Рішення

від 22.04.2013 по справі 901/965/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.2013 Справа № 901/965/13-г За позовом Приватного акціонерного товариства «Натурфарм»

до Приватного підприємства «Юнона»

про стягнення 7 545,37 грн.

Суддя А.Ю. Пукас

Представники:

Від позивача Басова Ю.Г., представник, довіреність № б/в від 08.04.2013.

Від відповідача не з'явився.

Від третьої особи не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Натурфарм» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Приватного підприємства «Юнона» про стягнення 6 045,37 грн., у тому числі 6 000,00 грн. заборгованості та 45,37 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані умови договору про переведення боргу, за умовами якого останній взяв на себе зобов'язання по сплаті заборгованості, що виникла за договором поставки № 27-К від 03.01.2011. Обґрунтовані посиланням на статті 185, 193 Господарського кодексу України та статті 509, 520, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2013 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу - підприємця Кулібабу Олену Олександрівну.

15.04.2013 в судовому засіданні позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог до 7 545, 37 грн. та просив стягнути з Приватного підприємства «Юнона» заборгованість у розмірі 7500,00 грн. та 45,37 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята до розгляду.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, за адресою зазначеною на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», на якому відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 відображається інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців.

Третя особа в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, вимоги суду не виконала, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в ЄДРПО. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала суду вручена їм належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи систематичну неявку представника відповідача у судові засідання та відсутність документів, що підтверджують неможливість його прибуття в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2011 між Приватним акціонерним товариством «Натурфарм» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем Кулібаба О.О. (покупець) укладений Договір поставки товару (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця товар, а покупець, в свою чергу, прийняти цей товар і здійснити оплату відповідно до умов цього договору (а.с. 9-14).

Відповідно до пункту 1.2 договору поставки постачальник здійснює поставку товару окремими партіями в асортименті, кількість та за цінами, зазначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.1.1 Договору постачальник зобов'язався своєчасно поставити товар до місця поставки, в кількості та якості відповідно до умов цього договору та специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору погодження кількості, асортименту, ціни товару, загальної вартості та умови поставки кожної окремої партії здійснюється шляхом подання покупцем усно, електронним та факсимільним зв'язком замовлення на товар, згідно з яким постачальник з урахуванням своїх можливостей, формує видаткову накладну.

Відповідно до пункту 5.5 Договору на кожну партію товару, що передається, постачальник повинен надати відповідні документи, які є підтвердженням відповідності товару вимогам Державного стандарту та технічним умовам.

Пунктом 7.1 Договору передбачений обов'язок покупця оплатити отриманий товар за цінами, передбаченими у накладних, що є невід'ємними частинами цього договору.

Пунктом 7.5 Договору покупець зобов'язався оплатити вартість товару після його реалізації кожні 30 (тридцять) днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі.

Згідно з пунктом 7.6 Договору у разі ненадання покупцем звіту про реалізований товар шляхом передбачених у пункті 7.4 договору поставки протягом 20 календарних днів весь поставлений товар вважається реалізованим та підлягає оплаті в повному обсязі.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору приватним акціонерним товариством «Натурфарм» поставлено, а фізичною особою-підприємцем Кулібабою О.О. отримано товар, про що свідчать наявні у матеріалах справи накладні (а.с. 57-79).

Факт отримання товару третьою особою підтверджується підписами його представників на таких накладних та скріплені печатками.

За твердженням позивача, вартість отриманого фізичною особою-підприємцем Кулібабою О.О. товару, останнім не оплачена, що призвело до утворення заборгованості перед позивачем.

14.11.2012 між фізичною особою-підприємцем Кулібабою О.О. (первісний боржник), приватним підприємством «Юнона» (новий боржник) та приватним акціонерним товариством «Натурфарм» (кредитор) укладений Договір про переведення боргу.

Згідно з пунктом 1 Договору про переведення боргу, ним регулюються відносини, пов'язані зі зміною зобов'язаної сторони (первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із Договору постачання № 27/К від 03.01.2011, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі Основний договір).

Відповідно до пункту 2 Договору про переведення боргу первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 11 202,94 грн., що виник на підставі Основного договору, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання.

Згідно з пунктом 4 Договору про переведення боргу новий боржник погоджується виконати зазначене у договорі грошове зобов'язання шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора згідно з Додатком 1.

Відповідно до пункту 5 Договору новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому було передана вся необхідна інформація (документація) пов'язана із основним договором, зокрема, і та, що стосується спорів і суперечностей за Основним договором між первісним боржником та кредитором.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (пункт 7 Договору про переведення боргу).

