Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а/2570/3974/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/3974/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Житняк Л.О.

при секретарі Сугаковій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/3974/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод»

до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод» (далі - ТОВ «Носівський цукровий завод») звернулось до суду з уточненим (а. с. 97) адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДПІ) від 05.12.2012 № 0000251600 частково у розмірі 157 497,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 748,50 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Носівський цукровий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за серпень, вересень 2012 року, якою встановлені порушення Податкового кодексу України, про що складено Акт від 20.11.2012 № 1178/15/36213924.

Обґрунтовуючи свої вимоги щодо безпідставності спірного податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що між ТОВ «Носівський цукровий завод» та ПП «Еверест» укладено договір поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, дійсність господарських операцій на виконання якого за серпень 2012 року підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, вантажними накладними, актами виконаних робіт, виписками по рахунку, зауважуючи при цьому, що вказані первинні бухгалтерські документи надавались підприємством до перевірки, що підтверджується їх переліком в Акті перевірки.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Носівський цукровий завод» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ґрунтувались лише на твердженні, що надані до перевірки документи не підтверджують доставку вапняку від ПП «Еверест» згідно договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, оскільки вантажні накладні не містять такого реквізиту як власник вантажу. Додатково, позивач зазначив, що Правилами оформлення перевізних документів, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, не передбачено при заповненні вантажної накладної вказувати власника вантажу, зазначаючи окрім іншого на відсутності чітких вимог до складання вантажної накладної та відсутності законодавчо визначеної підстави визнання її не чинною, а тому, на думку позивача, недоліки у складанні такої накладної не можуть впливати на реальність здійснення господарських операцій згідно вищевказаного Договору.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що висновки зазначені в Акті перевірки від 20.11.2012 № 1178/15/36213924 є неправомірними та такими, що не відповідають дійсності, а податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000251600 у розмірі 157 497,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 748,50 грн. - необґрунтованим та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача наголосив на тому, що документів, які б підтверджували доставку вапняку від ПП «Еверест» позивачем до перевірки не надано, оскільки надані вантажні накладні не містять такого реквізиту як власник вантажу, а тому в Акті перевірки зроблено висновок, що на виконання договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098 вапняк ПП «Еверест» до ТОВ «Носівський цукровий завод» фактично поставлено не було. При цьому, відповідач зазначив, що перевіркою правомірності визначення розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за серпень та вересень 2012 року (з додатками), у зв'язку з порушенням позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, крім іншого, встановлено завищення бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2012 року на суму 157 497,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Носівський цукровий завод» (ід. код 36213924) як юридичну особу 15.01.2010 зареєстровано Носівською районною державною адміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію від 15.01.2010 № 10531020000000360), внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до Ніжинської ОДПІ (Носівське відділення) як платника податків з 18.01.2010 за № 2363, зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 04.02.2008 № 100095089).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, Ніжинською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Носівський цукровий завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за серпень, вересень 2012 року.

З направленням на перевірку від 07.11.2012 № 750 ознайомлено під розписку 07.11.2012 та копію наказу Ніжинської ОДПІ від 05.11.2012 № 756 вручено 07.11.2012 головному бухгалтеру ТОВ «Носівський цукровий завод» Копаниці Н.М.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Носівський цукровий завод» Кудіна В.М. та в присутності головного бухгалтера Копаниці Н.М.

Перевірка проводилась з 07.11.2012 по 19.11.2012, про що складено Акт від 20.11.2012 № 1178/15/36213924 (а. с. 10-23).

В розділі 4 «Висновок» Акту перевірки, з-поміж іншого зазначено п. 4.4., яким встановлено порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування ПДВ, відображене ТОВ «Носівський цукровий завод» у декларації за вересень 2012 року в розмірі 157 497,00 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним Актом перевірки, ТОВ «Носівський цукровий завод», у встановленому законом порядку, подало до Ніжинської ОДПІ свої заперечення від 26.11.2012 вих. № 967 (а. с. 24-27), розглянувши які остання повідомила про відсутність підстав для зміни висновків в Акті перевірки від 20.11.2012 № 1178/15/36213924 (відповідь від 30.11.2012 № 13047/10/15-223, а. с. 28-30).

На підставі вказаного Акту перевірки Ніжинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2012 № 0000251600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 163 708,00 грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 81 854,00 грн. (а. с. 8), частина якого у розмірі 157 497,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 748,50 грн. є предметом даного спору.

Так, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Носівський цукровий завод» до складу податкового кредиту в серпні 2012 року віднесено суму ПДВ 157 497,00 грн., та у вересні 2012 року - 8 484,00 грн., у складі вартості придбано вапняк флюсовий звичайний у постачальника ПП «Еверест» (код ЄДРПОУ 31480476), виробництва ВАТ «Докучаєвський флюсово-доломітний комбінат» та ПАТ «Комсомольське рудоуправління» згідно з договором від 01.08.2012 № ДГ-0098 за серпень 2012 року в кількості 3 727,2 т. на загальну суму 944 982,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 157 497,00 грн.), за вересень 2012 року - в кількості 134,9 т. на загальну суму 50 904,00 грн. (у т. ч. ПДВ - 8 484,00 грн.), відповідно до наданих до перевірки податкових накладних (перелік відображений на 10 арк. Акту перевірки).

В Акті перевірки також зазначено, що вапняк доставлявся до ТОВ «Носівський цукровий завод» залізничним транспортом. Відповідно до вантажних накладних на перевозку вантажу залізничним транспортом, які надавались останнім до перевірки, вапняк був відвантажений ПРАТ «КОМСОМОЛЬСЬКЕ РУ» (ід. код 00191827) (станція Каракуба), ПАТ «ДОКУЧАЄВСЬКИЙ ФЛЮСО-ДОЛОМІТНИЙ КОМБІНАТ» (ід. код 00191856) (станція Оленівка).

Таким чином, Ніжинська ОДПІ в Акті перевірки вказала що документів, які б підтверджували доставку вапняку від ПП «Еверест» підприємством не надано, у зв'язку з чим, враховуючи порушення ТОВ «Носівський цукровий завод» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у декларації за серпень та вересень 2012 року (з додатками) встановлено завищення податкового кредиту ПДВ за серпень 2012 року на суму 157 497,00 грн., (а. с. 19) та відповідно завищено бюджетне відшкодування ПДВ у вересні 2012 року на суму 157 497,00 грн., а також завищення податкового кредиту ПДВ за вересень 2012 року на суму 8 484,00 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ТОВ «Носівський цукровий завод» слід зазначити, що вона проведена відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, згідно якого органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Поняття та порядок проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визначені пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та ст. 78 Кодексу, дотримано. Підставою для проведення перевірки стала вимога пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Строки проведення виїзних перевірок, встановлені ст. 82 Кодексу, не порушено.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу. При цьому, оскільки в силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Кодексу податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Також в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

І оскільки в силу абзацу «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, якою встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

При цьому, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України (при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом), і враховує, що за п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).

Сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

У відповідності до виду діяльності, між ТОВ «Носівський цукровий завод» (Покупець) та ПП «Еверест» (Постачальник) укладено договір поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098 (а. с. 33-36), за предметом якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця - вапняк флюсовий звичайний, виробництва ВАТ «Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат», ПАТ «Комсомольське рудоуправління» у відповідності до ТУУ 14.1-00191856-005-2003, фр. 80-130 (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар, на умовах FCA (ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (залізнична станція Носівка Південно-Західної залізниці, код станції 323804, код отримувача 1438) (Правила «ІНКОТЕРМС» 2000) та оплатити його згідно з умовами цього Договору.

Даний Договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.3 Договору).

