Постанова

від 04.04.2013 по справі 820/349/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 квітня 2013 р. Справа № 820/349/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чернової М.С.,

за участю: представника позивача - Канаєвої К.М.,

представника відповідача - Пономаренко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Астек" про надання дозволу на стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС, позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "Астек" (далі - ПП "Астек", відповідач), в якому просить суд надати дозвіл на стягнення податкового боргу в сумі 384331,82 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПП "Астек" перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 11.03.2002 р.. Згідно даних особових рахунків станом на 01.01.2013 року сума заборгованості ПП "Астек" з податку на додану вартість перед бюджетом України становить 384331,82 грн., з них: 381249,00грн. - сума податкових зобов"язань, самостійно задекларована відповідачем та не сплачена у встановлений законом строк, 3082,82 грн. - пеня, нарахована у зв"язку з несплатою у встановлений законом строк самостійно визначених відповідачем податкових зобов"язань з ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що платником податків 20.07.2012 року подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, реєстр. № 9042259203, яку прийнято податковим органом у встановленому порядку, якою задекларовано ПДВ в сумі 191106,00 грн.. На виправлення самостійно встановленої платником податків помилки, ПП "Астек" 30.07.2012 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, який прийнято податковим органом 30.07.2013 р., реєстр. № 9044755916. Зважаючи на викладені обставини, відповідач вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.24-26) ПП "Астек", ідент. код 31800424, місцезнаходження: 61003, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Кузнечна, б. 40, кв. 1, зареєстровано як юридична особа 21.02.2002.

Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова з 11.03.2002, що підтверджується довідкою (а.с.7).

Згідно з даними облікової картки платника - ПП "Астек" (а.с.8-12) встановлено, що заборгованість ПП "Астек" з податку на додану вартість становить 381249,00 грн., пеня - 3082,82 грн., всього 384331,82 грн.

Підпунктами 16.1.1-16.1.4, 16.1.11 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи -підприємця.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем подано до податкової інспекції податкову декларацію № 9042259203 від 20.07.2012 року, якою платник податків задекларував податкове зобов'язання в розмірі 191106,00 грн., та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за звітний (податковий) період червень 2012 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року № 9035576057 від 21.06.2012 року, яким зменшено від"ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 402631грн.

Відповідно до положень п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 54 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені Законом строки, податковим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу на суму 402631,00 грн. № 603 від 26.06.2012 року про сплату податкового боргу.

Відповідачем було частково погашено податковий борг на суму 212488,00грн.

Згідно з приписами п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України сплачена сума була зарахована в погашення податкового боргу відповідача, який виник у зв"язку з несплатою сум ПДВ, визначених в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за звітний (податковий) період червень 2012 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року №9035576057 від 21.06.2012.

Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України на суму податкового боргу було нараховано пеню в розмірі 3082,82грн.

Таким чином, за вказаним уточнюючим розрахунком відповідачем не погашено податковий борг в сумі 190143,00 грн., а також не сплачено пеню в сумі 3082,82грн.

Відповідачем не надано належних доказів, а судом не встановлено факт погашення відповідачем податкового зобов'язання у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення ПП "Астек" вимог податкового законодавства в частині прострочення сплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання в сумі 190143,00 грн., та несплати пені в сумі 3082,82грн.

Представником позивача під час розгляду справи надано суду довідку від 04.04.2013 року за № 1391/9/19-0-21, відповідно до якої кошти на поточних рахунках відповідача відсутні.

Зазначений факт також підтверджується наданою суду представником відповідача довідкою від 03.04.2013 року за № 04-03/1, яка знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених Кодексом.

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податкові заставі, що передбачено п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Представником позивача надано суду акт опису майна № 13 від 10.07.2012 року, складений на підставі рішення начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 603 від 26.06.2012 року, яким проведено опис майна платника податків - ПП "Астек" на загальну суму 72435,03 грн.

У позовній заяві ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області ДПС просить суд надати дозвіл на стягнення податкового боргу в сумі 384331,82 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

Враховуючи наведене, на підставі ч.2 ст.11 КАС України для захисту інтересів держави суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та надати дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 193225,82грн. (190143,00грн. + 3082,82грн.) за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

Щодо позовних вимог в частині надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 191106,00 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Судом встановлено, що платником податків 30.07.2012 року подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, який прийнято податковим органом 30.07.2012 р., реєстр. № 9044755916, яким виправлено помилку в податковій декларації за червень 2012 року в частині визначення суми податкового кредиту.

Відповідно до п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

49.9.1 - за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

49.9.2 - у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПК України та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. (Пункт 49.15 ст.49 ПК України.)

У разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. (Підпункт 49.11.1 п.49.11 ст.49 ПК України.)

Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. (Пункт 42.1 ст.42 ПК України.)

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. (Пункт 42.2 ст.42 ПК України.)

Суд не може взяти до уваги твердження представника позивача про неприйняття уточнюючого розрахунку від 30.07.2012, оскільки податковим органом не надано належних та допустимих доказів направлення платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 30.07.2013 реєстр. № 9044755916, та доказів отримання відповідачем такого повідомлення.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини спірних правовідносин, суд прийшов до висновку, що податковим органом не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування позовної вимоги в частині надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 191106,00 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі.

Тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Аналізуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачем додержано передбачену податковим законодавством процедуру щодо погашення податкового боргу відповідача за уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року № 9035576057 від 21.06.2012 року, але не доведено правомірність своїх дій щодо невизнання як податкової декларації уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 30.07.2012, реєстр. № 9044755916 та зарахування до податкового зобов'язання позивача зазначеної в ньому суми.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Астек" про надання дозволу на стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Надати Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 193225,82грн. (сто дев"яносто три тисячі двісті двадцять п"ять грн. вісімдесят дві коп.) за рахунок майна приватного підприємства "Астек" (ЄДРПОУ 31800424, місцезнаходження: вул. Кузнечна, б. 40, кв. 1, м. Харків, 61003), що знаходиться у податковій заставі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанову складено 10.04.2013.

Суддя Р.В. Мельников