Ухвала

від 22.04.2013 по справі 916/998/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

підготовчого засідання суду

про порушення провадження у справі про банкрутство

"22" квітня 2013 р.Справа №916/998/13

За заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМТС." (65033, м.Одеса, вул. Качалова, 31А кв. 122; код ЄДРПОУ 36344582) про визнання банкрутом за положеннями ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Антощук С.І.

при секретарі судового засідання Андрущенку С.В.

Представники сторін:

від заявника: Соломко А.В., голова ліквідаційної комісії.

Суть спору: про визнання банкрутом

Голова ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМТС." звернувся до суду із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМТС." банкрутом, оскільки під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Вказана заява подана з урахуванням вимог ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2013р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМТС." та призначено до розгляду у підготовчому засіданні суду.

Розглянувши у підготовчому засіданні суду матеріали заяви голови ліквідаційної комісії боржника, заслухавши пояснення заявника, суд встановив.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно ч.2 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

У ч.5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Порядок ліквідації юридичної особи регламентовано ст. ст. 105, 110, 111 ЦК України, ст.60 ГК України та ст. ст. 33-34 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". До обов'язкових заходів добровільної ліквідації згідно зазначених положень віднесено:

- подання державному реєстратору документів для внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення щодо припинення юридичної особи власником (учасником) та опублікування даної інформації у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із зазначенням відомостей про призначену ліквідаційну комісію та строк пред'явлення вимог кредиторів, який не може становити менше 2-х місяців і більше 6-ти місяців з дня опублікування повідомлення;

- персональне повідомлення явних (відомих) кредиторів у письмовій формі про ліквідацію боржника;

- розгляд окремо кожної вимоги кредитора, що надійшла до ліквідаційної комісії, прийняття відповідного рішення та направлення його кредитору у строк не пізніше 30 днів з дня отримання вимоги;

- проведення заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та надання інформації про участь в інших юридичних особах;

- закриття рахунків боржника;

- проведення інвентаризації майна боржника;

- закриття відокремлених підрозділів, звільнення працівників боржника;

- повернення відповідним органам ліцензій, документів дозвільного характеру, печаток, штампів та ін.;

- забезпечення надання документів органам ДПІ, ПФУ та Фондам соціального страхування для проведення перевірок;

- складення проміжного ліквідаційного балансу після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;

- затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасником юридичної особи.

Зазначені вище норми законодавства вимагають від заявника подати докази здійснення вказаних заходів на момент звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

На підтвердження проведення досудової процедури ліквідації заявником надано: протокол Загальних зборів учасників ТОВ „ОМТС." №14 від 03.09.2012р., згідно якого Єдиним учасником ТОВ „ОМТС." Каплічним В.В. (п.3.1.Статуту), було прийнято рішення про припинення діяльності ТОВ „ОМТС.", призначення ліквідатором ТОВ „ОМТС." Соломко А.В. та визначення порядку ліквідації; докази направлення державному реєстратору документів для внесення запису про прийняття рішення про ліквідацію товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №280687 станом на 02.04.2013р. та опис прийнятих документів від 04.09.2012р.); докази опублікування повідомлення про припинення ТОВ „ОМТС." у спеціалізованому друкованому органі (Бюлетень державної реєстрації №224(24) від 07.09.2012р.); докази подання заяви по формі №8-ОПП про припинення платника податку до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС у зв'язку з припиненням діяльності товариства (відмітка працівника податкового органу про отримання заяви 06.09.2012р.); докази направлення повідомлення відомому кредитору - ТОВ „САНТА" про прийняття рішення про припинення (лист від 04.09.2012р.); докази звернення ТОВ „САНТА" до ліквідаційної комісії ТОВ „ОМТС." з вимогою про включення кредиторської заборгованості у розмірі 233 100грн. в реєстр вимог кредиторів (лист від 17.09.2012р.); рішення про визнання вимог кредитора (лист від 08.11.2012р., реєстр вимог кредиторів та рішення ліквідатора від 11.04.2013р.); докази проведення інвентаризації майна боржника (акт інвентаризації та оцінки майна від 11.04.2013р., довідка голови ліквідаційної комісії ТОВ „ОМТС." про відсутність у боржника будь-якого нерухомого майна, яке належить підприємству на праві власності; відсутність майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб; відсутність заборгованості із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, по податках і зборах (обов'язкових платежах), по відшкодуванню шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам ТОВ „ОМТС.", виплаті авторської винагороди станом на 11.04.2013р.; відсутність будь-яких цінних паперів, які б належали товариству на праві власності; відсутність на балансі підприємства державного майна, що процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу); докази складання проміжного ліквідаційного балансу (проміжний ліквідаційний баланс станом на 11.04.2013р.); докази прийняти рішення про затвердження проміжного ліквідаційного балансу (протокол №2 від 11.04.2013р.).