Відповідно до п. 1.2 та п. 2.3 Договору місцезнаходження товару - м. Докучаєвськ, строки та порядок поставки якого визначений - партіями, кінцевий строк - до 31.10.2012 включно (графік поставки товару - додаток № 1 до цього Договору). По кожній партії товару, в момент його передачі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю наступні документи: залізнична накладна, рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, документи, що підтверджують право власності (п. 2.4 Договору). Згідно п. 3.1 Договору оплата товарів Покупцем здійснюється за ціною, зазначеною в накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в порядку попередньої оплати кожної погодженої партії товару в розмірі 100% у відповідності до узгодженого графіку поставки товару, що у вигляді додатку № 1 є невід'ємною частиною даного Договору.

Між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, підписано та скріплено печатками підприємств.

На момент укладання договору позивач та контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

На виконання умов договору ПП «Еверест» були виписані на адресу ТОВ «Носівський цукровий завод» податкові накладні та видаткові накладні, які надавались позивачем до перевірки (належним чином завірені копії знаходяться в матеріалах справи - а. с. 37-45,46-54).

Сума ПДВ за такими податковими накладними включені ТОВ «Носівський цукровий завод» до податкового кредиту відповідного періоду та відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ.

Із зазначеного зроблено висновок, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту ПП «Еверест», при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ТОВ «Носівський цукровий завод», зауважень щодо оформлення яких Ніжинською ОДПІ в Акті перевірки не висловлено.

За виконання умов договору ТОВ «Носівський цукровий завод» здійснило оплату на користь ПП «Еверест», що підтверджується випискою по рахунку (а. с. 83) та не заперечувалось представником відповідача в ході судового розгляду.

Крім того, в ході судового розгляду встановлено, що вапняк доставлявся до ТОВ «Носівський цукровий завод» залізничним транспортом.

Відповідно до вантажних накладних на перевозку вантажу залізничним транспортом (а. с. 55-71), які також надавались позивачем до перевірки, вапняк був відвантажений ПРАТ «КОМСОМОЛЬСЬКЕ РУ» (ід. код 00191827) (станція Каракуба), ПАТ «ДОКУЧАЄВСЬКИЙ ФЛЮСО-ДОЛОМІТНИЙ КОМБІНАТ» (ід. код 00191856) (станція Оленівка).

Факт передачі товару підтверджується також наявними видатковими накладними та актами виконаних робіт, де встановлено підписи відповідальних осіб (а. с. 46-54,72-82).

Вказані видаткові накладні також повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Так, враховуючи п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд зазначає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, наявність у платника податку видаткових та податкових накладних з ПДВ та оплата вартості товару (робіт, послуг) є достатніми підставами для формування таких витрат та відповідно податкового кредиту з ПДВ.

Отже, судом встановлено, що дійсність господарських операцій за договором поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, укладеним між ТОВ «Носівський цукровий завод» та ПП «Еверест» за серпень 2012 року підтверджується договором поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098 (а. с. 33-36), податковими накладними (а. с. 37-45), видатковими накладними (а. с. 46-54), вантажними накладними (а. с. 55-71), актами виконаних робіт (а. с. 72-82), виписками по рахунку (а. с. 83).

Таким чином, на підтвердження виконання договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, укладеного між ТОВ «Носівський цукровий завод» та ПП «Еверест», надавались всі необхідні первинні бухгалтерські документи. Вимоги договору виконані в повному обсязі, сторони претензій не мають, що представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось.

З пояснень позивача та відповідача вбачається, що Ніжинською ОДПІ не були взяті до уваги дані документи. Не був взятий до уваги і той факт, що вказані господарські операції не визнавались в судовому порядку недійсними. При цьому відсутність у вантажних накладних такого реквізиту як власник вантажу на дійсність договору не вплинула.

Так, суд зауважує, що вищевказані документи надавались позивачем до перевірки, однак не були взяті відповідачем до уваги на підставі твердження в Акті перевірки від 20.11.2012 № 1178/15/36213924, що надані ТОВ «Носівський цукровий завод» до перевірки документи не підтверджують доставку вапняку від ПП «Еверест» згідно договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, а саме: ватажні накладні не містять такого реквізиту як власник вантажу, що є протиправним, оскільки позивачем надані всі необхідні первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій згідно вказаного договору, та підтвердження доставки вапняку від контрагента, а правилами заповнення вантажної накладної не передбачено вказувати власника вантажу.