Відповідно до пункту 8 Договору про переведення боргу після набрання ним чинності всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братись до уваги при тлумаченні умов цього договору.

Згідно з графіком виплат заборгованості (а.с. 16), заборгованість повинна була погашатись таким чином:

- листопад 2012 року - 2000,00 грн.;

- грудень 2012 року - 1500,00 грн.;

- січень 2013 року - 1000 грн.;

- лютий 2013 року - 1500 грн.;

- березень 2013 року - 1500 грн.;

- квітень 2013 року - 1500 грн.;

- травень 2013 року - 1500 грн.;

- червень 2013 року - 702,94 грн.

За твердженням позивача, у порушення умов договору, третьою особою отриманий товар оплачений частково, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі 7 500,00 грн.

Оскільки умови Договору про переведення боргу відповідачем не виконані, виплата заборгованості за графіком погашення не здійснена, та як наслідок заборгованість залишилась непогашеною, приватне акціонерне товариство «Натурфарм» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Правові наслідки невиконання зобов'язань за договором поставки регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Проте, в порушення умов Договору, покупець не виконав свої зобов'язання за договором та не сплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні згідно зі статтею 510 Цивільного кодексу України є боржник і кредитор.

Одночасно, статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Судом встановлено, що за Договором про переведення боргу від 14.11.2012 зобов'язання оплатити заборгованість перед позивачем перейшло до Приватного підприємства «Юнона» (а.с. 15).

Відповідно до частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, уклавши Договір про переведення боргу, відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати суми, обумовленої в цьому договорі, тобто в розмірі 7 500,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 у справі № 9/252-10).

Враховуючи положення пункту 7.5 Договору поставки покупець зобов'язався оплатити вартість товару після його реалізації, шляхом перерахування кожні 30 днів коштів на поточний рахунок постачальника.

При цьому, у разі ненадання покупцем звіту про реалізований товар шляхом передбачених у пункті 7.4 цього договору, протягом 20 календарних днів весь поставлений товар вважається реалізованим та підлягає оплаті в повному обсязі.

Таким чином, з вищевказаних положень Договору випливає, що товар підлягає оплаті незалежно від факту реалізації, і якщо покупцем не буде наданий звіт про реалізований товар шляхом передбаченим у пункті 7.4 цього Договору, протягом 20 календарних днів весь поставлений товар вважається реалізованим та підлягає оплаті в повному обсязі.

З наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що після поставки товару за кожною накладною сплив 30-денний строк оплати товару.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості в сумі 7 500,00 грн. відповідачем суду не представлено.

Враховуючі викладене, а також відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з приватного товариства «Юнона» заборгованості у розмірі 7500,00 грн.

Одночасно позивач просив стягнути з відповідача 45,37 грн. 3% річних.

Суд вважає, що такі вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, 3% річних розраховані ним за період з 30.11.2012 по 01.03.2013 та нараховані на суму заборгованості в розмірі 6000,00 грн. (а.с. 3).

Суд не погоджується з правильністю нарахування позивачем 3% річних, у зв'язку з тим, що сума боргу виникла у відповідача наростаючим підсумком.

Тобто, відповідач повинен був сплачувати суму боргу починаючи з листопада 2012 року згідно з графіком погашення заборгованості, відповідно до якого в листопаді 2012 відповідачу належало сплатити 2 000,00 грн., у грудні 2012 року - 1 500,00 грн., у січні 2013 року - 1 000,00 грн., у лютому 2013 року - 1 500,00 грн., у березні 2013 року - 1 500,00 грн. відповідно.

У зв'язку з наведеним, враховуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, судом проведений розрахунок, виходячи з нарахування 3% річних на кожну суму заборгованості, яку відповідачу належало сплатити відповідно до графіку погашення заборгованості.

Так, загальний розмір 3% річних, згідно з проведеного судом розрахунку становить 33,24 грн. та саме в цьому розмірі підлягає стягненню з відповідача.

Оплату судового збору, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні 22.04.2013 оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 24.04.2013.

Керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Юнона» (вул. Декабристів, буд. 4/19, кв. 1, м. Сімферополь, АР Крим, 97575, п\р 2600739412362 в ПАТ «ДіамантБанк», МФО 320854, ЄДРПОУ 36646590) на користь приватного акціонерного товариства «Натурфарм» (вул. Лісна, буд. 30-а, м. Київ, 04075, п\р 26002014000089, в Київському МФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, ЄДРПОУ 24930169) 7 500,00 грн. заборгованості, 33,24 грн. 3% річних та 1 717,73 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В частині позовних вимог про стягнення 12,13 грн. 3% річних в позові відмовити.

Суддя А.Ю. Пукас