Рішення

від 20.02.2009 по справі 17/416-15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/416-15/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.09                                                                                 Справа № 17/416-15/25

          за позовом

відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”  в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськхолод», м. Луганськ

про стягнення 1 461 грн. 75 коп.

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача –не прибув;

від відповідача –Циганок Г.А., юрисконсульт по довіреності від 17.11.2008 р.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

          Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 917 грн. 92 коп., трьох відсотків річних 63 грн. 76 коп., витрат, пов'язаних з інфляційними процесами –440 грн. 31 коп. та пені у сумі 39 грн. 76 коп.  за розрахунковий період з грудня 2005 року по травень 2006 року (всього 1 461 грн. 75 коп.) за договором № 3328300999 від 04.10.05.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та вказує, що у відповідача перед позивачем станом на 18.02.09 заборгованість складає 347 грн. 16 коп., тому з розміром інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних не погоджується, крім того просить відмовити в задоволенні вимоги по стягненню пені в розмірі 39 грн. 76 коп., заявивши про застосування спеціальної позовної давності в 1 рік.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані суд встановив наступне.

Між сторонами укладено договір від 04.10.05 № 328300999 про надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3., 4.6. даного договору відповідач зобов'язаний сплачувати послуги зв'язку щомісячно до 20-го числа поточного місяця.

Відповідач відповідно до умов договору не оплатив послуги зв'язку, внаслідок чого за період з грудня 2005 року по травень 2006 року виникла заборгованість у сумі 917 грн. 92 коп.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Законом та договором інше не встановлено.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації»споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися  Правил  надання  та  отримання   телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати  умови  договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів сплати послуг не надав.

Таким чином позовна вимога про стягнення боргу підлягає задоволенню повністю у сумі 917 грн. 92 коп.  

Нарахований позивачем розмір інфляційних нарахувань в сумі 440 грн. 31 коп. є обґрунтованим. Тому, вимога позивача по стягненню з відповідача заявленої позивачем за позовною заявою суми інфляційних втрат задовольняється повністю.

Вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 63 грн. 76 коп. є обґрунтованими. Тому, вимога по стягненню трьох відсотків річних підлягає задоволенню повністю.

Позовна вимога про стягнення пені у сумі 39 грн. 76 коп., нарахованого позивачем на підставі п. 5.2 договору не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідач на підставі п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України заявив про застосування строку позовної давності в 1 рік до даної вимоги про стягнення пені.

Згідно ч. 1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Виходячи з положень п. 5.2 договору та з урахуванням вимог ст. 260 та ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності за вимогою про стягнення пені розпочався з  21.06.2006р.

Відповідно до п.  1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна заява подана позивачем до суду 09.10.2008р., тобто після спливу строку позовної давності відносно вимог по стягненню пені.

Положеннями ст. 267 Цивільного кодексу України визначено наступне:

- заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

- позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

- сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, у зв'язку зі спливом позовної давності за вимогою про стягнення пені та заявленням відповідача про застосування при вирішенні даного спору позовної давності, у задоволенні вимоги про стягнення пені у сумі 39 грн. 76 коп. слід відмовити.

Таким чином, оцінивши доводи відповідача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Стягненню підлягає борг у сумі 917 грн. 92 коп., інфляційні втрати у сумі 440 грн. 31 коп. та 3% річних у сумі 63 грн. 76 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 99 грн. 30 коп.  державного мита, а також 114 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Луганськхолод», м. Луганськ, вул. Кримська, б. 3, офіс 301, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31995853 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ, бульвар Т. Шевченко, 18,  ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21560766, в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії, м. Київ, вул. Міста Шалетт, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01189910: борг у сумі  917 грн. 92 коп., інфляційні втрати у сумі 440 грн. 31 коп. та 3% річних у сумі 63 грн. 76 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 99 грн. 30 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114 грн. 87 коп., наказ видати.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 23.02.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.  

Суддя

Є.Ю.Пономаренко