Рішення

від 26.02.2009 по справі 18/2-130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/2-130

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2009 р.Справа № 18/2-130

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Охотницької Н.В.          

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Приватного підприємства «Агропром»м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, Хмельницька область

до відповідача: Дочірнього підприємства «Лановецьке»м. Ланівці, вул. Привокзальна, 51, Лановецький район Тернопільська область

про стягнення заборгованості у сумі 947 520,48 грн., з яких: 587 579,75 грн. –основний борг, 31 318 грн. –штраф, 31 318 грн. –пеня, 297 304,73 грн. –різниця до курсу долара США.

За участю представників сторін:

Позивача: Стороженко С.І., довіреність № 60 від 31.12.2008 р.

Відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Приватне підприємство «Агропром»звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Лановецьке»заборгованості у сумі 947 520,48 грн., з яких: 587 579,75 грн. –основний борг, 31 318 грн. –штраф, 31 318 грн. –пеня, 297 304,73 грн. –різниця до курсу долара США.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе визначені умовами договору поставки № 03/04-08Хм від 02.04.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, зокрема не в повному обсязі провів оплату за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, довіреності серії НБМ № 391707 від 03.04.2008 р., серії НБМ № 391720 від 16.04.2008 р., серії НБМ № 391739 від 08.05.2008 р., серії ЯОО № 134798 від 23.06.2008 р., серії ЯОО № 134800 від 01.07.2008 р., серії НБМ № 832563 від 12.07.2008 р., серії НБК № 974287 від 15.09.2008 р., серії НБК № 974297 від 19.09.2008 р., видаткові накладні № РН-0000106 від 03.04.2008 р., № РН-0000173 від 16.04.2008 р., № 0000191 від 17.04.2008 р., № РН-0000288 від 23.04.2008 р., № РН-0000400 від 08.05.2008 р., № РН-0000425 від 12.05.2008 р., № РН-0000439 від 14.05.2008 р., № РН-0000472 від 20.05.2008 р., РН-0000407 від 08.05.2008 р., РН-0000686 від 23.06.2008 р., № РН-0000721 від 01.07.2008 р., № РН-0000784 від 12.07.2008 р., № РН-0000937 від 16.09.2008 р., № РН-0000954 від 19.09.2008 р., акт звірки взаєморозрахунків від 11.12.2008 р., вимогу № 59 від 29.12.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду  за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

02.04.2008 р. між приватним підприємством «Агропром», в подальшому постачальник, та дочірнім підприємством «Лановецьке», в подальшому покупцем, був укладений договір поставки № 03/04-08 Хм.

За умовами даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо – технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму (п. 1.1. договору).

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару та терміни оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях –додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.1. договору ціна товару вираховується як сума вартості усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність покупцю.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій  діяльності або у інших цілях, не пов'язаних  з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти  товар і сплатити  за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу –однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 03/04-08 Хм від 02.04.2008 р. приватне підприємство «Агропром»передало, а дочірнє підприємство «Лановецьке»прийняло згідно:

-          видаткової накладної № РН-0000106 від 03.04.2008 р. товар на загальну суму 296126,93 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000173 від 16.04.2008 р. товар на загальну суму 150288,72 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000191 від 17.04.2008 р. товар на загальну суму 6705,60 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000288 від 23.04.2008 р. товар на загальну суму 15304,75 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000400 від 08.05.2008 р. товар на загальну суму 9496,24 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000425 від 12.05.2008 р. товар на загальну суму 20932,56 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000439 від 14.05.2008 р. товар на загальну суму 275000 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000472 від 20.05.2008 р. товар на загальну суму 593,52 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000407 від 08.05.2008 р. товар на загальну суму 119780,76 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000686 від 23.06.2008 р. товар на загальну суму 11817 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000721 від 01.07.2008 р. товар на загальну суму 186664 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000784 від 12.07.2008 р. товар на загальну суму 52520 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000937 від 16.09.2008 р. товар на загальну суму 40040 грн.;

-          видаткової накладної № РН-0000954 від 19.09.2008 р. товар на загальну суму 918,65 грн.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків від 11.12.2008 р., який підписаний уповноваженими представниками сторін без заперечень, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб відповідач визнав заборгованість перед позивачем в сумі 745579,75 грн.

Як стверджує позивач, та підтверджується банківськими виписками, оплата за отриманий згідно умов вищезазначеного договору товар вже після підписання вищезазначеного акта проведена частково, в сумі 158 000 грн., відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 587579,75 грн.

Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в вищезазначеній сумі, яку і просить позивач стягнути в судовому порядку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Так, п. 7.2. договору встановлено, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою продавцю за поставлений товар, сплачуючи штраф у розмірі 24 % річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день протермінування оплати.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані 24 % річних в сумі 31 318 грн. за період з 16.10.2008 р. по 05.01.2009 р.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем до матеріалів справи долучений розрахунок, згідно з яким він просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати у сумі 31 318 грн., що нарахована за період з 16.10.2008 р. по 05.01.2009 р.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені в вказаній сумі.

Крім того, п. 2.3. договору встановлено, що сторони встановлюють ціну та загальну вартість товару в гривнях, а також визначають їх еквівалент в доларах США. Сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в доларах США на офіційний курс гривні щодо долара на день фактичної оплати, однак сторони погоджуються, що ця умова не застосовується якщо офіційний курс гривні щодо долара США, встановлений на день фактичної оплати вартості товару покупцем, менший або рівний курсу який був встановлений на день підписання договору. Положення цього пункту застосовується при збільшенні офіційного курсу долара до гривні на 2 і більше %.

Згідно поданого розрахунку сума різниці відповідно до курсу долара станом на 05.01.2009 р. становить 297304,73 грн.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 947520,48 грн. за неналежне невиконання останнім своїх договірних зобов'язань обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 9 475,20 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства «Лановецьке»(м. Ланівці, вул. Привокзальна, 51, Лановецький район Тернопільська область, р/р 2600010186 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль», ІПН 340395919101) на користь приватного підприємства «Агропром»(м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, Хмельницька область, ідентифікаційний код 32810350, р/р 26003960105050 в ВАТ КБ «Хрещатик»Тернопільська філія, МФО 338653, ІПН 328103522048):

-          587 579 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 75 коп. боргу;

-          31 318 (тридцять одну тисячу триста вісімнадцять) грн. штрафу;

-          31 318 (тридцять одну тисячу триста вісімнадцять) грн. пені;

-          297 304 (двісті дев'яносто сім тисяч триста чотири) грн. 73 коп. різниці до курсу долара США;

-          9 475 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 20 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька