Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-7000/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7000/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

при секретарі Біднячук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотал Строй» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі, просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволені позову.

Представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, з 04.04.2012р. по 10.04.2012р. працівниками ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тотал Строй» (код ЄДРПОУ 34794906) в частині дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ДСД в будівництві між Управлінням державної охорони України та Комунальним підприємством «Житомирбудзамовник» (код ЄДРПОУ 23761526) за березень 2011 року, за результатами якої було складено Акт від 18.04.2012р. № 163/2201/34794906.

08 травня 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на підставі Акта перевірки від 18.04.2012р. № 163/2201/34794906, прийняла податкові повідомлення-рішення:

- № 0001742201, яким, згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, та, відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Тотал Строй» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 219 833, 00 грн., в т.ч. 219 832, 00 грн. - основний платіж, 1, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0001762201, яким, згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, та, відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, зменшило ТОВ «Тотал Строй» розмір від'ємного значення суму податку на додану вартість у розмірі 2 724, 00 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року (вх. № 9002281107 від 19.04.2011р.).

У відповідності до ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на моменту виникнення спірних правовідносин) (далі -ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Пунктом 198.1 ПК України, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абз. 1 п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу).

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку, заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі -Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому під час виконання договорів про спільну діяльність податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету. Облік результатів спільної діяльності ведеться такою особою у загальновстановленому порядку окремо від обліку господарських результатів такої особи.

Пунктом 4 Порядку, встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції на момент спірних правовідносин), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні»(п. 1.3 Положення).

Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2011 року між ТОВ «Тотал Строй» (Довіритель) та ПАТ «АРТЕМ-БАНК» (Управитель) були укладені однотипні договори про участь у фонді фінансування будівництва, а саме - договори від 08.12.2010р. за № 631, № 632 та № 633, відповідно до яких, Довіритель зобов'язується передати Управителю в управління грошові кошти, з метою отримання Довірителем у власність об'єкта інвестування, а Управитель зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами ФФБ (п. 1.1 Договорів) (копії договорів наявні в матеріалах справи).

У відповідності до пп. 1.2 цих Договорів, фонд фінансування будівництва є ФФБ виду А, де поточну ціну вимірної одиниці об'єкта будівництва, споживчі властивості об'єкта інвестування, коефіцієнти поверху та комфортності визначає Забудовник, при цьому він приймає на себе ризик щодо недостатності залучених коштів на спорудження об'єкта будівництва.

Згідно пп. 1.3, 1.5 і 1.6 зазначених Договорів, Довіритель набуває прав і обов'язків Довірителя після передачі грошових коштів у довірчу власність Управителя. Для обліку грошових коштів Довірителя, переданих у довірчу власність, Управитель відкриває Довірителю рахунки № 9790 5 8736.631, № 9790 5 8736.632 у системі обліку ФФБ. Довіритель повинен спрямовувати грошові кошти на рахунок № 26016208731, в AT «АРТЕМ-БАНК», МФО 300885, код ЄДРПОУ 05395919 в строки, передбачені п. 1.4 цього договору.

Після внесення Довірителем першої частки коштів до ФФБ, Управитель видає Довірителю Свідоцтво про участь у ФФБ, що є підтвердженням участі Довірителя у ФФБ, в якому вказується графік подальшого внесення Довірителем коштів до ФФБ та плановий термін введення будинку в експлуатацію (IV кв. 2010p.), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, квартир № 31, № 140 і № 364.

При цьому під термінами «Фонд фінансування будівництва (ФФБ)», «Об'єкт будівництва», «Об'єкт інвестування»та «Забудовник»в Договорах про участь у фонді фінансування будівництва розуміється наступне:

- «Фонд фінансування будівництва (ФФБ)»- кошти, отримані Управителем від Довірителя в довірчу власність відповідно до Правил фонду фінансування будівництва та цього договору, з метою використання отриманих в управління коштів на спорудження об'єктів будівництва;

- «Об'єкт будівництва»- житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою на вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі м. Києва, будівництво якого організовує Забудовник та фінансування будівництва якого здійснює Управитель за рахунок та в інтересах Довірителів;

- «Об'єкт інвестування»- квартира в об'єкті будівництва, яка після завершення будівництва стає окремим майном;

- «Забудовник»- особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала з Управителем угоду про організацію спорудження об'єкта будівництва з використанням коштів ФФБ.

