Рішення

від 18.04.2013 по справі 922/1093/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р.Справа № 922/1093/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Будівельник ДБК", м. Харків до Територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків про визнання права власності за участю представників сторін:

позивача - Михалюк В.С. (дов. № б/н від 15.03.2013 р.)

відповідача - не з'явився

3-я особа - Кінзбурської В.О. (дов. № 20 від 27.12.2012 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Будівельник ДБК", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на самочинно збудовані споруди - гаражі для зберігання автотранспорту по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові, площею забудови 660 м.кв., загальною площею приміщень 561,6 кв.м.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх. Вимоги ухвали суду не виконав.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Надав до суду додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 03.10.1989 року серії А01 № 075658 товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Будівельник ДБК» має статус юридичної особи з ідентифікаційним кодом 06652726, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1 480 120 0000 029929, юридична адреса: м. Харків, вул. Плиткова, 12.

Відповідно до рішення 41 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 24.02.2010 року №17/10 затверджено проекти відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатках та надано цим особам земельні ділянки для експлуатації об'єктів самочинного будівництва (п. 1,2).

У додатку №1 до цього рішення, яким передбачений перелік осіб, яким надаються земельні ділянки для експлуатації об'єктів самочинного будівництва, ТОВ фірмі «Будівельник ДБК» надано в оренду, за рахунок земель промисловості, земельну ділянку по вул. Плитковій, 12, площею 0,3764 га для експлуатації побудованих гаражів для зберігання автотранспорту до 31.12,2015 року.

При цьому, рішенням 4 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 26.07.2006 року № 81/06, юридичним та фізичним особам, зазначеним у додатку, надано дозвіл на збереження об'єктів самочинного будівництва.

Згідно додатку № 1 до цього рішення, ТОВ фірма «Будівельник ДБК» - дозволено збереження самочинно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту по вул. Плитковій, 12 та надано згоду на відведення земельної ділянки, площею орієнтовно 0,3422 га, для експлуатації вказаного об'єкту.

В 2006 році ТОВ «Геодезична фірма «СХМ» розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ фірмі «Будівельник ДБК» для експлуатації самовільно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту по вул.Плитковій, 12.

28.12.2007 року виготовлено Акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки по вул. Плитковій, 12.

17.06.2008 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області надано Висновок №4-23-3428, яким вважається за можливе погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ фірмі «Будівельник ДБК» для експлуатації самочинно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту по вул. Плитковій, 12 в Орджонікідзевському районі м. Харкова, загальною площею 0,3764 га

18.07.2008 року Управлінням містобудування та архітектури надано Висновок №6565/0/27-08, яким погоджено проект відведення земельної ділянки ТОВ фірмі «Будівельник ДБК» по вул. Плитковій, 12 для збереження самочинно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту та експлуатації вказаного об'єкту загальною площею 0,3764 га, та визнано можливим надати земельну ділянку на умовах, визначених чинним законодавством.

14.10.2008 року Управлінням земельних ресурсів у місті Харкові надано Висновок №2698/08, яким погоджено проект землеустрою та вважає за можливе відвести ТОВ фірмі «Будівельник ДБК» в оренду земельну ділянку площею 0,3764 га для збереження самочинно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту та експлуатації вказаного об'єкту за рахунок земель промисловості.

26.11.2008 року Управління культури та туризму надало Висновок № 08-10/6034, яким також погодило зазначений проект відведення земельної ділянки.

Розпорядженням від 27.07.2000 р. за №1460 було призначено державну комісію по прийняттю в експлуатацію гаражних боксів, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Плиткова, 12.

Також позивачем надано до суду Технічний висновок щодо стану будівельних конструкцій гаражних боксів по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові, який виконаний НВФ ТОВ «Левел» у 2005 році. У даному висновку зазначено, що технічний стан будівельних конструкцій гаражних боксів по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові задовільний. Будь-яких ознак порушення цілісності конструкцій не встановлено, перекриття знаходяться у задовільному стані, над воротами укладено залізобетонні перемички, які знаходяться у задовільному стані, цегляні стіни не мають деформації та тріщин. Застосовані матеріали та розмір конструктивних елементів мають достатню міцність та відповідають вимогам будівельних норм по несучій можливості.

ТОВ «Аскона» у 2006 році надало містобудівне обґрунтування збереження самовільно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту за адресою: вул. Плитков, 12 Орджоникідзевського району м. Харкова, згідно якого збереження об'єкту не потребує зміни існуючих червоних ліній, збереження об'єкту підніме рівень комфортності міського середовища та благоустрою території, та розташування існуючого об'єкту гаражних боксів для зберігання транспорту за адресою: вул. Плиткова, 12 у м. Харкові в існуючій системі міського середовища вважається доцільним.

Як представник Позивача зазначає у позові та у судових засіданнях, що на виділеній належним чином земельній ділянці по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові розташовані гаражні бокси для зберігання транспорту, площа забудови 660 кв.м., загальна площа приміщень 561,6 кв.м., але на даний момент право власності на ці гаражні бокси не встановлено та не зареєстровано, тобто вважаються самовільно побудованими.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у задоволенні позовних вимог Позивача слід відмовити, на підставі наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеним законом. Право власності є непорушним.

Статтею 331 Цивільного Кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка створена (виготовлена) особою, набувається нею.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Крім того, п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга ст.. 375 ЦК України), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб).

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області надано до суду Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за № 701-А від 19.04.2013 р. За результатами перевірки встановлено, що під час перевірки за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові встановлено наявність індивідуального житлового будинку, а нежитлові приміщення - гаражі, за зазначеною адресою відсутні, про що свідчать надані докази фотофіксації здійснення перевірки.

Виходячи з вищезазначених доказів суд доходить до висновку, що за адресою вул. Плиткова, 12 у м. Харкові нежитлових приміщень, тобто гаражів не існує. Оскільки Позивачем не доведено та не надано додатків, а ні до технічного висновку щодо стану будівельних конструкцій гаражних боксів, який виконаний НВФ ТОВ «Левел» у 2005 році у вигляді обмірочного креслення, а ні виготовленого ТОВ «Аскона» у 2006 році містобудівне обґрунтування збереження самовільно побудованих гаражів для зберігання автотранспорту. Позивач не спростував надані третьої особою докази.

Також суд при дослідженні матеріалів справи встановлює, що Позивачем надано лише копії документів у яких зазначено, що останньому надано згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із наведеного, на підставі наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про те, що Позивачем не доведено щодо наявності самочинно побудованих гаражів по вул. Плитковій, 12 у м. Харкові та не спростовано наданих третьою особою доказів. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст. 49 ГПК України та зазначає, що сплата судового збору покладається на Позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 4, 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 326, 328, 331, 332, 376 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 23.04.2013 р.

Суддя Жигалкін І.П.