Дослідивши вказані документи, судом встановлено дотримання заявником порядку добровільної ліквідації юридичної особи, визначеної законодавством України.

Крім того, головою ліквідаційної комісії до заяви про порушення справи про банкрутство ТОВ „ОМТС." додано докази, що підтверджують наявність заборгованості перед відомим кредитором, а саме: договір №ДГ матеріали від 01.09.2009р,. укладений між ТОВ „ОМТС." та ТОВ „САНТА". Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується відвантажити та передати у власність замовнику будівельні матеріали окремими партіями у кількості та асортименті , вказаному письмових заявках замовника, які є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку, передбаченому даним договором. Також надано податкові накладні: №23 від 27.10.2011р. на суму 42 100грн., №20 від 05.10.2011р. на суму 123 000грн., №22 від 04.10.2011р. на суму 68 000грн.; акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.08.2012р., який підписаний сторонами та скріплений печатками; платіжні доручення №848 від 27.10.2011р. на суму 42 100грн., №1422 від 05.10.2011р. на суму 123 000грн., №835467 від 04.10.2011р. на суму 68 000грн.

11.04.2013р. головою ліквідаційної комісії ТОВ „ОМТС." було прийнято рішення про звернення до господарського суду у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що свідчать наявні у матеріалах справи протокол №2 та рішення ліквідатора від 11.04.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч.3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

З наданих заявником документів, а саме проміжного ліквідаційного балансу ТОВ „ОМТС." станом на 11.04.2013р., вбачається, що актив заявника повністю відсутній (рядок 280), тобто боржник неспроможній погасити наявну кредиторську заборгованість (рядок 620) у зв'язку з відсутністю майна, що свідчить про наявність ознак неплатоспроможності ТОВ „ОМТС.".

Згідно ч.6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Частиною 3 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна господарський суд застосовує загальний, спеціальний або спрощений порядок провадження у справі про банкрутство. Спрощений порядок застосовується під час ліквідації банкрута без застосування процедур розпорядження майном та санації.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, стаття 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регламентує особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, регулює спрощений порядок розгляду справ про банкрутство, оскільки положення вказаної статті не передбачають застосування процедур розпорядження майном боржника та санації.

У зв'язку з викладеним, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, зазначається частина відомостей, передбачена ч.9 ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: відомості про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, суд встановив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст.ст. 10, 16, 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 10, 11, 16, 19, 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1.Порушити провадження у справі за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „ОМТС." (65033, м.Одеса, вул. Качалова, 31А кв. 122; код ЄДРПОУ 36344582) про визнання банкрутом за положеннями ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна н стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

3. Призначити засідання суду на 29.04.2013р. о 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м.Одеса, пр-т. Шевченка, 29, в к. № 5 (3-й поверх), тел. (0482)307-997.

Ухвала про порушення провадження у справі набирає законної сили з моменту її винесення згідно з ч.4 ст. 8, ч.13 ст. 16 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалу надіслати ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС, Відділу державних реєстраторів Виконавчого комітету Одеської міської ради, Першому Малиновському ВДВС Одеського МУЮ, Малиновському районному суду м.Одеси.

Суддя Антощук С.І.