Рішення

від 22.04.2013 по справі 918/270/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2013 р. Справа № 918/270/13-г

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Світ кормів"

до відповідача Дочірнього підприємства «Дія» Приватного підприємства фірми «ІВС»

про стягнення 29 409 грн. 01 коп.

Представники:

позивача: Мельниченко С.І. № 07/13 від 01.01.13 р.

відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Світ кормів" звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Дочірнього підприємства «Дія» Приватного підприємства фірми «ІВС» 24 629 грн. 00 коп. заборгованості за отриманий товар згідно договору поставки № 221 від 17.01.2012 р., 5 655 грн. 61 коп. пені, 1 124 грн. 40 коп. 3 % річних та судовий збір у розмірі 1 702 грн. 50 коп. судового збору.

Ухвалою від 26 лютого 2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 918/270/13-г.

Ухвалою суду від 21 березня 2013 року розгляд справи відкладено у зв`язку з клопотанням позивача про відкладення розгляду справи та неявкою відповідача.

До початку судового засідання 08 квітня 2013 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог № 05/04 від 05 квітня 2013 року. У вказаній заяві позивач зазначає, що 27 березня 2013 року відповідач частково оплатив заборгованість у розмірі 2 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3. Просить суд прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22 629 грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 655 грн. 61 коп., 3% річних у розмірі 1 124 грн.40 коп. та судовий збір у розмірі 1 702 грн. 50 коп. (а.с.53).

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 08 квітня 2013 року розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою відповідача.

До початку судового засідання 22 квітня 2013 року позивач подав клопотання у якому уточнив суму судового збору (а.с.66).

У судовому засіданні 22 квітня 2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 22 629 грн. 00 коп., пеню у розмірі 5 655 грн. 61 коп., 3% річних у розмірі 1 124 грн.40 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Відповідач відзиву на позов до суду не подав, явку повноважного представника у судовому засіданні 22 квітня 2013 року не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.64)

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Світ кормів" (постачальник) та Дочірнє підприємство «Дія» Приватного підприємства фірми «ІВС» (покупець) уклали договір поставки № 221 (а.с.20-21).

Відповідно до п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність покупця комбікорми, білково-вітамінно-мінеральні добавки, замінники молочних кормів для с-г тварин і птиці, вітаміни (товар), вказані в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. договору визначено, що асортимент, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, ціна за одиницю товару, визначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

За умовами п.3.1. поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти ту кількість товару, яка зазначена у видатковій накладній.

Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній (п.3.7.).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено відбитками печаток сторін.

Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину.

На час розгляду справи доказів недійсності чи розірвання договору поставки № 211 від 17 січня 2012 року господарському суду не надано.

На виконання умов договору позивач, згідно видаткових накладних № 21 від 17 січня 2012 року, № 74 від 08 лютого 2012 року, № 121 від 27 лютого 2012 року, № 233 від 26 березня 2012 року та № 437 від 23 травня 2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 121 829 грн. 00 коп. (а.с. 22-26).

Оплата вартості партії товару проводиться покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий/поточний рахунок постачальника (п.6.3.).

Пунктом 6.6. договору визначено, що оплата партій товару, що поставляється за цим договором, здійснюється шляхом 100 % передоплати вартості партії товару. В разі поставки Постачальником партії Товару без здійснення Покупцем попередньої оплати, оплата поставленої партії Товару здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки партії Товару.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманий від позивача товар відповідачем проведена частково в сумі 99 200 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками (а.с.27-38) та платіжним дорученням № 3 від 27.03.2013 р. (а.с.54).

05 жовтня 2012 року позивач надіслав відповідачу претензію № 04/10 про сплату заборгованості (а.с.39-40). Вказана претензія отримана відповідачем 09 жовтня 2012 року. Після отримання претензії відповідач здійснив платіж у сумі 5 200 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 29.11.2012р. (а.с.38) та 27 березня 2013 року сплатив 2 000 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення № 3 (а.с.54).

Судом встановлено, що заборгованість Дочірнього підприємства «Дія» Приватного підприємства фірми «ІВС» станом на день розгляду справи становить 22 629 грн. 00 коп.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 вищевказаної статті, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За умовами частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 17 січня 2012 року № 221 яка складає 22 629 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми.

Пунктом п.6.8. договору передбачено, що у випадку існування у Покупця перед Постачальником неоплаченої заборгованості, за поставлений товар, то кожне перерахування грошових коштів від Покупця на поточний рахунок Постачальника незалежно від цільового призначення, зараховується в якості погашення самої давньої заборгованості, яка існує перед Постачальником.

За змістом п. 7.1. Договору, у разі прострочення грошового зобов'язання за цим Договором, винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання за весь період прострочки.

Відповідно до п. 7.2. Договору, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано 5 655 грн. 61 коп. пені та 1 124 грн. 40 коп. 3 % річних за кожною накладною окремо (а.с.9-11).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розмір пені та 3 % річних, нарахованих позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 655 грн. 61 коп. пені та 1 124 грн. 40 коп. 3 % річних підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Дія» Приватного підприємства фірми «ІВС» (35523, Рівненська обл., Радивилівський р-н, с. Козин, код ЄДРПОУ 31691885) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім «Світ кормів" (08500, Київська область, м.Фастів, вул.Великоснітинська, 59, офіс № 7, код ЄДРПОУ 37237366) 22 629 грн. 00 коп. боргу, 5 655 грн. 61 коп. пені, 1 124 грн. 40 коп. 3 % річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2013 р.

Суддя Войтюк В.Р.