Постанова

від 11.02.2009 по справі 30/34-08-549

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/34-08-549

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 лютого 2009 р.                                                                                    № 30/34-08-549  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:І. Воліка (доповідача),С. Разводової, С. Шевчук,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

на постановувід 20.05.2008

Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 30/34-08-549

за позовомПриватного підприємства (ПП) "АРК ЛТД"

доДержавного підприємства (ДП) "Іллічівський морський торговельний порт"

провизнання права власності

В судове засідання представники сторін не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

          У лютому 2008 року Приватне підприємство "АРК ЛТД" (далі –ПП "АРК ЛТД")  звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою  до Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (далі - ДП "Іллічівський морський торговельний порт") про визнання права власності на нежитлові приміщення загальною площею 68,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 1 (територія яхт-клубу), які складаються: з підсобного приміщення площею 5,4 кв.м, майданчика для естради площею 9,4 кв.м, складу площею 18,7 кв.м, торгівельного приміщення площею 12,7 кв.м, кухні площею 13,8 кв.м, умивальної площею 1,9 кв.м, туалету площею 1,9 кв.м, електрощитової площею 4,5 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач правомірно набув право власності на спірні нежитлові приміщення, однак відповідач не визнає його право власності, чим порушує права та законні інтереси позивача як власника майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.03.2008 (суддя          Рога Н.В.) у справі № 30/34-08-549 позовну заяву ПП "АРК ЛТД" - задоволено. Визнано за ПП "АРК ЛТД" право власності на об'єкт нерухомості - нежитлові приміщення загальною площею 68,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Іллічівськ, вул. Набережна, 1 (територія яхт-клубу), які складаються: з підсобного приміщення площею 5,4 кв.м, майданчика для естради площею 9,4 кв.м, складу площею 18,7 кв.м, торгівельного приміщення площею 12,7 кв.м, кухні площею 13,8 кв.м, умивальної площею 1,9 кв.м, туалету площею 1,9 кв.м, електрощитової площею 4,5 кв.м. Стягнуто з ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на користь ПП "АРК ЛТД" витрати по сплаті держмита у сумі 85,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 (колегія суддів: Бойко Л.І.–головуючий, судді –Величко Т.А., Жукова А.М.) рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2008 у справі                           № 30/34-08-549 залишено без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДП "Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 05.03.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі № 30/34-08-549 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судами, 18.02.1998 між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (Орендодавець) та ПП "АРК ЛТД" (Орендар) був укладений Договір № 21/1 на оренду нежилих приміщень та території, згідно умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежиле приміщення площею 42 кв.м та прилеглу територію площею 100 кв.м, що розташовані за адресою: яхт-клуб, з метою будівництва комплексу відпочинку. Строк дії договору –до 31.12.1998.

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 145 від 24.03.1998 "Про попереднє погодження розташування кафе-бара "Катран"                 ПП "АРК ЛТД" на території торговельного порту", вирішено погодити Іллічівськом морському торговельному порту розташування кафе-бара "Катран" приватного підприємства "АРК ЛТД" на території яхт-клубу м. Іллічівськ на земельній ділянці розміром 0,25 га; ПП "АРК ЛТД" у встановленому порядку до початку будівельних робіт отримати дозвіл інспекції ДАБК на будівництво.

12.08.1998 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої відділом архітектури та містобудування м. Іллічівськ за №1-231\1 від 13.04.1998, ПП "АРК ЛТД" було видано Дозвіл № 1\231\1 на виконання робіт по реконструкції орендованого кафе-бару по вул. Набережна, 1 (територія яхт-клубу).

Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації від 16.06.1999, державною технічною комісією, призначеною розпорядженням голови виконкому № 243 від 04.04.1997, реконструйоване кафе з літнім майданчиком по вул. Набережна, 1 (територія яхт-клубу), загальною площею 68,3 кв.м, замовником будівництва якого є ПП "АРК ЛТД", визнано готовим до вводу в експлуатацію. Відповідно до п. 2 рішення технічної комісії цей акт може бути підставою для реєстрації у відповідних органах права власності на даний об'єкт.

Розпорядженням виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 709 від 22.06.1999 "Про дозвіл на відкриття кафе "Катран" ПП "АРК ЛТД" вирішено дозволити ПП "АРК ЛТД" відкриття та експлуатацію кафе "Катран" за адресою:     м. Іллічівськ, яхт-клуб (р-н міського пляжу).

Рішенням виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 363 від 24.06.1999, затверджено акт державної технічної комісії від 16.06.1999 про готовність до експлуатації закінченого реконструкцією кафе з літнім майданчиком    ПП "АРК ЛТД" по вул. Набережна, 1 (територія яхт-клубу). Пунктом 2 цього рішення доручено бюро технічної інвентаризації видати ПП "АРК ЛТД" свідоцтво про право власності.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій погодилися з доводами позивача, що спірний об'єкт був збудований замість зруйнованого об'єкту, який колись належав ДП "Іллічівський морський торгівельний порт", при цьому, новий об'єкт нерухомості збудований позивачем з дозволу як землекористувача, так і органів місцевого самоврядування.

Таким чином, суди дійшли висновку, що в результаті реконструкції, проведеної позивачем, об'єкт, що існував раніше та був об'єктом оренди, був знищений і замість нього ПП "АРК ЛТД" був збудований новий об'єкт нерухомості, проти чого відповідач не заперечував. Отже, було створено нову річ за кошти                   ПП "АРК ЛТД".  

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки 100% витрат на поліпшення речі було зроблено за рахунок ПП "АРК ЛТД", тому суди дійшли висновку, що єдиним власником створеного ним нерухомого майна є позивач.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач у касаційній скарзі, спірне майно не є новоствореним, оскільки умовами договору оренди № 21/1 від 18.02.1998 встановлено, що ПП "АРК ЛТД" може за згодою ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" переоблаштувати та провести реконструкцію об'єкту оренди (п.п. 2.4., 2.5. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" прийняв зобов'язання про відшкодування витрачених ПП "АРК ЛТД" коштів на реконструкцію приміщень.

Проте, суди попередніх інстанцій, не звернули уваги на умови договору оренди, що призвело до неповного з'ясування фактичних обставин справи та неналежної правової оцінки умов договору щодо прав та обов'язків сторін за договором оренди.

Статтями 317 та 319 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст права власності полягає в тому, що власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном (в тому числі має право передати належне йому майно в оренду).

Оренда - це засноване на договорі термінове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності, тобто, на підставі такого правочину орендар одержує майно не у власність, а в тимчасове користування і, після закінчення строку оренди або ж у разі розірвання договору оренди, зобов'язаний повернути майно орендодавцю (власнику  майна).

За правилами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Такими правочинами є в тому числі договори, які передбачають передачу до набувача майна права власності ( наприклад, договір купівлі продажу, договір дарування, тощо).

З наведених норм законодавства вбачається, що укладення договору оренди навіть з правом поліпшення орендарем орендованого майна, на який послався позивач в обґрунтування своїх вимог, не є підставою для набуття права власності, оскільки такий договір не передбачає переходу до Орендаря права власності на орендоване майно, навпаки право власності належить Орендодавцеві.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позовні вимоги щодо визнання права власності, зокрема, на нерухоме майно може бути заявлене до особи, яка не визнає або оспорює таке право позивача. Разом з тим, право власності повинно підтверджуватися відповідними правоустановчими документами, на підставі яких у встановлених законом випадках проводиться реєстрація права власності.

За вимогами ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Судами не з'ясовано, чи належить спірний об'єкт нерухомого майна внаслідок його реконструкції до новоствореного об'єкта, чи підлягає він відповідно до закону державній реєстрації та чи звертався позивач до уповноважених органів з приводу державної реєстрації спірного об'єкту на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради № 363 від 24.06.1999, згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243.

Таким чином, господарські суди, всупереч вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, не звернули увагу на зазначені обставини та дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України  касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи, що вказані обставини можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи та не були в повному обсязі досліджені судами попередніх інстанцій, отже, оскаржувані судові акти не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задовольнити частково.

Рішення господарського суд Одеської області від 05.03.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.05.2008 у справі                         № 30/34-08-549 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

         Головуючий, суддя                                                 І. Волік

          Судді :                                                                      С. Разводова

                                                                                  С. Шевчук