Постанова

від 05.04.2013 по справі 2а-0770/3581/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2013 рокум. Ужгород№ 2a-0770/3581/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Шмідзен І.Ю.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 15.01.2013 року) ,

відповідача: Борсенко О.В. (довіреність від 15.03.2013 року № 59/10-0

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанови в повному обсязі складена 16 квітня 2013 року.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.3-9 Т.1) до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатській області (далі - відповідач, Мукачівська ОДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 9 листопада 2012 року № 0176631742 (про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 96433,75 грн. та № 0176641742 (про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 111141,00 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем всупереч норм чинного законодавства, зокрема, підставою для визначення податкових зобов'язань по податку з доходів фіз. осіб та ПДВ є віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум по взаємовідносинах її з контрагентами, які є непідтвердженими, безтоварними та не направленими на настання реальних господарських результатів - та такий висновок є необґрунтованим, суперечить законодавству та обставинам справи. Вартість отриманих товарів правомірно віднесено до складу валових витрат та ПДВ у вартості отриманих товарів відноситься до складу податкового кредиту, згідно норм Податкового кодексу України. Стосовно висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій - посилається на реальність їх здійснення (та зазначає, що дане питання перевіркою фактично не досліджувалось, фінансово - господарські документи позивача (які підтверджують виконання умов договору) фактично не перевірялись), тобто, висновок про безтоварність операцій суперечить обставинам справи, крім того, укладені позивачем безтоварні (на думку перевіряючи) угоди не визнавались недійсними в судовому порядку в зв'язку з їх фіктивністю (у відповідності до вимог Цивільного кодексу України), крім того, можливі порушення податкового законодавства, допущені контрагентом позивача, не впливають на права або обов'язки позивача та не можуть бути підставою для визначення йому податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 09.11.2012 року за №№ 0176631742, 0176641742.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Мукачівської ОДПІ від 24.01.2013 року за № 122/9/10-009, а.с.36-41 Т.1), згідно якого позов не визнав, посилаючись на те, що в ході перевірки встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами (відсутність доказів транспортування товарів, найманої робочої сили, сертифікатів відповідності товарів, інше), тобто, відсутній факт поставки товарів (робіт, послуг). По взаємовідносинах з ФГ "Колоденське" вказує, що оскільки відбулась безоплатна передача - позивачем зайво включено до витрат вартість переданих матеріалів. Таким чином, позивачем в податковому обліку відображено операції, що фактично не відбулись, які не створюють наслідків стосовно формування складу витрат та податкового кредиту, в зв'язку з чим оскаржені податкові повідомлення - рішення прийняті Мукачівською ОДПІ у відповідності до вимог законодавства, є правомірними та не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у поданому письмовому запереченні проти позову, та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Проведеною Мукачівською ОДПІ плановою документальною виїзною перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ФОП ОСОБА_3, дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби за період з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року, податку на додану вартість з 01.08.2009 року по 31.12.2011 року (акт Мукачівської ОДПІ від 26.09.2012 року за № 3252/17-02/2947601868, а.с.10-28 Т.1) встановлено порушення:

1). п.177.4, п.177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, чим занижено до сплати в бюджет податок на доходи фізичних осіб на суму 77147,00 грн.;

2). п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - зайво віднесено до податкового кредиту по ПДВ суми податку з вартості товарно - матеріальних цінностей без подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах господарської операції платника податків у сумі 92272 грн.

На підставі акту перевірки, 9 листопада 2012 року Мукачівською ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0176631742 (а.с.30 Т.1, про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 96433,75 грн. (за основним платежем - 77147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19286,75 грн.);

- № 0176641742 (а.с.31 Т.1, про збільшення суми грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 111141,00 грн. (за основним платежем - 92272,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18869,00 грн.).

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку не оскаржено та ФОП ОСОБА_3 звернулось до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правила оподаткування доходів фізичних осіб станом на час виникнення спірних правовідносин були встановлені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року № 889 - IV (втратив чинність з 01.01.2011 року, діючий та в редакції Закону станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 889).

Згідно пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону 889, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Згідно з п. 22.10 ст. 22 Закону 889, до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - СПД стосовно оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю діють положення розділу IV Декрету. Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26 грудня 1992 року № 13-92 (далі - Декрет).

