Головуючий у 1 інстанції - Дорошенко В.Г.
Доповідач - Смєлік С.Г.
Категорія 57
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2013 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Осипчук О.В.
суддів Смєлік С.Г., Алексєєва А.В.
при секретарі Трибраті О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в місті Донецьку апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду міста Донецька від 31 січня 2013 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Кіровського районного суду міста Донецька 31січня 2013 року постановлено ухвалу, якою заява ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу забезпечення позову про накладення арешту на частку ОСОБА_2 у ТОВ « Трудові резерви» - задоволено.
З ухвалою суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила наступне, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та невірно встановив обставини, які мають значення для її вирішення.
Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам законності та обгрунтованості з наступних підстав.
Кіровський районний суд м. Донецька постановляючи ухвалу від 31.01.2013 року про скасування арешту на частку ОСОБА_2 у заснованому ним ТОВ «Трудові резерви», виходив з наступного:
1) ОСОБА_2 в погашення заборгованості сплатив ОСОБА_1 479661,20 грн., тобто залишок боргу складає 600000,00 грн.;
2) позов ОСОБА_1 достатньо забезпечений іншим майном ОСОБА_2, а саме шляхом накладення арешту на інше майно ОСОБА_2:
3) частка у статутному капіталі ТОВ «Трудові резерви» не є власністю ОСОБА_2, оскільки він передав належну йому частку у статутному капіталі ТОВ «Трудові резерви» (на яку ухвалою суду було накладено арешт) ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2012 року.
На думку апелянтки, враховуючи залишок заборгованості відповідача ОСОБА_2 в сумі 600000,00 грн., позов неможливо визнати достатньо забезпеченим і висновки суду з цього питання не основані на матеріалах справи, є необґрунтованими.
Також, апелянт зазначає, що відповідач ОСОБА_2 в заяві від 04.01.2013 року про скасування ухвали суду від 24.11.2010 року про накладення арешту на його частку в ТОВ «Трудові резерви», не навів жодного доказу того, що заходи забезпечення позову будь-яким чином обмежують можливість ТОВ «Трудові резерви» користуватися та розпоряджатися власним майном.
Апелянтка просить скасувати ухвалу Кіровського районного суду м.Донецька від 31.01.2013 року про скасування арешту,який був накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 24.11.2010 р., на частку, що належить ОСОБА_2 у заснованому ним ТОВ «Трудові резерви» (83120, м.Донецька, вул.Петровського, 126 «е»), код ЄДРПОУ 32427146, зареєстрованого в Управлінні державної реєстрації Донецької міської ради у м.Донецьку 07.05.2003 року та постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_2 у задоволенні заяви про скасування арешту, накладеного ухвалою Кіровського районного суду м.Донецька від 24.11.2010 р., на частку, що належить ОСОБА_2 у заснованому ним ТОВ «Трудові резерви» (83120, м.Донецька, вул.Петровського, 126 «е»), код ЄДРПОУ 32427146. зареєстрованого в Управлінні державної реєстрації Донецької міської ради у м.Донецьку 07.05.2003 р.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, а ухвалу суду від 31 січня 2013 року залишити без змін.
Представник ОСОБА_2 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю - доповідача, учасників судового засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги і дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2010р., з метою забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, про стягнення суми боргу та відсотків за договором позики, був накладений арешт на частку ОСОБА_2 у заснованому ним ТОВ «Трудові резерви» (83120, м. Донецьк, вул. Петровського 126 «е») код ЄДРПУ 32427146, зареєстрованого в Управлінні державної реєстрації Донецької міської Ради у м. Донецьку 07 травня 2003р.
Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 02 серпня 2012р. Зазначеній на користь ОСОБА_1 у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_4 стягнуто суму боргу за договорами позики - 879718,40грн., інфляційні витрати за весь час прострочення - 121283,54грн., 78659.30грн- 3% річних, а всього 1.079.661,20грн.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 вересня 2012р. вказане рішення було скасоване, вирішено стягнути одноособово з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договорами позики - 879718,40грн., інфляційні витрати за весь час прострочення - 121283,54грн., 78659,30 грн - 3% річних, а всього 1.079.661,20грн.
На даний час, у зв»язку з частковим поверненням боргу, заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 складає 600.000грн.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними.
Скасовуючи арешт, накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2010 року на частку, що належить ОСОБА_2 у статутному фонді ТОВ « Трудові резерви» , суд першої інстанції виходив з положень частини 3 ст.152 ЦПК України щодо співмірності видів забеспечення позову, заявленому позивачем, а також того, що інше майно, а саме :
- автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2007 р.в.(ухвала Кіровського районного суду м. Донецька від 24 листопада 2010р.),
- автомобіль «SUBARU OUTBACK», 201 Ір.в.(ухвала Кіровського районного суду м. Донецька від 06 червня 2012р.),
- грошові кошти в сумі 100.000 Євро та 150.000 доларів США, передані органами досудового слідства на зберігання відповідачу ОСОБА_2 по кримінальній справі №02-2932 (ухвала Кіровського районного суду м. Донецька від 08 червня 2012р.),
- усе рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2(ухвала Кіровського районного суду м. Донецька від 07 червня 2012р.). перебуває під арештом. Тобто, позов ОСОБА_1 достатньо забезпечений іншим майном відповідача.
-
Що стосується частки у статутному капіталі ТОВ « Трудові резерви » , яка раніше належала ОСОБА_2 і яка ухвалою суду від 31 січня 2013 року звільнена з під арешту, то на підставі договору купівлі - продажу від 02 березня 2012 року ця частка належить ОСОБА_3, а ОСОБА_2 не є власником цього майна.
Договір купівлі-продажу від 02 березня 2012 року є чинним ( а.с.20-32)
Згідно ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З огляду на положення пункту 1 частини 1 ст.152 ЦПК України, арешт як вид забеспечення позову може бути накладений тільки на майно, що належить відповідачу, яким, у даному випадку - ОСОБА_3, не являється.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення, воно не суперечить нормам матеріального і процесуального права, з цих підстав апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Кіровського районного суду міста Донецька від 31 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2013 |
Оприлюднено | 24.04.2013 |
Номер документу | 30872826 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Донецької області
Смєлік С.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні