у т.ч. складання Паспортів водного господарства, які заповнюються споживачами та погоджуються постачальником послуг.

Так, судом критично оцінюється наданий ТОВ "Луганськвода" Паспорт водного господарства ТОВ "Кіровськ-сервіс", складений у 2008 році, який взагалі не містить відомостей про наявність каналізаційних колодязів та випусків, у той час, як за актом обстеження території споживача від 16.04.13, підписаним останнім із зауваженнями, зазначається про наявність 7 каналізаційних колодязів. Відповідач наполягає на тому, що шість колодязів йому не належать, а один забитий сміттям.

За таких обставин посилання позивача на необхідність внесення змін до п. 5.9 договору у його редакції у зв`язку зі зміною пункту 4.10 Правил №190 є безпідставними, тому у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням витрат по судовому збору на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровськ-сервіс" про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди до договору на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.08.08 № 41/2 за проектом від 28.12.12 щодо п. 5.9, в і д м о в и т и.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 23.04.13.

Суддя Н.М.Зюбанова