Рішення від 22.04.2013 по справі 901/795/13-г

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.2013 Справа № 901/795/13-г За позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Приватного підприємства «Лора»

про стягнення 280 589, 90 грн.

Суддя А.Ю. Пукас

Представники:

Від позивача - Ткаченко Р.Ю., головний юрисконсульт, довіреність № 285/10 від 14.12.2012

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства «Лора» про стягнення 280 589,90 грн., у тому числі 234 702,72 грн. заборгованості, 18 775,10 грн. пені, 11 902, 83 грн. інфляційних втрат та 15 209,25 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив поставлений природний газ, чим порушив умови Договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 06/10-1389 БО-19 від 14 жовтня 2010 року (далі за текстом - Договір), за умовами якого остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, та обґрунтовані посиланням на статті 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України та статті 193, 216, 217, 264, 265 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду 18.03.2013.

До судового засідання 18.03.2013, через канцелярію суду, від позивача, надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.

Відповідач в судове засідання 18.03.2013 не з'явився явку уповноважених представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повернуті на адресу суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

За результатами судового засідання винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 08.04.2013.

До судового засідання 08.04.2013 через канцелярію суду від позивача, надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.

Відповідач в судове засідання 08.04.2013 не з'явився явку уповноважених представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повернуті на адресу суду рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

За результатами судового засідання винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 22.04.2013.

В судове засідання 22.04.2013 відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», на якому відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців (а.с. 22-23).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010 між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник за Договором) та Приватним підприємством «Лора» (покупець за Договором) укладений Договір поставки природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в пункті 1.2 цього Договору

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (а.с. 10-14).

Згідно з пунктом 1.2 Договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.2010 по 31.12.2010 природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 440 тисяч куб. м., в тому числі по місяцях:

- жовтень 2010 - 40,0;

- листопад 2010 - 180,0;

- грудень 2010 - 220,0.

Згідно з пунктом 3.1 Договору поставки газу ціна за 1 000 куб.м. становить

2 187,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами становить 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 2 464,94 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 957,93 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Договору поставки оплата за газ проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і розповсюджується на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2010 та діє в частині поставки газу до грудня 2010 року включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного виконання (пункт 10.1 Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки газу постачальник 31.10.2010, 30.11.2010, 31.12.2010 передав покупцю газ на загальну суму

400 145,56 грн., про що свідчать акти приймання - передачі природного газу (а. с. 14-16).

За твердження позивача, відповідач свої зобов'язання за Договором поставки природного газу виконав частково, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем в сумі 234 702,72 грн.

Оскільки заборгованість Приватним підприємством «Лора» не була оплачена, Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов Договору поставки природного газу, покупець не виконав свої зобов'язання за договором та своєчасно не сплатив повну вартість отриманого газу, у зв'язку з чим за ним склалась заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи положення пункту 4.1 Договору поставки природного газу остаточна оплата повинна була бути здійснена відповідачем до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, що в порушення взятих на себе зобов'язань останнім не зроблено.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 234 702,72 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Приватного підприємства «Лора» заборгованості за поставлений газ в сумі 234 702,72 грн.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 11 902,83 грн. інфляційних втрат та 15 209,25 грн. 3% річних.

Суд вважає зазначені вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховані ним з урахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості за період з 21.11.2010 по 28.02.2013 (а.с.5-6).

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок, який складений вірно, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення 15 209,25 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Також, суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, розмір яких за період з листопада 2010 року по січень 2013 року склав 11 902,83 грн. (а.с. 5).

Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком та задовольняє вимоги в цій частині.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 18 775,10 грн. пені.

Суд вважає, що такі вимоги також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з частиною 2 статті 217 та частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

В пункті 7.3.1 Договору поставки природного газу сторони погодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, покупець зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Статтею 232 Господарського кодексу України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування.

Зокрема, частиною 6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Так, пунктом 9.3 Договором сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

З урахуванням положень пункту 9.3 Договору, а також враховуючи часткову оплату вартості поставленого газу, позивачем проведений розрахунок пені (а.с. 4-5), загальний розмір якої становить 18 775,10 грн.

Суд перевірив розрахунок пені наданий позивачем, який проведений з урахуванням положень Договору та вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 18 755,10 грн. також підлягають задоволенню.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача.

В судовому засіданні 22.04.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 24.04.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Лора» (вул. Рикова, 7, кв. 2, смт. Гвардійське, АР Крим, 97513, ЄДРПОУ 20745893) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, рахунок 26002007367001 в ФПАТКБ «Південкомбанк», м. Київ, МФО 320876, ЄДРПОУ 31301827) 234 702,72 грн. заборгованості, 11 902,83 грн. інфляційних втрат, 18 775,10 грн. пені, 15 209,25 грн. 3% річних та 5 612,00 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.Ю. Пукас