Ст. 13 Декрету передбачено, що згідно з розділом IV Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Згідно зі ст. 13 Декрету, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п. 5. 1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1995 року № 334/94-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 року , діючий та в редакції Закону чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 334) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону 334, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Аналогічна норма передбачена положеннями Податкового кодексу України (діє з 01.01.2011 року, далі - ПК України), згідно пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14 якого - господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності (згідно приписів ст. 3 ГК України, п. 1.32 ст. 1 Закону334 та пп.14.1.36 ) є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. (При цьому, сформульоване в ГК України визначення господарської діяльності є загальним і має застосовуватися в усіх випадках, а визначення, наведене в Законі 334, - лише у сфері дії цього Закону з урахуванням загального визначення). Виходячи з наведеного, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону 334 встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі! витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

До складу валових витрат не належать виплати винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час), згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону 334.

Згідно преамбули Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996 - XIV (з наступними змінами та доповненнями, далі - Закон 996) - цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Статтею 9 Закону України 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського і та податкового обліку, та згідно даної норми - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 3 Закону 996 встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовує грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року за № 88 затверджено Положення про документальне і забезпечення записів у бухгалтерському обліку (зареєстроване в Мінюсті України 05.06.1995 року за №168/704, з наступними змінами та доповненнями, далі - Положення), та згідно п. 1.2 Положення - господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копіями договорів, укладених ФОП ОСОБА_3 з ФГ "Колоденське" від 01.02.2011 року (а.с.143 Т.1), від 01.02.2011 року № 1 (а.с.146 Т.1), від 01.08.2011 року (а.с.88-89 Т.1), з ТОВ "Креата" від 15.02.2011 року № 1 (а.с.216 Т.1), з ТОВ "Крафт ЛВ" від 16.05.2011 року № 7 (а.с.63 Т.1), з ТОВ "Трокаспромоімпекс" від 04.04.2011 року № 5 (а.с.211 Т.1), з ТОВ "МТС Імпекс Гмбх" від 05.04.2011 року № 6 (а.с.212 Т.1), з ПП "МКМ-Сервіс" від 21.02.2011 року № 210211 (а.с.213 Т.1), з ПП "Обрій" від 04.07.2011 року № 13/1 (а.с.64Т.1), з ЧАТ "ХарМ" від 26.07.2011 року № 15 (а.с.95-96 Т.1), з ФОП ОСОБА_4 від 14.06.2011 року № 9 9а.с.97 Т.1), з ТОВ "Слобожанський миловар" від 30.03.2011 року № 1/ОСнаб/11 (а.с.98-99 Т.1), з ТОВ "Авіс" від 22.03.2011 року № 2 (а.с.100101 Т.1), з ТОВ "Кормотех" від 15.02.2011 року № 15/02-11 (а.с.102 Т.1), з ВАТ "Миронівський хлібопродукт" від 25.01.2011 року за № ЧПП-11 (а.с.102-103 Т.2), з ЗАТ "АПК-Інвест" від 31.01.2011 року № ДМП-11 (а.с.103 Т.2), з ЗАТ "Чернігівський м'ясокомбінат" від 27.01.2011 року № 0000015 (а.с.104 Т.2), з ТОВ "Західноукраїнська аграрна компанія" від 31.12.2010 року № 0468 (а.с.105 - 106 Т.2), з ТОВ "Євро - комерс" від 01.04.2011 року № 6К-044 (а.с.107-108 Т.2), з ТОВ "Заготсервіс" від 20.05.2011 року № 5/20 (а.с.109-110 Т.2), з ЗАТ "Дрогобицький м'ясокомбінат" від 03.06.2011 року № 010611 (а.с.111-112 Т.2), з ЗАТ "Агропродукт" від 26.05.2011 року № 5-26/11 (а,с.113 Т.2), з ПП "Білаки" від 16.06.2011 року № 10 (а.с.114 Т.2), з ТОВ "Богатир" від 20.06.2011 року № 20/06-1 (а.с.115 Т.2), з ТОВ "Західно - українська корпорація" від 12.07.2011 року № МК-0073 (а.с.116-117 Т.2), з МП "Плай" від 12.07.2011 року № 33 (а.с.118), документів щодо проходження ветеринарного контролю, зокрема, договорів про надання ветеринарних послуг, ветеринарних свідоцтв, посвідчень про якість, висновків ветеринарних досліджень (а.с.82-83 Т.1, а.с.5-101 Т.2), актів (прийому передачі, виконаних робіт) (а.с.50 Т.1, а.с.52 Т.1, а.с.54-55 Т.1, а.с.57 Т.1, а.с.60-61 Т.1, а.с.65-72 Т.1, а.с.147-149 Т.1, а.с.152-156 Т.1, а.с.160-163 Т.1, а.с.165 Т.1, а.с.168-172 Т.1, а.с.175-179 Т.1, а.с.182-185 Т.1, а.с.187 Т.1, а.с.189-193 Т.1, а.с.195 т.1, а.с.197-198 Т.1, а.с.200 Т.1, а.с.202-203 Т.1, а.с.205 Т.1, а.с.207 Т.1, а.с.209 Т.1, ) податкових та видаткових накладних (а.с.а.с.48-49 Т.1, а.с.51 Т.1, а.с.53 Т.1, а.с.56 Т.1, а.с.58-59 Т.1, а.с.73-81 Т.1, а.с.84-87 Т.1, а.с.103-142 Т.1, а.с.106 Т.1, а.с.150-151 Т.1, а.с.157-159 Т.1, а.с.164 Т.1, а.с.167 Т.1, а.с.173-174 Т.1, а.с.180-181 Т.1, а.с.186 Т.1, а.с.194 Т.1, а.с.196т.1, а.с.199 Т.1, а.с.201 Т.1, а.с.204 Т.1, а.с.206 Т.1, а.с.208 Т.1, а.с.210 Т.1, а.с.217-250 Т.1, а.с.1-4 Т.2, а.с.119-235 Т.2), виписок особового рахунку ФОП ОСОБА_3 у банках (а.с.1-15 Т.3) - підтверджується здійснення господарської діяльності у сфері закупівлі, транспортування, переробки та реалізації продукції тваринного походження, отримані товари використані в господарській діяльності, за наслідками отримання товарів та послуг на вартість отримання правомірно сформовані валові витрати, таким чином, реальність здійснення господарських операцій підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пп.1.14.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абзац "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

