Рішення

від 22.04.2013 по справі 159/1594/13-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/1594/13-ц

Провадження № 2/159/541/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 22.04.2013

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Гордійчук І.В.,

за участю секретаря - Конашук М.А.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна Санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення розрахункових виплат, нарахованих при звільненні, та стягнення середньої заробітної плати за час затримки по день фактичного розрахунку,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що з 15 червня 2012 року працювала у Ковельській лінійній санітарно-епідеміологічній станції на Львівській залізниці на посаді помічника лікаря-епідеміолога. 28 грудня 2012 року згідно з наказом №117 від 27 грудня 2012 року звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. При звільненні їй не виплачено належні розрахункові суми - 452 грн.85 коп. Уточнивши позовні вимоги, позивач просила стягнути з відповідачів на її користь нараховану й невиплачену суму - 452 грн.85 коп. та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні позивач позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідачі, кожен зокрема, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання представників не направили.

Відповідач Міністерство охорони здоров'я України подав заяву про слухання справи у відсутності його представника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в частині, що стосуються Міністерства охорони здоров'я України, оскільки обов'язок виплати нарахованих сум при звільненні працівника лежить на Державному закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці».

Відповідачі Ліквідаційна комісія Державного закладу «Ковельська лінійна Санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» заперечень проти позову до суду не направили, про причини неявки представників у судове засідання не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Державним закладом «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» і звільнена з роботи 28 грудня 2012 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи (а.с.2). Після звільнення позивач змінила дошлюбне прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с.5).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я» прийнято рішення про ліквідацію Ковельської лінійної санітарно-епідеміологічної станції на Львівській залізниці (а.с.27-29) .

Відповідно до п. п. 1, 2, 9 Статуту Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, Ковельська лінійна СЕС є юридичною особою, має закріплене за нею майно, може від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнові права. Лінійна СЕС має самостійний баланс, рахунки в органах державного казначейства, здійснює оперативний і бухгалтерський облік діяльності закладу і відноситься до державних санітарно-епідеміологічних закладів та установ Міністерства охорони здоров'я України. Припинення діяльності Ковельської лінійної СЕС здійснюється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам, правонаступникам. Припинення та ліквідація Закладу здійснюється за рішенням Міністерства охорони здоров'я України або суду в установленому законодавством України порядку. Припинення існування Ковельської лінійної СЕС здійснюється з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру (а.с. 35-39).

Частинами 1 та 2 ст. 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Відповідно до положень ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» є юридичною особою і перебуває в стадії припинення діяльності (а.с. 33-34).

З урахування наведеного, суд вважає встановленим, що обов'язок з виплати сум, нарахованих позивачу ОСОБА_1 при звільненні, лежить на Державному закладі «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України, повноваження по управлінню яким виконує ліквідаційна комісія. Тому, заявлені позивачем вимоги до Ліквідаційної комісії Державного закладу «Ковельська лінійна Санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці», Міністерства охорони здоров'я України, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Із роз'яснень, викладених у пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13, вбачається, що відсутність коштів у роботодавця для виплати нарахованих при звільнені сум, не виключає його відповідальності.

Згідно з наказом Головного державного санітарного лікаря Ковельської лінійної дільниці на Львівській залізниці №117 від 27 грудня 2012 року покладено на бухгалтерію закладу обов'язок виплатити позивачу вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку за 1 календарний день (а.с.2).

З довідки Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» МОЗ України вбачається, що позивачу нараховано допомогу на оздоровлення, в сумі 559 грн. 48 коп., з урахуванням утримань вона складає 452грн. 85коп. (а.с.4). На день розгляду справи нараховані суми не виплачено.

За таких обставин з урахуванням того, що 28 грудня 2012 року, в день звільнення позивача з роботи, з вини відповідача Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України їй не виплачено допомогу на оздоровлення в сумі 559 грн. 48 коп. і відповідач не сплатив заборгованість у повному розмірі на даний час, в силу ст. 117 КЗпП України з відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за весь час затримки по день постановлення рішення судом.

Позивачем визначено суму стягнення нарахованих коштів з урахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів, яка є меншою від нарахованої суми, тому на підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України стягненню підлягає заявлена позивачем сума - 452грн. 85коп.

Розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає проведенню відповідно до постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 року.

Середньомісячний заробіток за два місяці, що передували звільненню (жовтень, листопад) складає 934 грн. 41 коп. Кількість робочих днів, фактично відпрацьованих позивачем за ці два місяці, становить 29 днів. Відповідно середньоденний заробіток складає - 64 грн. 44 коп. (1868,82 : 29 = 64,44).

Час затримки розрахунку на день постановлення рішення судом складає 79 робочих дні, тому середній заробіток за час затримки розрахунку становить 5090 грн. 76 коп. (79 х 64,44 = 5090,76). Суму визначено без утримання податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Державний заклад «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України слід стягнути 229,40 грн. судового збору в доход держави, оскільки позивач звільнена від його сплати при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 96, 104 ЦК України, ст. ст. 40, 47, 116, 117 КЗпП України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України (р.н. ЄДР 10002263207 і.к. 20133832) на користь ОСОБА_1 розрахункові виплати, нараховані їй при звільненні, в сумі 452 (чотириста п'ятдесят дві) гривні 85 копійок та середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 5090 (п'ять тисяч дев'яносто) гривень 76 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Державного закладу «Ковельська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці» Міністерства охорони здоров'я України на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: І. В. Гордійчук