Рішення

від 16.04.2013 по справі 901/875/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2013 Справа №901/875/13-г

За позовом прокурора Первомайського району Автономної Республіки Крим (вул. 87 Дивізії, 8, смт. Первомайське, Первомайський р-н, АР Крим, 96300) в інтересах держави в особі:

Первомайського управління водного господарства (вул. Жовтнева, 138, смт. Первомайське, Первомайський р-н, АР Крим, 96300)

до відповідача - публічного акціонерного товариства "Кірова" (вул. Шкільна, 2, с. Кормове, Первомайський р-н, АР Крим, 96301)

про стягнення 78330,60 грн.

Суддя І. І. Дворний.

представники:

прокурор - Провотар Т.В., посвідчення №013906 від 11.12.12, старший прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя;

від позивача - Метельська І.О, довіреність №06-13/75 від 18.02.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: 07 березня 2013 року прокурор Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах Первомайського управляння водного господарства звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Кірова» 78 677,82 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 173 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України та мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків за договором про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур №49 від 07 травня 2012 року в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг з водопостачання, через що заборгованість публічного акціонерного товариства «Кірова» за спожиту воду з травня 2012 складає 75793,51 грн. Несплата вказаної заборгованості відповідачем у добровільному порядку і послугувала підставою для звернення прокурора з позовом до суду про її примусове стягнення з нарахованими на суму заборгованості інфляційними втратами у розмірі 454,77 грн. 3% річних у розмірі 404,92 грн. та пенею у розмірі 2024,62 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2013 року позовну заяву було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

26 березня 2013 року від Первомайського управління водного господарства до суду надійшли письмові пояснення у яких останнє повідомило суд про те, що повністю підтримує позов прокурора, надало детальний розрахунок заборгованості і просило залучити додаткові докази по справі. Вказані пояснення були прийняті судом до розгляду.

Через неявку прокурора та представника відповідача ухвалою суду від 26 березня 2013 року розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 16 квітня 2013 року, з'явився прокурор, який надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог в якій через невірне визначення кількості днів прострочення просив суд стягнути з відповідача на користь Первомайського управління водного господарства заборгованість по сплаті послуг з подачі води у розмірі 75793,51 грн., пеню у розмірі 2050,15 грн., 3% річних у розмірі 411,15 грн. та 75,79 грн. інфляційних втрат, що разом складає 78330,60 грн. Представник Первомайського управління водного господарства підтримав пояснення прокурора та також надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог з урахуванням якої просив суд стягнути з відповідача на свою користь 75793,51 основного боргу, 2050,15 грн. пені., 411,15 грн. 3% річних та 75,79 грн. інфляційних втрат. Вказані заяви були прийняті судом до розгляду.

Відповідач позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований рекомендованою кореспонденцією.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням публічного акціонерного товариства "Кірова" є адреса: вул. Шкільна, 2, с. Кормове, Первомайський р-н, АР Крим, 96301. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, з огляду на що, відповідач був належним чином сповіщений судом про дату, час і місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, надані у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2012 року Первомайське управління водного господарства (за договором виконавець) та публічне акціонерне товариство "Кірова" (за договором замовник) уклали договір №49 від про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур, який, відповідно до пункту 1.1, передбачає умови та порядок подачі води для поливу сільськогосподарський культур, а також розрахунків за послуги по її подачі.

Досліджуючи умови укладеного між сторонами договору, судом встановлено, що подача води водокористувачу здійснюється: до точки водовиділу, якою є гідротехнічна споруда, насосна станція, канал, трубопровід, що перебувають на балансі виконавця, з яких здійснюється подача води замовнику, та з точки водовиділу (пункт 1.2 договору).

У розділі 2 договору, сторони узгодили свої права та обов'язки, зокрема, виконавець зобов'язався здійснювати подачу води згідно з планом поливу відповідно до заявок замовника протягом поливного сезону 2012 року обсягами, що не перевищують проектні можливості міжгосподарської зрошувальної мережі.