Згідно п. 1.4 вказаних Договорів, Довіритель передає в довірчу власність Управителя грошові кошти в розмірі: 100 % вартості Об'єкту інвестування, що складає: 554 491, 67 грн., крім цього ПДВ 110 898, 33 грн., всього: 665 390,00 грн. (552 016, 67 грн., крім цього ПДВ 110 403, 33 грн., всього: 662 420, 00 грн. - за Договором № 633), та повинен сплатити до 24 грудня 2010 року (по кожному об'єкту інвестування). Повна вартість одного Об'єкта інвестування (квартири) складає 665 390, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -110 898, 33 грн.) - за Договорами № 631 і № 632, та 662 420, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 110 403, 33 грн.) - за Договором № 633.

Сума безготівкових коштів у розмірі 1 405 620, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -234 269, 98 грн.) була перерахована позивачем протягом лютого-березня 2011 року за участь у ФФБ за договорами від 08.12.2010р. за № 631, № 632, і № 633 на відповідний рахунок в ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(МФО 300885), що підтверджується наявними в матеріалах даної справи копіями платіжних доручень від 02.02.2011р. № 1543 на суму 6 070, 00 грн., від 28.02.2011р. № 1576 на суму 162 420, 00 грн., від 02.03.2011р. № 1591 на суму 200 000, 00 грн., від 04.03.2011р. № 1595 на суму 200 000, 00 грн., від 11.03.2011р. № 1602 на суму 200 000, 00 грн., від 15.03.2011р. № 1608 на суму 197 190, 00 грн., від 15.03.2011р. № 1607 на суму 2 810, 00 грн., від 18.03.2011р. № 1614 на суму 200 000, 00 грн., від 25.03.2011р. № 1632 на суму 200 000, 00 грн., від 25.03.2011р. № 1634 на суму 37 130, 00 грн., що не заперечується відповідачем. При цьому своїм листом від 06.04.2012р. № 24/04-97-01 АТ «АРТЕМ-БАНК», наданим у відповідь на запит ТОВ «Тотал Строй» від 06.04.2012р. № 18, повідомив позивача, що сплачені ним за Договорами від 08.12.2012р. за № 631, № 632 і № 633 кошти були перераховані КП «Житомирбудзамовник»на спорудження Об'єкту по вул. Щербакова, 52.

На підставі зазначених Договорів про участь у фонді фінансування будівництва ПАТ «АРТЕМ-БАНК» видав ТОВ «Тотал Строй» свідоцтва про участь у ФФБ виду А за програмою КП «Житомирбудзамовник» (Договори № 633, № 632 і № 631 від 08.12.2010р.) від 09.03.2011р., від 17.03.2011р. та від 25.03.2011р.

Також, в березні 2011 року між ТОВ «Тотал Строй»(Довіритель) та ПАТ «АРТЕМ-БАНК»(Управитель) були укладені наступні однотипні договори про відступлення майнових прав від 09.03.2011р. за № 633, від 17.03.2011р. за № 632 та від 25.03.2011р. за № 631. В порядку та на умовах визначених цими договорами, Управитель уступає Довірителю майнові права на об'єкти інвестування (а саме - квартири № 31, № 140 і № 364 в жилому будинку, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52, закріплені за Довірителем на підставі договорів від 08.12.2010р. за № 631, № 632 і № 633), які Управитель набув відповідно до умов Договору від 14.12.2007р. за № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52, м. Київ.

Пунктами 4, 5 і 6 цих Договорів передбачено, що Управитель зобов'язаний письмово повідомити Забудовника про уступку майнових вимог. Забудовник відповідно до Договору від 14.12.2007р. за № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52, м. Київ, зобов'язаний передати Довірителю у власність, вказані у п. 2 цих Договорів, Об'єкти інвестування. При цьому, Договори про відступлення майнових прав укладаються за умови здійснення Довірителем повного фінансування Об'єктів інвестування, визначених у п. 2 таких Договорів.

В подальшому, КП «Житомирбудзамовник» видало ТОВ «Тотал Строй» наступні податкові накладні: від 03.02.2011р. № 8 на суму 5 766, 50 грн. (в т.ч. ПДВ -961, 08 грн.), від 28.02.2011р. № 23 на суму 154 299, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -25 716, 50 грн.), від 03.03.2011р. № 2 на суму 190 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -31 666, 67 грн.), від 10.03.2011р. № 3 на суму 190 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -31 666, 67 грн.), від 14.03.2011р. № 4 на суму 190 000, 00 грн. ( в т.ч. ПДВ -31 666, 67 грн.), від 16.03.2011р. № 8 на суму 187 330, 50 грн. (в т.ч. ПДВ -31 221, 75 грн.), від 16.03.2011р. № 7 на суму 2 669, 50 грн. (в т.ч. ПДВ -444, 92 грн.), від 21.03.2011р. № 11 на суму 190 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -31 666, 67 грн.), від 28.03.2011р. № 31 на суму 225 273, 50 грн. (в т.ч. ПДВ -37 545, 58 грн.), всього на суму 1335 339, 00 грн. (в т.ч. ПДВ -222 556, 51 грн.), де в реквізитах «Особа (платник податку) - продавець» зазначено «Договір про спільну діяльність у будівництві між УДО України та КП «Житомирбудзамовник», а в реквізиті «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця»- «Инвестиция на стр-во квартиры ж/б вул. Щербакова, 52 м. Київ». Всі податкові накладні скріплені печаткою КП «Житомирбудзамовник»(код ЄДРПОУ 05395919).

