Рішення

від 15.04.2013 по справі 910/2459/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2459/13 15.04.13

За позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАС-ПЛАСТ»

Про стягнення 248 515,00 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Бориспільській міжрайонній прокурор Київської області Карман В.В. - посвідчення №013002 від 09.11.2012р.

Від позивача 1 ) Волощенко Н.В.- за дов. №1 від 11.01.2013р.

2) Сукач А.І. - за дов. №20-215 від 14.01.2013р.

Від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАС-ПЛАСТ» стягнення з останнього заборгованості у розмірі 248 515,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору зберігання №32-ІІ від 20.04.2010р. Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2013 порушено провадження у справі №910/2459/13 та призначено розгляд справи на 25.02.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу №910/2459/13 було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 25.02.2013 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/2459/13 до свого провадження та призначив до розгляду на 18.03.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 справу №910/2459/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 04.03.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/2459/13 до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 справу №910/2459/13 було передано в провадження судді Якименка М.М.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 18.03.2013 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/2459/13 до свого провадження та призначив до розгляду на 01.04.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 справу №910/2459/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 26.03.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/2459/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 розгляд справи було відкладався на 15.04.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

01.04.2013 через канцелярію суду представник позивача-2 подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 183 912,80 грн. заборгованості, з яких 135 230,00 грн. - основного боргу, 48 682,80 грн. - пені, крім того судові витрати просив покласти на відповідача.

Бориспільській міжрайонній прокурор Київської області у судове засідання 15.04.2013 з'явився, надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники позивача-1 та позивача-2 у судовому засіданні 15.04.2013 року у судове засідання 15.04.2013 з'явилися, надали пояснення по справі та просили суд позов задовольнити з урахуванням заяви про зменшення.

Представники відповідача у судове засідання 15.04.2013 не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 04.02.2013 про порушення провадження у справі №910/2459/13 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/2459/13.

В судовому засіданні 15.04.2013р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2010 року між підприємством Бориспільської виправної колонії №119 (далі - Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКАС - ПЛАСТ» (далі- Поклажодавець) було укладено договір зберігання №32-ІІ (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання по акту прийому-передачі (п. 2.1.1 Договору) таке майно (далі - Майно):

№ Характеристики та особливі ознаки майна Одиниця виміру Кількість одиниць Початок зберігання (дата) Закінчення зберігання 1 Обладнання та матеріали комплект 2 після підписання акту прийому- передачі 31.12.2010 р.

У випадку якщо Майно витребувано достроково або не забране в строк, встановлений п. 1.1 Договору, Зберігач має право вимагати оплату за фактичний строк зберігання (п. 2.1.5 Договору).

На виконання умов Договору Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання по акту прийому-передачі майно:

№ п/пНайменування обладнаннякіл-ть 1.Двоголівна пилка Yilmaz KD 352 1 2.Станок копіювально-фрезерний Yilmaz FR 224 1 3.Станок для фрезерування водовідливних каналів Yilmaz ST 263 1 4.Станок торцівки імпосту Yilmaz KM 213 1 5.Станок зварочниЕ доголовний Yilmaz DK 502 1 6.Станок для зачистки зварного кута ПВХ профілю Yilmaz СА 601 1 7.Зварочний станок одноголовний Yilmaz ТК 501 1 8.Портативний старок з механічним прижимом Yilmaz 2 9.Миюча лінія з вертикальним валковим пресом CMS 2000 1 10.Стіл для механічного різання скла з електронним показником 1 11.Екструдер полісульфіду з фризером CMS 1 12.Компресор 1 13.Станок порізки штапіку Yilmaz СК 410 1

Факт передачі - прийняття Майна підтверджується підписаними повноважними представниками сторін актом прийому - передачі обладнання від 20.08.2010р. (копія якого міститься в матеріалах справи).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що Поклажодавець оплачує Зберігачу послуги зі зберігання в такому порядку, розмірах і в строки:

№ Найменування майна згідно з п. 1.1. Договору Одиниця виміру Кіл-ть одиниць Період зберігання Вартість зберігання, в місяць (грн.) Строк оплати зберігання. Закінчення зберігання 1 Обладнання та матеріали комплект 2 8 місяців 5 100,00 до - 25 числа місяця 31.12.2010 р.