Подача води здійснюється в обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії, яка буде використана головними і перекачувальними державними насосними станціями для транспортування води до точки водовиділу, при умові своєчасного виконання замовником зобов'язань, передбачених у пункті 2.2. цього договору.

Відповідач, як замовник послуг, зобов'язався завчасно оплачувати виконавцю вартість послуг з подачі води згідно актів та вести облік забраної води, забезпечити звірку обсягів поданої та використаної електроенергії, підписання відповідних актів до 25-го числа поточного місяця (пункти 2.2.3, 2.2.9).

Порядок обліку спожитої води, електроенергії та взаєморозрахунки сторони узгодили у розділі 3 договору.

Згідно пункту 4.1 договору, оплата вартості послуг з подачі води на полив зрошуваних земель здійснюється за договірною ціною вартості послуг з подачі 1 куб.м. води за фактично подані обсяги води відповідно до положень Методики формування ціни на подачу води на зрошення, промислові та комунальні потреби, затвердженої наказом Держводгоспу від 29 листопада 2006 року №233.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань встановлена у розділі 5 договору, зокрема, за невиконання замовником пункту 4.1 договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожний ден прострочення оплати послуг (пункт 5.3 договору).

Договір набрав чинності з моменту його підписання та діє сторонами до повного виконання ними своїх зобов'язань, а умови договору між сторонами зберігають свою чинність на весь строк дії договору (пункти 7.1-7.2).

Так, в матеріалах справи наявний план-заявка на подачу води та проведення поливів сільськогосподарський культур по договору №49 від 07 травня 2012 року у якому сторони визначили обсяги середньодобових витрат. Вказана заявка підписана уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень і скріплена печатками.

У додатку 1 до договору сторонами досягнуто домовленості про розмір договірної ціни на послуги з подачі 1 тис. куб.м. води, про що складено протокол погодження договірної ціни, зокрема, вартість води до точки водовиділу складає 166,00 грн., по зоні СКК - 6,00 грн., з точки водовиділу на зернові культури, технічні, овоче-бахчеві, влагозарядка та повторні поливи - 130,00 грн., на кормові, багаторічні насадження - 40,00 грн., городи під картоплю - 30,00 грн.

Також, сторонами узгоджено та підписано акт витрат електроенергії по спецфонду, який викладений у додатку 5 до договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог вказаного договору виконавцем надавались послуги з подачі води, про що свідчать акти приймання-передачі води за 2012 рік (а.с. 31, 33-34, 36, 37), акти витрат електроенергії по спецфонду за 2012 рік (а.с. 30, 32, 35, 36-37), а відповідачем надані послуги частково оплачувались, про що свідчать виписки по особовому рахунку (а.с. 38-53).

При досліджені наданих актів та виписок, судом встановлено, що у травні 2012 року відповідачу виконавцем надано послуги з подачі води на суму 39198,87 грн., з яких узгоджена сума за актами - 11175,40 грн. (за воду) та 28023,47 грн. (за електроенергію по спецфонду), а відповідачем 07 травня 2012 року оплачено 5000,00 грн. та 22 травня 2012 року - 33500,00 грн., з урахуванням чого несплаченими залишились надані послуги на суму 698,87 грн.

У червні 2012 року виконавець надав замовнику послуги з подачі води на загальну суму 48180,66 грн., з якої узгодженою є суми у розмірі 13419,00 грн. (за воду) та 34761,66 грн. (за електроенергію по спецфонду). Замовник, у свою чергу, 21 червня 2012 року оплатив 40000,00 грн., а 26 червня 2012 року 9000,00 грн. Так, за червень 2012 року відповідачем було переплачено позивачу 120,47 грн.

