Постанова

від 15.04.2013 по справі 812/3001/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2013 року Справа № 812/3001/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача - УПФУ в Ленінському районі

м. Луганська: Ткаченко Є.А. (довір. № 654/09 від 10.04.2013,

дійсна до 10.04.2014),

представника відповідача - Державного підприємства «Луганське

шахтобудівельне управління»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 91302,68 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 91302,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в УПФУ в Ленінському районі м. Луганська як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 24.05.1999. Управління пенсійного фонду здійснює виплату пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача, згідно норм п. «а» 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 має заборгованість перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська з відшкодування виплачених пільгових пенсій, яка станом на 01.02.2013 складає 91302,68 грн. Заборгованість на теперішній час не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 91302,68 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення розгляду справи повідомлявся належним чином, ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог до суду не надходило, про причини неявки невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності предстаника відповідача.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Державне підприємство «Луганське шахтобудівельне управління» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.02.2001 за № 13821200000004031 (а. с. 6), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 5), у встановленому порядку зареєстрований у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 24.05.1999 за № 01-0790 (а. с. 4).

Судом встановлено, що позивач у період з 01.11.2012 по 01.01.2013 сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії за Списком № 1, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а. с. 10 зв., 11 зв., 12 зв.-13, 14 зв., 15 зв., 17-18, 19 зв.).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу зазначену в розрахунках суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, за відповідачем утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 в сумі 91302,68 грн., що також підтверджується розрахунком суми заборгованості (а. с. 8) та карткою особового рахунку платника (а. с. 9).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України від 05.11.1991 «Про пенсійне забезпечення» не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивача звільнено від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 91302,68 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» (юридична адреса: 91047, м. Луганськ, пров. Краснодонський, 2, р/р 2600830180010 в ФЛЦВ «ПІБ» м. Луганськ, МФО 304308, іден. код 00180999) на користь Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, 42, р/р 25606301726 в Обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792330) заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 у розмірі 91302,68 грн. (дев'яносто одна тисяча триста дві гривні шістдесят вісім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19 квітня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва