Постанова

від 15.04.2013 по справі 812/2950/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 року Справа № 812/2950/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

у відсутність представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4572,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4572,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник єдиного внеску до Пенсійного фонду України 08.02.2013 відповідачем подано звіт щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за даними якого сума нарахованого єдиного внеску за 2012 рік становить 4572,42 грн.

Станом на дату подання позову відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 4572,42 грн. Відповідно до положень ст.. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням ПФУ в Білокуракинському районі відповідачу була виставлена вимога про сплату боргу, яку було 05.03.2013 отримано відповідачем.

Таким чином, відповідач має заборгованість по єдиному внеску за 2012 рік в сумі 4572,42 грн. яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, від нього на адресу суду надійшло клопотання в якому зазначено, що УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області просить справу розглянути у відсутність уповноваженого представника, позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, правом надати суду заперечення не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду (далі - Постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Відповідач - фізична особа - підприємець - ОСОБА_1, і.к. НОМЕР_1 зареєстрований Білокуракинською районною державною адміністрацією Луганської області 13.10.2004 та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області.( а.с.8-9).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.2010 № 2464 ( далі -ЗУ №2464), який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як платник страхових внесків відповідач зареєстрований в УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області та з 01.01.2011 вважається платником єдиного внеску.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється відповідно до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; (п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ №2464-VІ) фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 4 ч.1 ст. 4 ЗУ №2464-VІ).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України № 2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до матеріалів справи фактично єдиний внесок за 2012 рік в сумі 4572,42 грн. самостійно нарахований відповідачем у звіті щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплачений, що підтверджено карткою особового рахунку. (а.с.11-12,14).

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському Луганської області на адресу відповідача було надіслано вимогу № Ф-26 від 01 березня 2013 року про сплату боргу на загальну суму 4572,42 грн. (а.с.13), яку відповідач отримав особисто 05.03.2013, про що свідчить його підпис в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.(а.с.13).

Протягом десяти робочих днів з дня вручення вимоги відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з управлінням Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 ЗУ № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Враховуючи, що відповідач за час судового розгляду справи добровільно не сплатив суму заборгованості в сумі 4572,42 грн., позовні вимоги щодо стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в розмірі 4572,42 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 4572,42 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1, місце проживання: 92243 АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області (р/р 37191104001220, код 21792494, МФО 804013, ГУ ДКСУ у Луганській області, місцезнаходження: 92200 Луганська область, сел.. Білокуракине, вул. Леніна, 81) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у розмірі 4572,42 грн.(чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 42 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова