Рішення

від 19.04.2013 по справі 904/2153/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.04.13р. Справа № 904/2153/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСКОМ УКРАЇНА", м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг

про стягнення 18 909 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

при секретарі судового засідання Голосній Д.С.

Представники:

від позивача: Потапов О.М., представник за довіреністю № 28-03/13 від 28.03.13р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕСКОМ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), про стягнення 18 909 грн.

Позовні вимоги позивача вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1/18-01/12 від 18.01.12р., в частині повного та своєчасного виконання робіт.

Ухвалою господарського суду від 20.03.13р. порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 18.04.13р.

18.04.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для долучення до матеріалів справи письмові пояснення та докази направлення на адресу відповідача повідомлення про день, час та місце розгляду справи.

В свою чергу, відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.13р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.23-24).

Господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом та позивачем були вчинені усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача, а крім того судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.04.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.01.12 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 1/18-01/12 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1. якого, позивач доручає, а відповідач бере на себе виробництво теплообмінника згідно технічного завдання позивача , що вказане у Додатку №1 цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, вартість теплообмінника складає 18 909 грн. в т.ч. ПДВ.

Пунктом. 2.2. Договору передбачену умови оплати - попередня оплата у повному обсязі згідно п.п. 2.1.

Згідно з п. 4.1. Договору, термін виконання робіт за даним договором становить 35 робочих днів з моменту перерахування на поточний рахунок вартості виготовлення теплообмінника зазначеної в п. 2.1. даного договору.

В п. 5.1. Договору зазначено про те, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору відповідач і позивач несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір набирає сили з дня його підписання обома сторонами і діє до моменту виконання ними взятих зобов'язань (п. 6.4. Договору).

На виконання умов Договору, 25.01.12р. позивачем були перераховані на рахунок відповідача кошти в розмірі 18 909 грн., згідно рахунку відповідача № 1/18-01 від 18.01.12р. (а.с.10), про що свідчить виписка по рахунку (а.с.11).

Але, як зазначає позивач, роботи за Договором виконані не були, що є порушенням умов Договору з боку відповідача.

З метою досудового врегулювання спору, 21.01.13р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вих. № 29 від 31.05.12р., в якій позивач відмовляється від прийняття теплообмінника і вимагає повернення попередньої оплати в розмірі 18 909 грн. в семиденний термін з моменту отримання претензії (а.с.12-13).

Відповідач отримав вищевказану претензію 23.01.13 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.14). Але як зазначає позивач, вказані вимоги відповідачем були залишені без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з даним позовом до суду.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язання є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України та умови Договору, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та доведеними, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСКОМ УКРАЇНА" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 16; поштова адреса: 04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 4-а, код ЄДРПОУ 34661973) попередню оплату в розмірі 18 909,00 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'ять грн. 00 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 19.04.13р.