Рішення

від 19.02.2009 по справі 11075-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

11075-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.02.2009Справа №2-2/11075-2008

за позовом - ТОВ "Грін-К" (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 47)

довідповідача - ТОВ "Нефтяник" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 32)

про стягнення 80 620,05 грн.  

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Нікітенко  – представник, довіреності у справі.

Від відповідачів : не з'явився

Суть спору:  

Позивач - ТОВ "Грін-К"   звернувся  до Господарського суду АР Крим  із позовом до відповідача - ТОВ "Нефтяник"  про стягнення 77 902грн.39коп. основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, 2712грн.66коп. – 3% річних  від суми невиконаного зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно видаткових накладних №РН-0000368 від 15.11.2006 р. , №РН-0000383 від 21.11.2006 р., №РН-0000400 від 29.11.2006 р., РН-0000413 від 07.12.2006 р. позивачем було відвантажено, а відповідачем  отримано товар. Проте, відповідач сплатив лише частину суми за товар, що і  стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Представник позивача  у судовому засіданні надав суду пояснення  від 18.2.2009 р. №12, відповідно до якого просить суд стягнути з ТОВ "Нефтяник" 57 008грн.45коп. суму основного боргу, 20 893грн.94коп. втрат від інфляції за час прострочення та 3% річних від суми невиконаного зобов'язання у розмірі  2 717грн.66коп.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст.205 ЦК України встановлено, що правочин для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України сторони вправі самостійно обирати будь-яку форму договору (усну, письмову, нотаріально посвідчену), якщо вимоги щодо його форми не встановлені законом.

Частиною 1 ст.181 Господарського кодексу України допускається  укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

На підставі частини  2 ст.530 ЦК України,  якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору  або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Позивач, відповідно до №РН-0000368 від 15.11.2006 р. на суму 4 603грн.68коп. (ПДВ),             №РН-0000383 від 21.11.2006 р. на суму 27 321грн.84коп. (з ПДВ), №РН-0000400 від 29.11.2006 р. на суму 39 031грн.20коп. (з ПДВ), РН-0000413 від 07.12.2006 р. на суму 34 560грн.96коп.,  тобто за період з  15.11.2006 р.  по 07.12.2006 р., здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 105 517грн68коп., що підтверджується підписами та печаттю відповідача про отримання товару.

Позивачем на адресу відповідача було спрямовано лист від 02.3.2007 р. №117 із вимогою негайно погасити суму заборгованості.

У відповідь на це звернення відповідачем було спрямовано  гарантійний лист, яким ТОВ "Нефтяник"  зобов'язалось погасити  суму заборгованості у квітні 2007 р.

Позивачем позов пред'явлений за мінусом 48509грн.23коп., на яку, як вказано у позові, був проведений розрахунок.

16.10.2008 р. на адресу відповідача було направлено претензію №1 від 14.10.2008 р. із вимогою сплатити залишок  заборгованості, проте, вимоги даної претензії ТОВ "Нефтяник" проігноровані і сума заборгованості несплачена.

Пред'явлення або не пред'явлення суми до стягнення являється правом позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів  виконання зобов'язань перед позивачем по сплаті 57 008грн.45коп. боргу та позивач не підтверджує надходження  вказаної суми  на його рахунок.

Таким чином, позов  у частині стягнення 57 008грн.45коп. боргу обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 20 893грн.94коп. втрат від інфляції за період з травня 2007 р. по жовтень 2008 р. та 3% річних від суми невиконаного зобов'язання у розмірі  2 717грн.66коп. за період з травня 2007 р. по листопад                   2008 р., які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Поставка здійснювалась по накладним, договорів з відповідачем у вигляді окремого документу позивач до суду не представив, доказів пред'явлення вимоги про сплату інфляції та річних позивачем до суду  не представлено.

На підставі ст.. 59 ГПК надсилання  копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов'язком  позивача як учасника судового процесу  і не підпадає під ознаки  вимоги щодо виконання  боржником обов'язку, про яку йдеться у зазначеній нормі  Цивільного кодексу України.

Витрати по оплаті держмита витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу  віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене та підписане 23.2. 2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,77,82,84,85, ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з  ТОВ "Нефтяник" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Горького, 32, ЄДРПОУ 22284794, р/р26001052012517 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436) на користь                          ТОВ "Грін-К"  (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 47, ЄДРПОУ 30457210, р/р26009217101 в АБ «Металург», МФО 313582) 57 008грн.45коп. боргу, 570грн.08коп державного мита, 83грн.44коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 2 717грн.66коп. річних та 20 893грн.94коп. інфляційних у позові відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.