Рішення

від 25.02.2009 по справі 11/04-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/04-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2009 р.                                                            справа № 11/04-09

вх. № 237/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Хорунжій Є. В.

за участю представників сторін:

позивача - Пономаренко М. А.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків  

до ПП "Виробничо-будівельної компанії "Усачови", м. Харків    

про стягнення 2930,00 гривень

        ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - звернувся до господарського суду до ПП "Виробничо-будівельної компанії "Усачови" (відповідач по справі) з позовом про стягнення 2930,00 гривень.

В призначеному 25 лютого 2009 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Відповідач явку свого представника в призначене судове засідання не забезпечив, витребуваних господарським судом документів не направив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, в зв'язку з чим суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановив наступне.

Рішенням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 61-к від 28.08.2008 року дії ПП „Виробничо-будівельна компанія „Усачови”, ПФ „Еско” та ПП „Альтернатива”, які полягали у погодженні між собою до проведення тендеру своїх тендерних пропозицій з метою забезпечення перемоги ПФ "Еско", були визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України „Про захист економічної конкуренції” у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів тендеру, що призвело до обмеження конкуренції на зазначеному тендері.

За вчинення зазначеного порушення законодавства про захист економічної конкуренції на підставі вказаного рішення позивачем на ПП "Виробничо-Будівельну компанію "Усачови" було накладено штраф у загальному розмірі 2000,00 гривень. Витяг із вказаного рішення листом № 02-26/1-2069 від 29.08.2008 року було направлено відповідачу, про що свідчить копія відповідного листа - аркуш справи 11 та копія конверту з відповідними відбитками відділення пошти - аркуш справи 12. При цьому зазначений лист з витягом було повернуто на адресу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з поміткою ”адресат вибув”.

Враховуючи наведене, позивачем 30.09.2008 року в газеті „Слобідський край” № 111 (21151) було оприлюднено інформацію про прийняте адміністративною колегією Харківського обласного відділення Антимонопольного комітету України відносно відповідача (аркуш справи 13-14).

Відповідно до статті 15 Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210-3 (з подальшими змінами та доповненнями) антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття  будь-яких  актів  (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або  будь-які  інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського  управління  та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести  до  недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Статтею 35 зазначеного Закону встановлено, що розгляд  справ  про  порушення  законодавства  про  захист економічної  конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок  розгляду  справи  та  закінчується  прийняттям  рішення у справі. Згідно із статтею 48 вказаного закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист   економічної   конкуренції  органи  Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про накладення штрафу.

Статтею 56 Закону визначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного   комітету  України,  голів  його  територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У   разі,   якщо   вручити   рішення, розпорядження,  немає можливості,  зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання,  органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою - рішення, розпорядження органів  Антимонопольного  комітету України  вважається  таким,  що  вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження  в  офіційному  друкованому органі (друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем  прописки,  юридичної адреси відповідача).

Аналіз змісту вказаної норм закону дає підстави стверджувати суду про те, що названою нормою встановлено декілька способів доведення рішень, розпоряджень органів Антимонопольного комітету України для їх виконання. Такий висновок суду ґрунтується на наступному.

Конструкція частини першої статті 56, в якій визначено порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету, при перелічуванні способів надання для виконання таких рішень використовує розділові сполучники або, чи, які слугують для з'єднання однорідних або рівноправних речень, слів. Таким чином рішення органів Антимонопольного комітету України можуть бути надані для виконання або шляхом надсилання, або шляхом вручення під розписку, або доведення до відома в інший спосіб.

Такий висновок також підтверджується й змістом пункту 34 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який містить в собі вказівку на те, що рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції”. Одночасно частина 3 вказаної норми визначає, що рішення у справі може бути оприлюднене також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету (http://www.amc.gov.ua), опубліковане  в  друкованих  виданнях чи поширене в електронній формі.

Таким чином, суд приходить до переконливого висновку про те, що для надання для виконання рішень органи Антимонопольного комітету України можуть використовувати різні способи, перелік яких наведений в статті 56 Закону. Отже вирішення питання про конкретний спосіб доведення рішення для виконання відноситься законодавцем на розсуд органу, що виніс відповідне рішення.

Як свідчать матеріали справи, позивач, направивши витяг з рішення на адресу відповідача, отримав зазначений витяг з поміткою, що адресат вибув. Ураховуючи вказану обставину, позивач на власний розсуд обрав інший, встановлений зазначеними вище нормами, спосіб надання для виконання власного рішення про стягнення з відповідача штрафу, а саме: шляхом оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному  друкованому органі (в газеті „Слобідський край” № 111 (21151)). Отже відповідач є таким, що йому вручене зазначене рішення належним чином 10.10.2008 року, тобто через десять днів з дня оприлюднення вказаної інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Таким чином, суд виходить з презумпції про те, що відповідач знав або повинен був знати в силу приписів чинного законодавства про прийняте позивачем рішення 10.10.2008 року.

Статтею 51 Закону України „Про захист економічної конкуренції” визначено, що порушення законодавства про  захист  економічної  конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Зокрема, статтею 52 встановлено право органів Антимонопольного комітету України накладати штрафи, розміри яких передбачені частиною другою вказаної статті в залежності від характеру порушення законодавства про  захист  економічної  конкуренції. При цьому за кожний день прострочення сплати штрафу стягується  пеня у  розмірі  півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати  розміру  штрафу,  накладеного  відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування  пені  припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України,  голів  його  територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа,  на  яку  накладено  штраф   за   рішенням   органу Антимонопольного  комітету  України,  сплачує  його  у двомісячний строк  з  дня  одержання  рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки,  передбачені рішенням, та пені  органи  Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Зазначені обставини справи з урахуванням наведених приписів чинного законодавства дають підстави суду стверджувати про те, що строк оплати відповідачем штрафу сплив 10.12.2008 року. Проте, як свідчать матеріали справи, зазначений штраф відповідачем не сплачено, що є правовою підставою для стягнення 2000,00 гривень з відповідача на користь Державного бюджету України. Розглянувши ж розрахунок пені (аркуш справи 15), суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у визначеній позивачем розмірі, оскільки така вимога позивача ґрунтується на приписах закону та відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Оскільки спір по даній справі виник з вини відповідача, витрати по оплаті державного мита у сумі 102,00 гривень та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-будівельної компанії „Усачови” (код ЄДРПОУ 33411006, 61068, м. Харків, вул. Крупської, буд. 54, відомості про рахунки, відкритих в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (УДК у Московському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ УДК 24134596, р/р 31112106700007, МФО 851011, ГУДКУ у Харківській області, символ звітності 106) штраф в сумі 2000,00 гривень та пеню в сумі 930, 00 гривень.

Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-будівельної компанії „Усачови” (код ЄДРПОУ 33411006, 61068, м. Харків, вул. Крупської, буд. 54, відомості про рахунки, відкритих в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів -  УДК в м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011) - 102,00 гривень витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-будівельної компанії „Усачови” (код ЄДРПОУ 33411006, 61068, м. Харків, вул. Крупської, буд. 54, відомості про рахунки, відкритих в установах банків, в матеріалах справи відсутні) на користь держбюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст судового рішення підписаний 25 лютого 2009 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.