Слід також звернути увагу, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Носівський цукровий завод» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зроблені виключно виходячи з виявлених недоліків у вантажних накладних, при цьому не ставлячи під сумнів сам факт поставки/отримання товарів між сторонами договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098 відповідно до вантажних накладних.

Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Згідно п. 1.2 Порядку накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею.

Так, із врахуванням п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, суд визнає, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. Первинні документи повинні мати певний перелік обов'язкових реквізитів, які визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». При цьому, наявність у платника податку видаткових та податкових накладних з ПДВ та оплата вартості товару (робіт, послуг) є достатніми підставами для формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В той час, за відсутності чітких вимог до складання вантажної накладної та відсутності законодавчо визначеної підстави визнання її не чинною, недоліки у складанні такої накладної, при доведеності факту проведення фінансово-господарської діяльності, не впливають на формування податкового кредиту з ПДВ відповідного періоду.

Крім того суд зазначає, що підпис директора Кудіна В.М., який призначений на посаду 23.08.2011 на договорі поставки від 01.06.2011 № ДГ-00132 також не може вплинути на недійсність даного договору, поставка товару за яким відбувалась у серпні 2011 року, а тому пояснення позивача щодо фактичного підписання договору в серпні 2011 року, тобто після погодження даного договору, суд визнає таким, що підтверджується наведеним.

Отже, суд прийшов до висновку, що наданими ТОВ «Носівський цукровий завод» документами повністю підтверджується факт проведення фінансово-господарської діяльності, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки висновки останнього ґрунтувались лише на твердженні, що надані позивачем до перевірки документи не підтверджують доставку вапняку від ПП «Еверест» згідно договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, оскільки вантажні накладні не містять такого реквізиту як власник вантажу. Тому враховуючи досліджені та враховані під час перевірки первинні бухгалтерські документи, суд визнав, що платник податку також правомірно в податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року включив до складу податкового кредиту з ПДВ на суму 157 497,00 грн. При цьому, суд зауважує, що підставою для висновку Ніжинської ОДПІ про незаконне формування ПДВ, можливе тільки в тому випадку, якщо позивачем не доведено і судом не встановлено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту.

В даному випадку судом також встановлено, що відповідачем суму 157 497,00 грн. не виключено зі складу податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року, однак зменшено суму бюджетного відшкодування у вересні 2012 року без визначення грошового зобов'язання з ПДВ та відповідного коригування податкових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням на підставі Акту перевірки від 20.11.2012 № 1178/15/36213924 (а. с. 19). При цьому посилання на інші Акти перевірок у зазначеному Акті відсутні.

З урахуванням досліджених господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, суд прийшов до висновку, що за належних доказів - а саме - договору поставки від 01.08.2012 № ДГ-0098, податкових накладних, видаткових накладних, вантажних накладних, актів виконаних робіт, виписок по рахунку - не врахування підстав формування ПДВ, вказане не давало Ніжинській ОДПІ підстав для висновку про завищення бюджетного відшкодування ПДВ у вересні 2012 року на суму 157 497,00 грн., без встановлення факту завищення ТОВ «Носівський цукровий завод» податкового кредиту ПДВ за серпень 2012 року на суму 157 497,00 грн., а отже й прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в частині 157 497,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 748,50 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки Ніжинської ОДПІ, викладені в Акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому визначення суми бюджетного відшкодування з ПДВ - є незаконним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

У даному випадку, констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ та відповідно коригування суми бюджетного відшкодування з ПДВ, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкове повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ від 05.12.2012 № 0000251600 підлягає скасуванню частково у розмірі 157 497,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 748,50 грн. відповідно.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 05.12.2012 № 0000251600 частково у розмірі 157 497,00 грн. зменшеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 78 748,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівський цукровий завод» (ід. код 36213924) 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 коп.) судового збору, сплаченого за платіжними дорученнями від 19.12.2012 № 1630 та від 20.12.2012 № 1643.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк