Рішення

від 26.02.2009 по справі 18/6-141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/6-141

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2009 р.Справа № 18/6-141

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Охотницької Н.В.             

Розглянув матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Круг»м. Львів, вул. Жовківська, 30

до відповідача: Приватного підприємства «Брунекс шуз»м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 28, Тернопільська область

про стягнення заборгованості у сумі 64 003,26 грн., з яких: 35 812,60 грн. –основний борг, 25 426,95 грн. – пеня, 2 345,73 грн. –інфляційні нарахування, 417,98 грн. –3% річних

За участю представників:

Позивача: Шовгун І.А. –директор

Відповідача: не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81 –1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Круг»звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з приватного підприємства «Брунекс шуз» суми боргу у розмірі 64 003,26 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе умовами договору № 03/06-08 від 01.06.2008 р. зобов'язання виконав не належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість, на яку в порядку, визначеному законодавством нараховані штрафні санкції.

В підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, рахунки –фактури № КР-0000024 від 05.06.2008 р., КР-0000026 від 17.06.2008 р., № КР-0000027 від 01.07.2008 р., № КР-0000028 від 08.07.2008 р., № КР-0000030 від 28.07.2008 р., № КР-0000031 від 31.07.2008 р., № КР-0000032 від 11.08.2008 р., Акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) № КР-0000024 від 05.06.2008 р., № КР-0000026 від 17.06.2008 р., № КР-0000027 від 01.07.2008 р., № КР-0000028 від 08.07.2008 р., № КР-0000030 від 28.07.2008 р., № КР-0000031 від 31.07.2008 р., № КР-0000032 від 11.08.2008 р., видаткові накладні № КР-0000011 від 05.06.2008 р., № КР-0000007 від 17.06.2008 р., № КР-0000009 від 01.07.2008 р., № КР-0000012 від 08.07.2008 р., № КР-0000013 від 28.07.2008 р., № КР-0000030 від 31.07.2008 р., № КР-0000031 від 11.08.2008 р., претензію № 1, інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання не прибув, хоча про час і місце слухання був повідомлений належним чином, а тому суд розглядає справу згідно вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства та заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду  за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

01.06.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Круг», як виконавцем та приватним підприємством «Брунекс шуз», яке виступає як замовник, був укладений договір № 03/06-08.

За умовами даного договору (п. 1.1.) замовник доручає, а виконавець приймає до виконання роботи по наданню комплексу послуг при виготовленні взуття, згідно додатків.

Ціни за надані виконавцем послуги вказані в додатку до цього договору, і є його невід'ємною частиною. Оплата за виконані роботи проводиться через 10 днів після отримання продукції згідно представлених рахунків та накладних (п. п. 3.1., 3.2. договору).

Зі змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 834, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно рахунків –фактури № КР-0000024 від 05.06.2008 р., КР-0000026 від 17.06.2008 р., № КР-0000027 від 01.07.2008 р., № КР-0000028 від 08.07.2008 р., № КР-0000030 від 28.07.2008 р., № КР-0000031 від 31.07.2008 р., № КР-0000032 від 11.08.2008 р., Актів здачі –прийняття робіт (надання послуг) № КР-0000024 від 05.06.2008 р., № КР-0000026 від 17.06.2008 р., № КР-0000027 від 01.07.2008 р., № КР-0000028 від 08.07.2008 р., № КР-0000030 від 28.07.2008 р., № КР-0000031 від 31.07.2008 р., № КР-0000032 від 11.08.2008 р., видаткові накладні № КР-0000011 від 05.06.2008 р., № КР-0000007 від 17.06.2008 р., № КР-0000009 від 01.07.2008 р., № КР-0000012 від 08.07.2008 р., № КР-0000013 від 28.07.2008 р., № КР-0000030 від 31.07.2008 р., № КР-0000031 від 11.08.2008 р., загальна вартість виконаних замовником робіт за договором склала 61 230,60 грн.

Як стверджує позивач, та підтверджується банківською випискою, оплата згідно умов вищезазначеного договору відповідачем 15.07.2008 р. проведена частково, в сумі 25 418 грн., відтак непогашеною залишається заборгованість в сумі 35 812,60 грн.

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа –учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом (ст. 222 Господарського кодексу України).

В зв'язку з нездійсненням замовником оплати за виконану виконавцем роботу за договором позивачем було направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості в сумі 41 392,71 грн., яка останнім залишена без реагування та задоволення.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 35 812,60 грн. правомірними, обґрунтованими та  такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 5.4. договору за несвоєчасну оплату робіт замовник несе відповідальність і сплачує штрафні санкції в розмірі 0,5 % вартості виконаних робіт за кожен день протермінування.

У відповідності даного пункту договору відповідачу нараховані 25 426,95 грн. пені, а саме за 142 дні прострочення терміну оплати вартості виконаних робіт.

Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховані інфляційні нарахування в сумі 2 345,73 грн. за період з серпня місяця  2008 року по січень місяць 2009 року та 3 % річних в сумі 417,98 грн. за період з 22.08.2008 р. по 10.01.2009 р.

Розглянувши представлені розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського  кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно  з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 509, 526, 837, 843, 846 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Брунекс шуз»(м. Теребовля, вул. Січових Стрільців, 28, Тернопільська область, ідентифікаційний код 35440746), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Круг»(м. Львів, вул. Жовківська, 30, ідентифікаційний код 31073587):

-          38 158 (тридцять вісім тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 33 коп. основного боргу з врахуванням індексу інфляції;

-          25 426 (двадцять п'ять тисяч чотириста двадцять шість) грн. 95 коп. пені;

-          417 (чотириста сімнадцять) грн.. 98 коп. 3 % річних від простроченої суми;

-          640 (шістсот сорок) грн. 03 коп. сплаченого державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. сплачених витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.В. Охотницька