Крім того, п. 3.4 Договору передбачено, що комунальні послуги (електроенергія-та теплопостачання) сплачуються окремо згідно фактичних втрат та калькуляцій, погоджених обома сторонами до 25-го числа поточного місяця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного його виконання Сторонами (п. 7.3 Договору).

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилався на те, що Відповідач порушив умови Договору щодо своєчасного розрахунку за зберігання та своєчасного забирання майна від Зберігача після закінчення строку зберігання та станом на 30.11.2012 вищевказане Майно знаходиться у Позивача на зберіганні.

Частиною 3 ст. 946 ЦК України передбачає, що якщо Поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після проведеної перевірки додержання вимог бюджетного законодавства при виконанні умов договору зберігання за №32-П від 20.04.2010р., який був укладений Підприємством Бориспільської виправної колонії №119 (засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України діє на основі статуту затвердженого наказом Державної пенітенціарної служби України) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НІКАС - ПЛАСТ», Бориспільською міжрайонною прокуратурою Київської області, було встановлено, що Відповідач порушив умови Договору стосовно повної та своєчасної оплати за надані послуги, оплативши їх частково, а саме на суму 4 340,00 грн.

Після часткової проплати у серпні 2010 року у Відповідача залишилися неоплачені послуги на суму 135 230,00 грн.

24.09.2010 Відповідач направив Позивачу гарантійний лист, відповідно до якого TOB «НІКАС-ПЛАСТ» гарантувало сплату боргу до 29.09.2010р. у розмірі 10 000,00 грн., до 25.10.2010р. у розмірі 8 100,00 грн. (копія листа міститься в матеріалах справи).

Однак, станом на дату подання позовної заяви до суду (07.02.2013) Відповідач так і не оплатив заборгованість повністю, у зв'язку чим у нього виникла заборгованість у розмірі 135 230,00 грн.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем підтверджений.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, за невиконання договірних зобов'язань за Договором заявлено до стягнення з відповідача 48 682,00 грн. - пені.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що за несвоєчасне або неповне проведення грошових розрахунків Поклажодавець зобов'язаний сплатити Зберігачу пеню у розмірі 0,2% від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, між іншим, регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Так, відповідно до постанови Національного банку України №377 від 09.08.2010р. облікова ставка з 10.08.2010 по 22.03.2013 складає 7,7500 %, а звідси подвійна облікова ставка НБУ - 15.5% річних, а подвійна ставки НБУ в день складає 0,042465%, що ? 0,04%.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру пені у сумі 48 682,80 грн., які підлягають стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначені суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 9 735,56 грн., за вказаний період, за уточненим розрахунком суду.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення судового збору потрібно зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 720,50 грн. до 68 820,00 грн.). Зважаючи, що заявлена сума позову (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог складає 183 912,80 грн.), звідси судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 3 678,26 грн.

Згідно діючого законодавства України, Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області наділений правом звернутись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а з урахуванням п. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді звільняться від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 3 678,26 грн. підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області та Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАС - ПЛАСТ» (01042, м. Київ, вул. Чеська, будинок 3, кв. 26, код ЄДРПОУ 36304911) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Підприємства Бориспільської виправної колонії №119 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області (08343, Київська область, Бориспільський район, м. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1, МФО 321842, п/р №26002060744582 в Київському ГРУ ПАТ КБ «ПриваттБанку», код ЄДРПОУ 08680201) заборгованості за договором зберігання №32-ІІ від 20.04.2010р. у розмірі 138 908,26 грн., з яких 135 230,00 грн. - основного боргу, 3 678,26 грн. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКАС - ПЛАСТ» (01042, м. Київ, вул. Чеська, будинок 3, кв. 26, код ЄДРПОУ 36304911) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення в доход Державного бюджету України 2 795,48 грн.

4. В іншій частині у позові відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Дата складення повного рішення 19.04.2013р.

Суддя А.В.Митрохіна