Додатково до вищенаведених документів позивачем, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту за березень 2011року по контрагенту ДСД між УДО України та КП «Житомирбудзамовник»на суму 222 556, 51 грн., надано суду договір за № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52, м. Київ від 14.12.2007р., Правила Фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52, м. Київ, затверджених протокольним рішенням Правління ТОВ «АРТЕМ-БАНК» 14.12.2007р. за № 36, лист АТ «АРТЕМ-БАНК»від 10.07.2012р. № 24/04-19201 з пакетом доданих до нього документів (копії договору про спільну діяльність у будівництві від 05.09.2006р. б/н; Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість Договору про спільну діяльність у будівництві між УДО України та КП «Житомирбудзамовник»від 18.09.2006р. № 09659784; державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 382734, виданого Управлінню державної охорони України на підставі рішення Київської міської ради від 25.01.2007р. № 47/708 щодо земельної ділянки загальною площею 3, 9884 га у Шевченківському районі м. Києва на вул.. Щербакова, 52; позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою по вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі м. Києва, виданого 27 серпня 2007 року Управлінню державної охорони України Службою «Київдержекспертиза»; дозволу на вкидання будівельних робіт від 11.12.2007р. № 2860-Шв/Т, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва строком до 11 грудня 2010 року; ліцензії на здійснення будівельної діяльності серії АВ № 298902, виданої 03 листопада 2006 року КП «Житомирбудзамовник»(ідентифікаційний код 05395919) Головним управлінням будівництва та архітектури Житомирської обласної державної адміністрації строком до 03 листопада 2011 року.

Зокрема, за результатами дослідження тексту договору за № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва виду А за програмою будівництва об'єкту по вул. Щербакова, 52, м. Київ, укладеного 14 грудня 2007 року між ТОВ «АРТЕМ-БАНК»(Управитель), Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник»(що діяють на підставі Договору про спільну діяльність у будівництві від 05 вересня 2006 року та іменуються «Забудовником») , вбачається наступне. Відповідно до цього Договору Забудовник зобов'язується збудувати за замовленням Управителя об'єкти будівництва, ввести їх в експлуатацію та передати об'єкти інвестування Довірителям, а Управитель зобов'язується здійснити фінансування будівництва у порядку, визначеному Регламентом фінансування будівництва за рахунок коштів ФФБ (додаток № 1 до цього Договору).

В розумінні цього Договору, «Фонд фінансування будівництва (ФФБ)» - кошти, отримані Управителем від Довірителя в довірчу власність відповідно до Правил фонду фінансування будівництва та цього договору, з метою використання отриманих в управління коштів на спорудження об'єктів будівництва. ФФБ не є юридичною особою; «Управитель» юридична особа, яка здійснює управління ФФБ з метою фінансування спорудження об'єктів будівництва; «Забудовник»- особа, яка згідно із законодавством має право на виконання функцій замовника будівництва для спорудження об'єктів будівництва та уклала з Управителем угоду про організацію спорудження об'єкта будівництва з використанням коштів ФФБ; «Довіритель» - фізична або юридична особа, яка передає грошові кошти Управителю в довірчу власність і підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва; «Об'єкт будівництва» - житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями і підземною автостоянкою на вул. Щербакова, 52 у Шевченківському районі м. Києва, будівництво якого організовує Забудовник та фінансування будівництва якого здійснює Управитель за рахунок та в інтересах Довірителів; «Об'єкт інвестування» - квартира в об'єкті будівництва, яка після завершення будівництва стає окремим майном та майнові права на яку належать КП «Житомирбудзамовник»і відповідно до протоколу розподілу (закріплення) площ в об'єкті будівництва б/н від 30 серпня 2007 p., який є невід'ємною частиною Договору про спільну діяльність в будівництві від 05 вересня 2006 р. та переліку № 1, № 2, № 3, № 4, які є невід'ємною частиною Договору № 1 про організацію спорудження об'єктів будівництва з використанням коштів фонду фінансування будівництва від 14 грудня 2007 р.

При цьому зі змісту положень Договору про спільну діяльність в будівництві, укладеному 05 вересня 2006 року, між Управлінням державної охорони України (Сторона-1) та Комунальним підприємством «Житомирбудзамовник» (Сторона-2) судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, Сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль фінансових та матеріальних ресурсів спільно діяти для досягнення загальної господарської мети: будівництва та введення в експлуатацію комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями за будівельною адресою м. Київ, вул.. Щербакова, 52.

В силу п. 2.3 вказаного Договору, функції Замовника згідно з чинним законодавством України виконує Сторона-1. Частину функції Замовника до моменту введення Об'єкта в експлуатацію Сторона-2 відповідно до п. 3.3 даного Договору.

Згідно п. 3.3 Сторона-2 (тобто КП «Житомирбудзамовник»), зокрема, зобов'язана: виконувати функції Замовника відповідно до умов даного Договору та чинного законодавства України; протягом 5-ти днів з моменту укладення Сторонами даного Договору зареєструвати даний Договір в податковій інспекції за місцем свого знаходження; вести податковий облік та складати податкову звітність результатів спільної діяльності відповідно до чинного законодавства України; забезпечити фінансування проектування та будівництва Об'єкта в повному обсязі за власний рахунок та/або залучених коштів (кредитів банків, через фінансово-кредитні механізми та інші механізми) з передачею третім особам Об'єктів інвестування (квартир, вбудовано-прибудованих приміщень, машиномісць) в Об'єктів будівництва із частки, яка розподілена відповідно до Протоколу розподілу площ в Об'єктів (п. 4.7 та 4.8 даного Договору); належним чином виконувати всі функції Замовника будівництва Об'єкта, які передбачені чинним законодавством України та цим Договором, підписувати документи, необхідні для виконання цього Договору, своєчасно подавати необхідні звіти, листи, звернення, тощо.

Таким чином, наявними матеріалами справи № 2а-7000/12/2670 підтверджується наявність права у КП «Житомирбудзамовник»складати та підписувати від імені Договору про спільну діяльність у будівництві між Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник»на адресу третіх осіб (Довірителів) податкові накладні, в тому числі податкові накладні, що буди виписані ТОВ «Тотал Строй», на підставі яких останнє сформовало податковий кредит за березень 2011 року.

Відповідачем не надано доказів відсутності, як у Договору про спільну діяльність у будівництві між Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник», так і безпосередньо у КП «Житомирбудзамовник», спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані суб'єкти господаркьої діяльності не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в березні 2011 року. Відтак, податкові накладні виписані від Договору про спільну діяльність у будівництві між Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник»на адресу позивача, можуть бути підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, з огляду на те, що вони заповнені у відповідності до норм ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до листа Управління держаної охорони України від 10.09.2012р. № 2/16-1087, наданого у відповідь на судовий запит від 16.08.2012р. № 2а-7000/12/2670, з пакетом доданих до нього копій документів, підтверджується покладення на КП «Житомирбудзамовник»до введення Об'єкту будівництва в експлуатацію функцій по введенню податкового обліку та складанню податкової звітності за результатами господарської діяльності Договору про спільну діяльність у будівництві між Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник».

Більш того, згідно акта готовності об'єкта до експлуатації від 10.12.2010р., сертифікату відповідності КВ № 000562 від 24.12.2010р., наданих до суду Управлінням держаної охорони України, підтверджується факт завершення будівництва житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Щербакова, 52.

В силу п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 18.04.2012р. № 163/2201/34794906 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем) шляхом позбавлення його права на податковий кредит та валові витрати.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати позивачем та Договором про спільну діяльність у будівництві між Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник» сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Тотал Строй» і його контрагентом -АТ «АРТЕМ-БАНК», а також доказів нікчемності правочинів, укладених між АТ «АРТЕМ-БАНК», Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник».

Зокрема, в Акті перевірки від 18.04.2012р. № 163/2201/34794906 також відсутні посилання на ухиляння АТ «АРТЕМ-БАНК», Управлінням державної охорони України та КП «Житомирбудзамовник» від сплати податків та зборів, визначення їм сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам суб'єктів господарської діяльності за фактом ухиляння від сплати податків, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені, як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

При цьому відповідачем не надано підтвердження про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ТОВ «Тотал Строй» або інших суб'єктів господарської діяльності згаданих вище, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 08.05. 2012 року № 0001742201 та № 0001762201 винесені з порушенням вимог чинного законодавства, а тому донарахування позивачу суми податку на додану вартість із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, а також зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за звітний період березень 2011 року було здійснено неправомірно.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.