Постанова

від 17.02.2009 по справі 25/169-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/169-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 лютого 2009 р.                                                                                    № 25/169-08  

Вищий господарський суд  України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.

суддіПолянський А.Г.

Фролова Г.М.

розглянувши

касаційну скаргуРВ ФДМУ по Дніпропетровській області

на постанову від 22.10.2008 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 25/169-08  господарського суду Дніпропетровської області

за позовомРВ ФДМУ по Дніпропетровській області

доТОВ "Юст-консалтинг"

простягнення 11 639,42 грн.

За участю представників сторін:

позивача –Любавська І.Р. дов. № 6 від 26.01.2009 р.,

відповідача –не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

     Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2008 р. (суддя  - Чередко А.Є.) стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю "Юст-консалтинг" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області заборгованість по орендній платі до державного бюджету України - в розмірі 2 195,10 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ТОВ "Юст-консалтинг" 21,95 грн. держмита в доход держбюджету. Стягнуто з ТОВ "Юст-консалтинг" 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход держбюджету.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 р. (судді –Стрелець Т.Г., Головко В.Г., Мороз В.Ф.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2008 р. залишено без змін.

           Не погоджуючись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи подання порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

         Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

         Відзиву від відповідача не надходило.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 16.02.2009 р. у зв'язку з виходом з відпустки судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку справи № 25/169-08 до розгляду на 17.02.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Фролова Г.М.

         Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

  Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

 Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2005 р. року між Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по  Дніпропетровській області (орендодавець) та ТОВ "Юст-консалтінг" (орендар) було укладено договір № 12/02-1874-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме вбудованого приміщення в нежитловому будинку загальною площею 34,5 кв. м., яке розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Жуковського, 23, що знаходиться на балансі Державного Дніпропетровського обласного автотранспортного управління (балансоутримувач) з метою використання під офіс для надання юридичних послуг.

  Відповідно до умов договору, строк дії договору було встановлено до 01.09.2006 р.

Згідно статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Цивільним кодексом також передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).

Судами встановлено, що на протязі місяця після закінчення строку дії договору сторонами не було направлено заперечень щодо продовження дії договору, натомість 02.10.2006 р. та 24.11.2006 р. відповідач звертався до позивача з листом про продовження дії договору.

05.07.2007 р. між сторонами було підписано додаткову угоду до договору, якою зокрема було збільшено розмір щомісячної (базової) орендної плати по договору до 1377 грн. 36 коп.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що договір від 01.10.2005 р. № 12/02-1874-ОД продовжив свою дію на наступний термін.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області посилалось на те, що в порушення умов договору відповідач не в повному

обсязі сплатив орендну плату за період  листопада 2005 р. по березень 2008 р. та нарахував пеню відповідно до п. 3.6. договору за період з 03.10.2007 р. по 02.04.2008 р. в сумі 707,68 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.         Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойка, а в даному випадку пеня, відповідно до приписів статті 549 Цивільного кодексу України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Слід зазначити, що відповідно пункту 2.5. договору, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Матеріали справи містять копію акта повернення орендованого майна, який був підписаний між орендарем та балансоутримувачем 01.08.2007 р. (а.с. 38).

За таких обставин, судом першої інстанції було задоволено позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 2 195,10 грн., яка існувала станом на 01.08.2007 р. та відмовлено у стягненні пені в сумі 707,08 грн., яка нараховувалась позивачем після припинення дії договору оренди.

В касаційній скарзі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області зазначає, що повернення орендованого державного майна має відбуватися за участю регіонального відділення ФДМУ, яке є стороною у справі, а існуючий акт приймання-передачі орендованого приміщення від 01.08.2007 р. не містить інформації щодо погодження регіонального відділення ФДМУ про дострокове припинення договору оренди та повернення орендованого приміщення орендодавцю.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. ст. 627, 628 ЦК України).

Пунктом 5.6 спірного договору оренди передбачено, що в разі припинення або розірвання Договору необхідно повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання–передачі у належному стані, не гіршому ніж момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря. Один екземпляр такого акту приймання передачі надається орендодавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що умовами договору обов'язкової участі представників орендодавця (позивача) в даному випадку не було передбачено.

Враховуючи, що відповідач відповідно до п. 10.8. договору припинив користування орендованим майном 01.08.2007 р., посилання РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на неможливість припинення договірних відносин між ТОВ "Юст-консалтинг" та регіональним відділенням ФДМУ на підставі акту приймання-передачі орендованого приміщення без погодження з позивачем відхиляються колегією суддів.

За таких обставин, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про припинення дії договору від 01.10.2005 р. № 12/02-1874-ОД, передачею орендованого майна по акту приймання –передачі від 01.08.2007 р. та в зв'язку з цим, правомірно відмовили у задоволенні позову в частині стягнення орендної плати в сумі 8 736,64 грн. за період з 01.08.2007 р. по 07.03.2008 р.

      Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошена  вступна та резолютивна частини постанови.

 Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2008 року у справі № 25/169-08 залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                  Муравйов О.В.

Судді                                                                                            Полянський А.Г.     

                                                                                                     Фролова Г.М.