Також, у липні 2012 року відповідач спожив послуги з подачі води надані виконавцем на загальну суму 183896,74 грн., з якої узгодженою є суми у розмірі 54741,00 грн. (за воду) та 129155,74 грн. (за електроенергію по спецфонду). 09 липня 2012 року відповідач оплатив 50000,00 грн., 16 липня 2012 року - 50000,00 грн., 26 липня 2012 року - 27000,00 грн., 26 липня 2012 року - 6800,00 грн. Враховуючи те, що відповідач своєчасно не оплатив надані послуги у нього перед позивачем склалась заборгованість у розмірі 49976,27 грн.

За серпень 2012 року відповідач спожив послуги надані позивачем на загальну суму 152664,26 грн. з якої узгодив суму у розмірі 45127,60 грн. (за воду) та 107536,66 грн. (за електроенергію по спецфонду), оплатив 02 серпня 2012 року 60000,00 грн., 20 серпня 2012 року - 46000,00 грн. та 28 серпня 2012 року - 50000,00 грн. Надані послуги оплачувались не в повному обсязі, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у розмірі 46640,53 грн.

На виконання договору у вересні 2012 року відповідачу позивачем надано послуги на суму 11361,46 грн., з якої узгоджені 2300,40 грн. (за воду) та 9061,06 грн. (за електроенергію по спецфонду). 24 вересня 2012 року оплачено - 7682,92 грн., а 26 вересня 2012 року 2891,07 грн. Враховуючи те, що відповідач вчасно не сплатив узгоджену суму виникла заборгованість у розмірі 47428 грн.

Матеріали справи свідчать також про те, що відповідач за жовтень 2012 року спожив послуги з подачі води надані виконавцем на суму 69135,24 грн., з якої узгодив 19255,20 грн. (за воду) та 49880,04 грн. (за електроенергію по спецфонду). Послуги оплачені відповідачем 25 жовтня 2012 року не у повному обсязі - лише на суму 50000,00 грн., у зв'язку з чим, виникла заборгованість з наростаючим підсумком у розмірі 66563,24 грн. (19135,24 (сума з урахуванням проплат) + 47428 заборгованість за вересень).

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство "Кірова" спожило надані Первомайським управлінням водного господарства послуги з подачі води на суму 21770,58 грн., з якої узгодило з останнім суму у розмірі 6290,60 грн. (за воду) та у розмірі 15479,98 грн. (за електроенергію по спецфонду). Сплатив відповідач лише 2590,31 грн. 05 листопада 2012 року. Заборгованість за надані послуги з наростаючим підсумком склала 85743,51 грн. (19180,27 (сума з урахуванням проплат) + 66563,24 заборгованість за жовтень. Також, 25 грудня 2012 відповідач оплатив 9950,00 грн.

Підрахувавши всі оплати відповідача за надані послуги прокурор наполягає на тому, що заборгованість публічного акціонерного товариства "Кірова" перед Первомайським управлінням водного господарства станом на 01 березня 2013 року з наростаючим підсумком склала 75793,51 грн.

З метою досудового врегулювання правовідносин, що склались між сторонами з приводу виконання договору №49 від 07 травня 2012 року, Первомайське управління водного господарства 19 грудня 2012 року звернулось до відповідача з претензією, у відповідь на яку останній 04 січня 2013 року надіслав лист - зобов'язання з проханням відстрочити виконання зобов'язань по договору до 01 березня 2013 року.

Враховуючи те, що вартість наданих послуг відповідачем в повному обсязі сплачена не була, прокурор, представляючи інтереси державної організації, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані прокурором та позивачем докази і їх викладену правову позицію, суд вважає заявлені прокурором вимоги є правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України, статі 36-1 Закону України «Про прокуратуру» та статей 2, 29 Господарського процесуального кодексу України при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звернутись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших та інших юридичних осіб. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатись до господарського суду в інтересах держави.

Так, предметом спору у справі є стягнення суми боргу з відповідача за надані на виконання умов укладеного між сторонами договору послуги, визначені у договорі, а також стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно статті 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на укладений між Первомайським управлінням водного господарства та публічним акціонерним товариством "Кірова" договір правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частинах, якими врегульовано відносини щодо виконання зобов'язання з надання послуг.

Частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок виконавця надати послугу особисто.

Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічне положення міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов договору (пунктів 2.2.3, 2.2.9), а саме, не здійснив повну оплату виконавцю вартості послуг з подачі води у строки, узгоджені сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України.

У статтях 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Всього за поливний сезон з травня по листопад 2012 року публічному акціонерному товариству «Кірова» надано послуг на суму 526 207,81 грн., з урахуванням часткової сплати боргу заборгованість станом на день розгляд справи становить 75793,51 грн.

Так, в порушення вимог зазначених норм Цивільного та Господарського кодексів України, умов договору відповідач не перерахував кошти на рахунок позивача у розмірах і на умовах, визначених договором №49 від 07 травня 2012 року, заборгувавши позивачу 75793,51 грн., що підтверджується вищенаведеними доказами, наявними у матеріалах справи. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду надано також не було, більш того, останній не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву з спростуванням доводів прокурора та позивача, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. За таких обставин, вказана сума боргу є підтвердженою та підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора Первомайського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Первомайського управління водного господарства в цій частині підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, суд вважає за необхідне застосувати частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено обов'язок боржника, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних. Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Тобто, фактично це є збитками, які сторона зазнала від існуючих в державі інфляційних процесів та в зв'язку з користуванням іншою стороною чужими грошовими коштами, що є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань.

Перевіривши матеріали справи, надані докази, суд визнав розрахунок прокурора та позивача інфляційних втрат у розмірі 75,79 грн. та 3% річних у розмірі 411,15 грн. з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 16 квітня 2013 року, правомірним, отже вимоги про стягнення вказаних грошових коштів також підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості за поставлений товар, інфляційних втрат та 3% річних прокурор та прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача 2050,15 грн. пені.

Так, частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В пункті 5.3 договору сторони передбачили, що за невиконання замовником пункту 4.1 договору встановлюється пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування пені, від суми заборгованості за кожний ден прострочення оплати послуг.

Згідно частини 1 та частин 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Отже, вказана норма права передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріалами справи підтвердилось неналежне виконання зобов'язань відповідачем в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги, з огляду на що, станом на 01 березня 2013 року заборгованість відповідача з наростаючим підсумком склала 75793,51 грн., що є підставою для нарахування відповідачу пені на вказану суму заборгованості.

Розглянувши розрахунок пені прокурора та позивача, судом самостійно здійснено його перевірку та з врахуванням поданих останніми 16 квітня 2013 року заяв про зменшення розміру позовних вимог встановлено його правомірність, з огляду на що, з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 2050,15 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь Первомайського управління водного господарства підлягає стягненню заборгованість по сплаті послуг з подачі води у розмірі 75793,51 грн., пеня у розмірі 2050,15 грн., 3% річних у розмірі 411,15 грн. та 75,79 грн. інфляційних втрат, що разом складає 78330,60 грн.

Господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1720,50 грн. (мінімальна ставка судового збору, що підлягає оплаті за даним позовом) суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду 16 квітня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено 22 квітня 2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кірова" (вул. Шкільна, 2, с. Кормове, Первомайський р-н, АР Крим, 96301, код 00853932) на користь Первомайського управління водного господарства (вул. Жовтнева, 138, смт. Первомайське, Первомайський р-н, АР Крим, 96300, код 05379139) заборгованість по сплаті послуг з подачі води у розмірі 75793,51 грн., пеню у розмірі 2050,15 грн., 3% річних у розмірі 411,15 грн. та інфляційні втрати у розмірі 75,79 грн.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кірова" (вул. Шкільна, 2, с. Кормове, Первомайський р-н, АР Крим, 96301, код 00853932) в доход Державного бюджету (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Дворний