При цьому, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, акт Мукачівської ОДПІ від 26.09.2012 року за № 3252/17-02/2947601868 не містить жодного посилання на порушення ФОП ОСОБА_3 норм Податкового кодексу України стосовно формування ним податкового кредиту з ПДВ, що слугували підставою для збільшення податкових зобов'язань з ПДВ, та в акті в провину позивачці відповідні порушення податкового законодавства не ставляться. В акті зазначено про те, що не підтверджується наявність факту придбання/реалізації товарів в зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку контрагентів позивачки.

Матеріалами справи підтверджено реальність здійснення господарських операцій, тобто, використання придбаних товарів в господарській діяльності, правомірність віднесення вартості товарів та послуг до складу валових витрат та, відповідно, формування податкового кредиту з ПДВ на суми ПДВ, сплаченого у вартості отриманого товару та послуг, в зв'язку з чим судом відхиляються доводи відповідача щодо неправомірності формування податкового кредиту, оскільки матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено як факт здійснення господарських операцій з отримання придбаних товарів, так і факт їх подальшого використання в господарських операціях.

Згідно з вимогами чинного законодавства, обов'язок контролювати своїх контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, більше того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання (по здачі податкової звітності чи по сплаті податків до бюджету), то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Стосовно позиції податкового органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій за договором підряду в зв'язку з відсутністю наміру її здійснення, суд констатує наступне:

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України наведено визначення правочину, згідно якої, правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Тобто, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Частиною 2 ст. 234 ЦК України передбачено, що фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Відповідно до презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності визначення зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та по ПДВ, тобто, не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, вимоги позову щодо визнання їх протиправними та скасування відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувавши повністю податкові повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 09.11.2012 року за №№ 0176631742, 0176641742.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, та такими є витрати зі сплати судового збору у розмірі 2076,00 грн. (згідно квитанції від 04.12.2012 року за № 37 (а.с.2 Т.1), та дана сума підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 9 листопада 2012 року № 0176631742 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_3 по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 96433,75 грн. (за основним платежем - 77147,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 19286,75 грн.).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 9 листопада 2012 року № 0176641742 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_3 по податку на додану вартість у розмірі 111141,00 грн. (за основним платежем - 92272,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18869,00 грн.).

4. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4) витрати зі сплати судового збору у сумі 2076,00 грн. (дві тисячі сімдесят шість гривень).

5. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І.Рейті