Рішення

від 19.04.2013 по справі 911/1096/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2013 р. Справа № 911/1096/13

За позовом Приватного підприємства „Торговий Дім Поляков"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аврора Старлайт"

про стягнення 260,49грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Іванченко І.М. (дов. № 340 від 27.08.2012р.);

від відповідача Миколаєнко В.М. (дов. від 17.04.2013р.).

Обставини справи:

Приватне підприємство „Торговий Дім Поляков" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аврора Старлайт" (далі - відповідач) про стягнення 4 060,19грн. заборгованості, з яких: 3 800грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № КК-0646012 від 19.12.2012р. та № КК-046078 від 19.12.2012р., № КК-0646626 від 19.12.2012р. згідно договору поставки № 3092 від 10.06.2012р. товар, 110,15грн. пені, 150,34грн. 20 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 3092 від 10.06.2012р. товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2013р. порушено провадження у справі № 911/1096/13, розгляд справи призначено на 19.04.2013р.

19.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 10049 від 19.04.2012р.), згідно якої останній в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 110,15грн. пені та 150,34грн. 20 % річних, оскільки після порушення провадження у справі (01.04.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 3 800грн. Вказана заява прийнята судом.

Абзацами четвертим та п'ятим пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

19.04.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі (вх. № 1021 від 19.04.2013р.), згідно якого останній просив суд припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення з відповідача 3 800грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у задоволенні якого відмовлено судом з огляду на вищевикладене зменшення позивачем позовних вимог.

У судовому засіданні 19.04.2013р. представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, представник відповідача проти зменшених позовних вимог не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2012р. між Приватним підприємством „Торговий Дім Поляков" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аврора Старлайт" (Покупець) укладено договір поставки № 3092, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, продукти харчування та інші товари (товар), а покупець - прийняти і оплатити його на умовах договору відповідно до виписаних накладних.

Сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).

Згідно п. 3.5. договору при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару, його якість та кількість.

Відповідно до п. 4.2. договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100 % вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 22.06.2013р., а в частині зобов'язань до повного їх виконання.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 3092 від 10.06.2012р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 882,31грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 18-19), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору поставки № 3092 від 10.06.2012р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши 82,31грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 20), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент порушення провадження у справі склав 3 800грн. (3 882,31грн. - 82,31грн.), що підтверджується банківською випискою (а.с. 20).

Крім того, суд встановив, що після порушення провадження у справі (01.04.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 3 800грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 40-41) та банківською випискою (а.с. 39), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № КК-0646012 від 19.12.2012р. та № КК-046078 від 19.12.2012р., № КК-0646626 від 19.12.2012р. згідно договору поставки № 3092 від 10.06.2012р. товар на момент судового розгляду справи відсутній, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 40-41) та банківськими виписками (а.с. 20, 39).

Предметом позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 36), є вимоги про стягнення 110,15грн. пені та 150,34грн. 20 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору поставки № 3092 від 10.06.2012р. поставив відповідачу товар на загальну суму 3 882,31грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 18-19), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору поставки № 3092 від 10.06.2012р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши 82,31грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 20), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент порушення провадження у справі склав 3 800грн. (3 882,31грн. - 82,31грн.), що підтверджується банківською випискою (а.с. 20); після порушення провадження у справі (01.04.2013р.) відповідач сплатив на рахунок позивача 3 800грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 40-41) та банківською випискою (а.с. 39), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № КК-0646012 від 19.12.2012р. та № КК-046078 від 19.12.2012р., № КК-0646626 від 19.12.2012р. згідно договору поставки № 3092 від 10.06.2012р. товар на момент судового розгляду справи відсутній, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 40-41) та банківськими виписками (а.с. 20, 39).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 3092 від 10.06.2012р., позивачем за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. нарахована пеня в сумі 110,15грн., зокрема: 56,29грн. за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 1 982,11грн., 16,54грн. за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 582,42грн., 35,84грн. за період з 10.01.2013р. по 18.03.2013р. на суму боргу 1 317,78грн. та 1,48грн. за період з 19.03.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 1 235,47грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При порушенні покупцем п. 4.2. договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р., крім цього збитки від інфляції та 20 % річних від суми боргу за весь час прострочення (п. 5.2. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 10), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. загалом становить 113,17грн., зокрема: 57,83грн. за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 1 982,11грн., 16,99грн. за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 582,42грн., 36,83грн. за період з 10.01.2013р. по 18.03.2013р. на суму боргу 1 317,78грн. та 1,52грн. за період з 19.03.2013р. по 21.03.2013р. на суму боргу 1 235,47грн. Відтак, вимога про стягнення 110,15грн. пені підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 3092 від 10.06.2012р., позивачем за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. нараховано 150,34грн. 20 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд встановив, що сторонами п. 5.3. договору поставки № 3092 від 10.06.2012р. встановлено обов'язок відповідача у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити позивачу 20 % річних від простроченої суми за весь час прострочення відповідно до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 20 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку 20 % річних (а.с. 10), арифметично вірний розрахунок 20 % річних, нарахованих за період з 10.01.2013р. по 21.03.2013р. складає 150,90грн. 20 % річних. Відтак, вимога про стягнення 150,34грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 110,15грн. пені та 150,34грн. 20 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аврора Старлайт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Порошкова, буд. 2; код ЄДРПОУ 37721893) на користь Приватного підприємства „Торговий Дім Поляков" (18005, м. Черкаси, Придніпровський р-н., вул. Чехова, буд. 41; код ЄДРПОУ 32268131) 110 (сто десять гривень) 15 коп. пені, 150 (сто п'ятдесят гривень) 34 коп. 20 % річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 23.04.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко