Рішення

від 16.04.2013 по справі 904/1527/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.13р. Справа № 904/1527/13-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН", м. Нікополь Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Укргідропресмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 416 400,00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Баркова О.К. - довіреність № 61 від 12.03.2013 року

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Укргідропресмаш" про стягнення 396 000,00 грн. - збитків у зв'язку з неякісно виконаними роботами, 20 400,00 грн. - збитків на відшкодування витрат позивача на проведене експертне дослідження та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 20.03.2013 р., 16.04.2013 р. не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2013 р. та від 20.03.2013 р. були надіслані на адресу відповідача, що зазначена в позовній заяві та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.03.2013 р. вбачається, що відповідач значиться в ЄДР і його юридична адреса: 49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, буд. 106 А. Насамперед, на яку і було направлено кореспонденцію господарського суду, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Конверт повернувся органом зв'язку до суду з зазначенням "по закінчення терміну зберігання".

Відповідно до п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2013 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2013 р.

В судовому засіданні 16.04.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2010 р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено договір на надання технологічних послуг № 05-1/323 (далі - Договір), згідно з умовами якого виконавець зобов'язується надавати всі види технологічних послуг (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані виконавцем послуги (п.1.1. Договору).

Номенклатура, кількість, ціна послуг, строки передачі матеріалів для надання послуг, строки надання і умови передачі результатів наданих послуг вказуються в Специфікаціях, які являються невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

Згідно зі Специфікації № 1 від 30.04.2010 р. до договору - найменування послуги - реставрація головного плунжеру П667.13.394 Н рест. Сума поставки по даній специфікації складає 396000,00 грн. Строк поставки товару - 19.01.2011 р.

Відповідно з умовами Договору відповідач виконав замовлені роботи, про що свідчить акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 11.01.2011 р. (а.с. 16).

За виконанні роботи позивач сплатив відповідачеві 396 000,00 грн. згідно платіжних доручень №1397 від 14.05.2010 р. та № 2702 від 18.03.2011 р.

21.02.2012 р. позивач виявив недоліки, про що проінформував відповідача листом № 05-4-62 від 21.02.2012 р.

27.02.2012 р. сторони склали акт про те, що модернізований за Договором плунжер має несправні (дефекти) у вигляді поздовжніх рисок довжиною до 2 м. та поздовжнє відшарування металу довжиною до 1,5 м.

10.07.2012 р. сторони підписали Угоду № 1 до Договору предметом даної Угоди є врегулювання спірних питань між сторонами, що виникли з приводу виникнення несправностей (дефектів) плунжера, що був реставрований "Укргідропроесмаш" за Договором № 05-1/323 від 26.04.2010 р.

Враховуючи, що на цей час у обох Сторін є сумніви - що є причиною виявлених несправностей (дефектів, сторони спільно погодили звернутися до Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (далі - Інститут) з метою отримання від Інституту висновку щодо причин виявлених несправностей (дефектів) (п.3. Угоди №1 до Договору).

26.09.2012 р. між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (виконавець) та ПрАТ "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" (замовник) укладено Договір № 2687/05-4/1063 на проведення науково-технічної експертизи.

Відповідно до п. 1.1. Договору на проведення науково-технічної експертизи замовник доручає, а виконавець приймає на себе обв'язки на проведення науково-технічної експертизи (надалі робіт): "Проведення науково-технічної експертизи можливих причин виходу з ладу наплавленого плунжера преса 3150 на ПрАТ "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" з наданням відповідного протоколу."

Згідно до п. 2.1. Договору на проведення науково-технічної експертизи за виконану роботу згідно з цим Договором замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну (Додатком №2): 17 000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. Податком на додану вартість: 3 400,00 (три тисяч чотириста) грн. 00 коп. Усього: 20 400,00 (двадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп.

На проведення експертного дослідження позивач сплатив кошти у сумі 20 400грн.(платіжне доручення № 205616 від 05.10.2012 р. , № 207127 від 30.10.2012 р. ) та були оформлені акти виконаних робіт з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України від 31.10.2012 р., від 20.11.2012 р. за проведення такого дослідження, та отримав відповідний висновок від Інституту, з якого випливає, що особою, відповідальною за виявлені недоліків є відповідач.

На виконання умов Угоди позивач звертався до відповідача з вимогою щодо проведення відповідного ремонту (вих. № 05-4-180 від 24.01.2013 р.), встановивши в цьому листі строк для проведення ремонту до 10.02.2013 р., яке відповідачем залишено без відповіді.

Відповідно до п. 6.5. Договору у випадку встановлення суттєвих недоліків у результаті виконаних робіт, що не дозволяють позивачеві використовувати у своєй виробничій діяльності деталі, вироби, напівфабрикати, відповідач повертає позивачеві реальні збитки ( оплачені за надання таких послуг суми, залогову вартість переданих виконавцю по акту прийому - передачі детілів/або полуфабрикатів і інш.) і/або втрачену вигоду.

Актом технічного огляду головного плунжеру головного циліндру пресу 3150т трубопресової лінії № 2 ПрАТ "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" від 14.02.2013р. визнано недоліки головного плунжеру істотними та такими, що унеможливлюють використання головного плунжеру та відповідно пресу 3150 т відповідно до їх призначення.

Позивач листом 15.02.2013 р. за № 01-3-351 звернувся до відповідача з проханням повернути суму 396 000 грн. та відмовляється від Договору, оскільки встановлений строк до 10.02.2013 р. відносно виконання ремонту від відповідача дій по проведенню ремонта і інформації не надходило(а.с. 39).

Позивач листом 14.02.2013 р. за № 01-3-351/1 звернувся до відповідача з проханням здійснити компенсацію коштів у сумі 20 400 грн. , які були оплачені за експертне дослідження(а.с. 40).

На час розгляду справи спірна сума збитків у зв'язку з неякісно наданими послугами у розмірі 396 000 грн. та збитків на відшкодування витрат позивача на проведене експертне дослідження у розмірі 20 400 грн. відповідачем добровільно не погашена , доказів виконання відповідачем , матеріали судової справи не містять.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ст. 22 Цивільного кодексу України).

Під збитками розуміються витрати, зробленіуправленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Обов'язок по відшкодуванню збитків настає для суб'єктів господарювання у разі порушення господарського зобов'язання в результаті неналежного виконання (або невиконання) умов договору (ст. ст. 224, 229 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 611, 623 Цивільного кодексу України).

Упущена вигода містить у собі неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Враховуючи викладені обставини справи та вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про те, що позов про стягнення з відповідача збитків в сумі 396 000 грн., сплачених в якості оплати згідно Договору на виконання технологічних послуг № 05-1/323 від 26.04.2010р., завданих в результаті неякісного виконання умов договору та на відшкодування витрат позивача на проведене експертне дослідження у розмірі 20 400 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

В силу положень ст. ст. 16, 549-551, 611 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4 7 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Укргідропресмаш" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, буд. 106 А; код ЄДРПОУ 35807313) на користь Приватного акціонерного товариства "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т Трубників, буд. 56; код ЄДРПОУ 30926946) 396 000,00 грн. (триста дев'яносто шість тисяч грн. 00 коп.) - збитків з неякісно виконаними роботами, 20 400,00 грн. (двадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.) - збитків на відшкодування витрат позивача на проведене експертне дослідження, 8 328,00 грн. (вісім тисяч триста двадцять вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 22 " квітня 2013 р.