Рішення

від 22.04.2013 по справі 0502/3956/2012

АМВРОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0502/3956/2012

РІШЕННЯ

ім'ям України

22 квітня 2013 року Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Федченко В.М.,

при секретарі Демко В.О.,

за участю: представника

позивача ОСОБА_1

представника

відповідача Литвиненка І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Амвросіївка Донецької області справу за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсним та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В :

29.11.2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача в особі СВК «Росія» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10.07.2007 року між ним та відповідачем укладено договори оренди двох земельних ділянок загальною площею 6.520 га, розташованих на території Новоіванівської сільської ради. Позивач зазначає що у договорі відсутня така істотна умова, що передбачена ст. 15 Закону України «Про оренду землі», як умова передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність цієї умови є підставою для визнання договорів недійсними. Тому позивач просить суд визнати вищезазначені договори оренди земельних ділянок недійсними та зобов`язати СВК «Росія» звільнити земельні ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх в повному обсязі. При цьому представник позивача посилався на те, що на час державної реєстрації договорів оренди в них була відсутня одна з істотних умов, що є підставою для визнання договорів недійсними.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що фактично договори оренди земельних ділянок були укладені 10.07.2007 року, коли законом не було передбачено таку умову, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Зазначена умова була внесена в Закон України «Про оренду землі» пізніше. Той факт, що реєстратором тривалий час не було проведено державну реєстрацію договору, а також те, що реєстратор під час такої реєстрації не зазначив про необхідність включення цієї умови до договору, свідчить про те, що договір оренди відповідає вимогам закону. Тому представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 101995, отриманого за розпорядженням голови Амвросіївської райдержадміністрації №100 від 08.02.2006 року, позивач ОСОБА_3 є власником двох земельних ділянок загальною площею 6,520 га (ділянка 1 площею 4,190 га з кадастровим номером - 1420686000-10-000-0181, ділянка 2 площею 2,330 га з кадастровим номером 1420686000-10-000-0182) для ведення товарного сільськогосподар- ського виробництва, що розташовані на території Новоіванівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області.

10.07.2010 року між позивачем та відповідачем в особі СВК „Росія" укладені договори оренди вищезазначених земельних ділянок, за умовами яких позивач передав відповідачу земельні ділянки строком на п`ять років з оплатою орендної плати в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди. Договори оренди пройшли державну реєстрацію у Старобешевському районному відділі Донецької регіональної Філії «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 10.07.2010 року з присвоєнням відповідно реєстраційних номерів: ділянці 1 площею 4,190 га - №007508 040816800523, та ділянці 2 площею 2,330 га №007508 040816800524. Того ж дня відбулася передача земельних ділянок від позивача до відповідача на підставі актів прийому-передачі. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами реєстраційних справ по реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Позивач вважає, що договори не відповідають вимогам закону і тому мають бути визнаними недійсними.

Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 93 ЗК України та ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Істотними умовами договору оренди землі, згідно зі ст.15 вищезазначеного Закону є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В ст.15 Закону України «Про оренду землі» також зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Частиною 1 ст. 215 ЦК установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Стаття 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У договорах оренди земельних ділянок, що укладені між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем в особі СВК «Росія», відсутня передбачена ст.15 Закону України «Про оренду землі» умова щодо передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Представник відповідача вважає, що відсутність в договорі цієї умови не є підставою для визнання договору недійсним, оскільки фактично договори були укладені 10.07.2007 року, коли законом не було передбачено такої умови. Така умова була внесена до Закону в проміжок часу між фактичним укладенням договору та його державною реєстрацією. Тривала державна реєстрація договору сталася з вини реєстратора. З цієї причини договір не може бути визнаний недійсним.

Проте, суд вважає таке посилання необгрунтованим. Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі підлягає державній реєстрації. На підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі є укладеним з моменту такої реєстрації. Таким чином, договори оренди земельних ділянок укладені між позивачем та СВК «Росія» в момент державної реєстрації - 10.07.2010 року. Станом на 10.07.2010 року в ст.15 Закону України «Про оренду землі» вже було передбачено в якості істотної умови умову передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Крім того, на погляд суду, якщо і погодитися з доводами представника відповідача про те, що спірні договори оренди земельних ділянок в дійсності були укладені ще 10.07.2007 року, що державна реєстрація зазначених договорів нібито відбулася у серпні 2008 року і що термін їх дії спливає у серпні 2013 року, то навіть і у такому випадку договори оренди від 10.07.2010 року відлягали би визнанню недійсними.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для відмови в задоволенні позову і вважає за необхідне визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, що укладені між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 203, 210, 215, главою 58 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, ст.ст. 1, 4, 5, 6, 11, 15, 17, 18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 11, 60, 57, 59, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсним та усунення перешкод в користуванні земельними ділянками - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки 1 площею 4,190 га, укладений між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Росія» 10.07.2010 року, що зареєстрований у Старобешевському районному відділі Донецької регіональної Філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 10.07.2010 року за реєстраційним номером 007508 040816800523.

Зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія» передати ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку 1 площею 4.190 га, що розташована на території Новоіванівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки 2 площею 2,330 га, укладений між ОСОБА_3 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Росія» 10.07.2010 року, що зареєстрований у Старобешевському районному відділі Донецької регіональної Філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 10.07.2010 року за реєстраційним номером 007508 040816800522.

Зобов`язати Сільськогосподарський виробничий кооператив «Росія» передати ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку 2 площею 2,330 га, що розташована на території Новоіванівської сільської ради Амвросіївського району Донецької області.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія» (код 30905360, р/р № 26008301462185, МФО 334282) на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяВ.М. Федченко