Постанова

від 07.03.2013 по справі 825/701/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/701/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Воєдило Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про визнання дій відповідача по накладенню арешту на весь будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 - протиправними; зобов'язання відповідача зняти арешт з частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а саме вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення магазину, реєстраційний номер 1983478, яке належить ОСОБА_1 на праві приватної власності; зобов'язання відповідача вчинити дії, необхідні для внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, шляхом винесення постанови про зняття арешту з вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та доповнення запису № 4 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано: 11.11.2008 12:05:57 за № 8174155 реєстратором: Чернігівська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 14038, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Олександра Молодчого, 44, кв. 52; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 8198225, 29.07.2008, Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, виконавець ОСОБА_2; об'єкт обтяження: Чернігівська область, АДРЕСА_2; власник: ДБК "Прогресівець-4", код 22814737, 16600, Чернігівська область, АДРЕСА_2; заявник: Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, код 34878928, 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, пл. Заньковецької, 4.) в графі "додаткові дані" інформацію про те, що арешт накладено лише на житловий будинок, з вказівкою на реєстраційний номер нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відділом державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 8198225 від 29.07.2008 року, якою було накладено арешт на весь будинок АДРЕСА_2, при цьому зазначено, що власником арештованого майна є ЖБК «Прогресівець-4». Проте за вказаною адресою розташовано також вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення магазину, що належить позивачу на праві приватної власності. Вважає, що накладаючи арешт на будинок за вищевказаною адресою, службовими особами відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області перевищено свої службові повноваження та обтяжено майно не лише боржника, що істотно порушує її право власності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав суду лист № 03-38/2039 від 04.03.2013 року, в якому просив справу розглянути без участі представника відповідача, та лист № 1942/03-38 від 28.02.2013 року, в якому зазначив, що при розгляді даної справи покладається на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що 13.09.2006 року між ЗАТ «Ніфар» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с. 7-8).

18.09.2006 року право власності на нежиле приміщення вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться в АДРЕСА_2 було зареєстроване за ОСОБА_1, що підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 11863319 від 18.09.2006 року(а.с 41).

29.07.2008 року заступником начальника відділу ОСОБА_2 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 8198225, якою при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-42, виданого 14.07.2005 року Ніжинським міськрайонним судом, про стягнення на користь ОСОБА_3 22013,79 грн. накладено арешт на все майно, що належить ЖБК «Прогресівець-4» в межах суми звернення стягнення 22013,79 грн.

Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 39407178 від 18.12.2012 року (а.с 9-11), 11.11.2008 року Чернігівською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі вищевказаної постанови накладено арешт на будинок АДРЕСА_2, власником об'єкту обтяження зазначено ЖБК «Прогресівець-4».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 статті 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

В силу статті 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Порядок зняття арешту з майна передбачено статтею 60 Закону, відповідно до якої особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до довідки КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради № 01-43/4326 від 19.11.2012 року (а.с 53) та листа № 01-34/1446 від 28.12.2012 року (а.с. 42) право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2, за ЖБК «Прогресівець-4» не зареєстровано.

З довідки КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради № 76 від 04.03.2013 року, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 66) вбачається, що на час накладення арешту на нежиле приміщення вбудовано-прибудованого магазину за адресою АДРЕСА_2, власником даного майна була ОСОБА_1

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що накладений арешт перешкоджає позивачу вільно користуватись та розпоряджатись належним йому майном, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання дій Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області по накладенню арешту на нежиле приміщення вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, протиправними та зняття арешту, накладеного постановою від 29.07.2008 року, з нежилого приміщення вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії, необхідні для внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, шляхом винесення постанови про зняття арешту з вбудовано-прибудованого нежитлового приміщення магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та доповнення запису № 4 (тип обтяження: арешт нерухомого майна; зареєстровано: 11.11.2008 12:05:57 за № 8174155 реєстратором: Чернігівська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, 14038, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Олександра Молодчого, 44, кв. 52; підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 8198225, 29.07.2008, Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, виконавець ОСОБА_2; об'єкт обтяження: Чернігівська область, АДРЕСА_2; власник: ДБК "Прогресівець-4", код 22814737, 16600, Чернігівська область, АДРЕСА_2; заявник: Відділ державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції, код 34878928, 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, пл. Заньковецької, 4.) в графі "додаткові дані" інформацію про те, що арешт накладено лише на житловий будинок, з вказівкою на реєстраційний номер нерухомого майна, то суд вважає, що відсутні правові підстави для її задоволення, з огляду на передчасність заявлення такої позовної вимоги.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області по накладенню арешту на нежиле приміщення вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, протиправними.

Зняти арешт, накладений постановою від 29.07.2008 року, з нежилого приміщення вбудовано-прибудованого магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_1

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна