Постанова

від 18.04.2013 по справі 812/2932/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2013 року Справа № 812/2932/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Прудника С.В.,

при секретарі судового засідання: Якимчук В.В.,

за участю сторін:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4572,42 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Білокуракінському районі Луганської області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 4572,42 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно ч.8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Відповідачем не було подано звіт, за що управлінням ПФУ було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності на суму 170,00 гривень. Також позивачем було складено повідомлення-розрахунок належної до сплати суми єдиного внеску, яка складає 4572,42 гривень.

Зазначена сума обрахована як 34,7 відсотка мінімальної заробітної плати на 2012 рік, що визначена Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік». Згідно статті 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні, таким чином сума єдиного внеску складає:

З 01.01.2012 по 01.04.2012 року сума єдиного внеску складає: 1073 грн. * 34,7% *3 місяці = 1116,99 гривень.

З 01.04.2012 по 01.07.2012 сума єдиного внеску складає: 1094 грн. * 34,7% *3 місяці = 1138,86 гривень.

З 01.07.2012 по 01.10.2012 сума єдиного внеску складає: 1102 грн. * 34,7% *3 місяці = 1147,18 гривень.

З 01.10.2012 по 01.12.2012 сума єдиного внеску складає: 1118 грн. * 34,7% *2 місяці - 775,89 гривень.

З 01.12.2012 по 01.01.2013 сума єдиного внеску складає: 1134 грн. * 34,7% *1 місяці = 393,50 гривень.

Відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу № Ф 29 від 01.03.2013 на суму 4572,42 грн. яка була отримана відповідачем 19.02.2013 року. (а.с.15)

У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості зі сплати єдиного внеску, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача надав суду клопотання в котрому позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглянути справу без участі повноважного представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області у якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (а.с.8)

Відповідачем не було подано звіт, за що управлінням ПФУ було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності на суму 170,00 гривень. Також позивачем було складено повідомлення-розрахунок належної до сплати суми єдиного внеску, яка складає 4572,42 гривень.

Зазначена сума обрахована як 34,7 відсотка мінімальної заробітної плати на 2012 рік, що визначена Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік». Згідно статті 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні, таким чином сума єдиного внеску складає:

З 01.01.2012 по 01.04.2012 року сума єдиного внеску складає: 1073 грн. * 34,7% *3 місяці = 1116,99 гривень.

З 01.04.2012 по 01.07.2012 сума єдиного внеску складає: 1138,86 гривень.

З 01.07.2012 по 01.10.2012 сума єдиного внеску складає: 1147,18 гривень.

З 01.10.2012 по 01.12.2012 сума єдиного внеску складає: 775,89 гривень.

З 01.12.2012 по 01.01.2013 сума єдиного внеску складає: 393,50 гривень.

Відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу № Ф 29 від 01.03.2013 на суму 4572,42 грн. яка була отримана відповідачем 19.02.2013 року. (а.с.15)

Згідно з даними картки особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.01.2013 по 21.03.2013 недоїмка зі сплати єдиного внеску складає 4572,42 грн. (а.с.14)

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI)

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч.8 ст. 9. Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не було подано звіт, за що управлінням ПФУ було винесено рішення про застосування штрафних санкцій за неподання звітності на суму 170,00 гривень та складено повідомлення-розрахунок належної до сплати суми єдиного внеску у розмірі 4572,42 гривень., на підставі ч. 4 ст. 25 вищезазначеного Закону, відповідачу надіслано вимогу про сплату боргу № Ф 29 від 01.03.2013 на суму 4572,42 грн.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до пункту 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за № 1014/18309 фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

У випадках передбачених в абзаці шостому ч.4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 несплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду Украини в Білокуракинському районі Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду Украини в Білокуракинському районі Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2012 рік у сумі 4572,42 гривень на розрахунковий рахунок 37191104001220, код 21792494, МФО 804013, ГУ ДКСУ у Луганській області.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі складено та підписано 23 квітня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник